Н НІГТЯ ЛОЖЕ
НІГТЯ ЛОЖЕ (MATRIX UNGUIS) – шар сполучної тканини, покритий ростковим шаром епі дермісу, на якому розміщена нігтьова пластинка.
НІГТЯ ЛОЖЕ (MATRIX UNGUIS) – шар сполучної тканини, покритий ростковим шаром епі дермісу, на якому розміщена нігтьова пластинка.
НІГАРДА – БРАУНА (K. K. NYGA ARD – G. E. BROWN) СИНДРОМ – артеріальні тромбози невиясне ної етіології; спостерігаються симптоми тромбозів артерій нижніх кінцівок з сильною кульгавістю внаслідок сильних болей у гоміл кових м’язах; у сироватці крові – підвищений вміст глобулінів та фібриногену; скорочений час зсідання крові і кровотечі; ускладнюється ган греною кінцівок, гематурією, судинним … Докладніше
НІГАРТА – БРАУНА (K. K. NYGAA RD – G. E. BROWN) ХВОРОБА – див.: Нігарта – Брауна синдром.
НИРКОВА АНГІОГРАФІЯ – рентгенологічне дослідження нирки та її кровоносних судин після введення в них конт растної речовини.
НИРКОВА КІСТА МУЛЬТИЛОКУЛЯРНА – аномалія, яка характеризується заміщенням ділянки нирки багатокамерною, не з’єднаною з нирковою мискою кістою; інша частина ниркової паренхіми не змінена і нормально функціонує.
НИРКОВА КІСТА СОЛІТАРНА – одиничне кістозне утворення, що виходить із паренхіми нирки і виступає над її поверхнею; кіста, звичайно, містить серозну, інколи геморагічну (внаслідок крововиливу) рідину; діаметр, як правило, не перевищує 10 см; найхарактернішими клінічними проявами солітарної кісти нирки є тупий біль у ділянці нирки, транзиторна гематурія та пухлиноподібне утворення, що виявляється при пальпації.
НИРКОВА МИСКА (PELVIS REN ALIS) – початковий відділ сечовивідних шляхів; має вигляд лійкоподібної протоки, розміщеної в нирковій пазусі; бере початок від великих ниркових чашок і переходить у сечовід.
НИРКОВА МИСКА ПОДВІЙНА – аномалія розвитку, яка характеризується наявністю в подвоєній нирці двох ниркових мисок, які не з’єднуються між собою і переходять у частково або повністю подвоєний сечовід.
НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ – симптомокомплекс, що розвивається внаслідок порушення ниркового кровообігу, клубочкової фільтрації, канальцевої реабсорбції та секреції, а також концентраційної здатності нирок; проявля ється азотемією, порушенням електролітно-водного балансу та кислотно-лужної рівноваги.
НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ ГОСТРА – клінічний стан, який проявляється швидко і неперервно наростаючою азотемією з олігурією (діурез менший 500 мл за добу); Н. н. г. виникає внаслідок преренальних (недостатня перфузія нирок), постренальних (обтурація) і ренальних факторів; специфічні симптоми залежать від ступеня ниркової дисфунк ції, швидкості наростання ниркової недостатності та етіологічних факторів; у перебігу Н. н. г. … Докладніше
НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ ПАР ЦІАЛЬНА – ниркова недостатність, при якій порушені тільки окремі функції нирок.
НИРКОВА НЕДОСТАТНІСТЬ ХРО НІЧНА – клінічний стан, який може бути результатом численних па тологічних процесів, що призводять до порушення та недостатності екскреторної та регуляторної функції нирок; виділяють три стадії Н. н. х.: зниження функціональних резервів нирок, ниркова недостатність та уремія.