Кислота урсодеоксихолева (Ursodeoxycholic acid)

Фармакотерапевтична група: A05AA02 – засоби, які застосовуються при захворюваннях печінки та жовчовивідних шляхів. Препарати жовчних кислот.

Основна фармакотерапевтична дія: мембраностабілізуюча, гепатопротекторна, жовчогінна, холелітична, імуномоделююча дія; вбудовується в мембрану гепатоцита, стабілізує її структуру і захищає печінкову клітину від ушкоджуючих факторів; конкурентно інгібірує всмоктування ліпофільних жовчних кислот у кишечнику, підвищує їх «фракційний» оборот при ентерогепатичній циркуляції; індукує утворення жовчі, багатої бікарбонатами, що приводить до збільшення її пасажу і стимулює виведення токсичних жовчних кислот через кишечник; заміщаючи неполярні жовчні кислоти, формує нетоксичні змішані міцели; гальмує синтез холестерину в печінці; утворює з молекулами холестерину рідкі кристали і перешкоджає його всмоктуванню в кишечнику, зменшує літогенність жовчі, знижує холато-холестериновий індекс, сприяє розчиненню холестеринових каменів і попереджує їх утворення; при холестазі активує Са2+-залежну α-протеіназу і стимулює екзоцитоз, зменшує концентрацію жовчних кислот (холевої, литохолевої, дезоксихолевої та ін.); імунологічна активність обумовлена зменшенням експресії а/г гістосумісності HLA-1 на гепатоцитах і HLA-2 на холангіоцитах, знижує «атаку» імунокомпетентних Ig (у першу чергу Ig M), зменшує утворення цитотоксичних Т-лімфоцитів.

Показання для застосування ЛЗ: хр. гепатит з холестатичним с-мом, г. гепатит; токсичні (у т.ч. алкогольні, медикаментозні) ураження печінки; первинний біліарний цироз печінки БНФ, первинний склерозуючий холангіт, атрезія внутрішньопечінкових жовчних шляхів, холестаз при парентеральному харчуванні; кистозний фіброз печінки (муковісцидоз); дискінезія жовчовивідних шляхів; біліарний рефлюкс-гастрит і рефлюкс-езофагіт; холестеринові жовчні камені в жовчному міхурі БНФ (при відсутності можливості їх видалення хірургічним або ендоскопічним методами).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: для лікування хр. захворювань печінки і нормалізації біохімічних показників жовчі призначають у дозі 10-12 мг/кг/добу, протягом 1-3 міс.; для профілактики повторного холелітіазу рекомендовано приймати препарат протягом декількох місяців у разі розчинення каменів; при біліарному рефлюкс-гастриті і рефлюкс-езофагіті призначають по 250 мг 1 р/добу перед сном; курс – 10 – 14 діб; при первинному біліарному цирозі – 10-15 мг/кг БНФ протягом тривалого часу; призначати дітям, враховуючи вагу дитини: дітям з вагою 25 – 50 кг призначають 1 капс./добу, дітям з вагою 50 – 75 кг – 2 капс./добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: діарея, підвищення рівня трансаміназ у крові, АР, шкірний свербіж, нудота, біль в епігастральній ділянці живота.

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату, г. запальні захворювання кишечнику, жовчного міхура і жовчовивідних шляхів; цироз печінки у стадії декомпенсації; неспецифічний виразковий коліт; хвороба Крона; виражені порушення функції нирок, підшлункової залози; вагітність; при необхідності призначення препарату в період лактації варто вирішити питання про припинення грудного вигодовування; кальциновані жовчні конкременти, повна обструкція жовчовивідних шляхів, порушення скоротливої функції жовчного міхура, печінкова коліка.

Форми випуску ЛЗ: капс. для перорального застосуваня по 150 мг, по 300 мг; капс. по 250 мг; суспензія для перорального застосування, 250 мг/5 мл по 250 мл у пляшках ; табл., вкриті оболонкою, по 250 мг; по 500 мг