Ранітидин (Ranitidine)

Фармакотерапевтична група: А02ВА02 – засоби для лікування пептичної виразки та ГЕРХ.

Основна фармакотерапевтична дія: блокатор Н2 гістамінових рецепторів парієтальних клітин слизової оболонки шлунка;має антацидну дію; дозозалежно пригнічує базальну та стимульовану секрецію соляної кислоти у шлунку, зменшує об’єм шлункового соку та концентрацію протонів водню; знижує продукцію та активність пепсину; гальмує дегрануляцію тучних клітин, зменшує вміст гістаміну в періульцерозній зоні, стимулює заживлення виразки при збільшенні кількості ДНК- синтезуючих клітин епітелію.

Показання для застосування ЛЗ: лікування будь-яких захворювань, при яких необхідно зменшити секрецію кислоти шлункового соку: пептична виразка шлунка і ДПК ВООЗ, БНФ(лікування і профілактика рецидивів); післяопераційна виразка; рефлюкс-езофагіт ВООЗ; кровотечі з пептичних кровоточивих виразок; гастроезофагеальний рефлекс ВООЗ, БНФ; профілактика стресових виразок ВООЗ, БНФ і кровотечі, пов’язаної зі стресовою виразкою; с-м Золлінгера-Еллісона ВООЗ та інші стани з підвищеною секрецією кислоти шлункового соку; інші порушення, пов’язані з кислотою шлункового соку (функціональна диспепсія); ерадикації H. pylori у комбінації з іншими АБЗ; перед проведенням наркозу у пацієнтів з ризиком аспірації шлунковим соком БНФ (с-м Мендельсона).

Спосіб застосування та дози ЛЗ: виразка ДПК у разі відсутності Н. pylori – добова доза становить 2 табл. (300 мг) 1 раз увечері або 2 р/добу, вранці та увечері ВООЗ, БНФ, протягом 4 тижнів; рефлюкс-езофагіт – 2 табл. щодня, 1 раз увечері або розділити на 2 дози, вранці та увечері, протягом 4 – 8 тижнів ВООЗ, залежно від результатів ендоскопічного обстеження; с-м Золлінгера–Еллісона – по 1 табл. (150 мг) три рази на добу ВООЗ, у важких випадках доза може бути збільшена до 8 табл. (1 200 мг) щодня; хр. епізодична диспепсія – по 1 табл.(150мг) двічі на добу протягом 6 тижнів ВООЗ; профілактика виразкової хвороби – 1 табл. (150 мг) щодня увечері протягом тривалого періоду часу; профілактика кровотеч у тяжкохворих пацієнтів або рецидивуючих кровотеч – по 1 табл.(150 мг) двічі на добу; профілактика с-му кислотної аспірації (с-м Мендельсона) – 1 табл (150 мг). за 2 год перед наркозом, бажано прийняти 1 табл. ввечері напередодні БНФ; дітям старше 12 років: при пептичній виразці – від 4 до 8 мг/кг маси тіла на добу; при гастроезофагеальному рефлюксі – від 5 до 10 мг/кг маси тіла на добу.

Побічна дія та ускладнення при застосуванні ЛЗ: сухість у роті, нудота, запор, діарея, г. панкреатит; перехідні і зворотні зміни показників функції печінки; оборотний гепатит з або без жовтяниці; шкірний висип; мультиформна еритема, алопеція; лейкопенія, оборотна тромбоцитопенія, агранулоцитоз або панцитопенія, іноді з гіпоплазією або аплазією кісткового мозку; підвищена втомлюваність, оборотна сплутаність свідомості, сонливість, депресія, галюцинації, шум у вухах, дратівливість; головний біль, запаморочення і зворотні мимовільні рухові розлади; брадикардія, AV-блокада, аритмія та асистолія, васкуліт; порушення акомодації; артралгія, міальгія; г. інтерстиціальний нефрит; зворотна імпотенція, набрякання або відчуття дискомфорту у грудних залозах у чоловіків

Протипоказання до застосування ЛЗ: гіперчутливість до препарату; вагітність та годування груддю; діти до 12 років.

Форми випуску ЛЗ: табл., вкриті оболонкою, по 75 мг, по 150 мг; табл. 300 мг; р-н для ін’єкцій по 2 мл (25 мг/мл) в амп.

Візаємодія з іншими лікарськими засобами

Збільшує площу під фармакокінетичною кривою (AUC) і концентрацію метопрололу в сироватці крові. Подовжує період напіввиведення (T1/2) метопрололу. Зменшує всмоктування ітраконазолу і кетоконазолу. Пригнічує метаболізм у печінці феназону, амінофеназону, діазепаму, гексобарбіталу, пропранололу, метопрололу, ніфедипіну, варфарину, лідокаїну, фенітоїну, теофіліну, амінофіліну, непрямих антикоагулянтів, гліпізиду, буформіну, метронідазолу. При сумісному застосуванні підвищує концентрацію прокаїнаміду. Антациди, сукральфат сповільнюють абсорбцію ранітидину (при застосуванні перерва між прийманням антацидів і ранітидину повинна бути не менше 1–2 год). ЛЗ, що пригнічують кістковий мозок, збільшують ризик нейтропенії.

Особливості застосування у жінок під час вагітності та лактаціїї

Вагітність: Протипоказаний
Лактація: Слід вирішити питання про припинення годування груддю.

Особливості застосування при недостатності внутрішніх органів

Порушення функції церцево-судинної системи: Спеціальних рекомендацій немає
Порушення функції печинки: З обережністю
Порушення функції нирок: З обережністю
Порушення функції дихальної системи: Спеціальних рекомендацій немає

Особливості застосування у дітей та осіб похилого віку

Діти, до 12 років: Діти до 8 років – протипоказаний.
Особи похилого та старечого віку: Обережно при призаченні препарату пацієнтам (особливо похилого віку), які приймають НПЗЗ.

Застереження щодо застосування

Інформація для лікаря: Симптоми виразкової хвороби ДПК можуть зникати протягом 1–2 тиж., терапію продовжувати, поки рубцювання не буде підтверджене даними ендоскопічного або рентгенівського дослідження. Приймати ч/з 2 год після прийому ітраконазолу або кетоконазолу, щоб уникнути значного зменшення їхнього всмоктування. Може бути причиною псевдопозитивної реакції при проведенні проби на білок у сечі. Підвищує рівень креатиніну, ГГТ і трансаміназ у сироватці крові. Протидіє впливу пентагастрину і гістаміну на кислотоутворюючу функцію шлунка, тому протягом 24 год, що передують тесту, застосовувати не рекомендується. Пригнічує шкірну реакцію на гістамін, приводячи до псевдонегативних результатів (перед проведенням діагностичних проб для виявлення шкірної АР негайного типу використання припинити). При відсутності позитивної динаміки в процесі лікування вирішити питання про подальше застосування препарату. Лікування не припиняти раптово, це може призвести до виникнення с-му “відміни”.
Інформація для пацієнта: Уникати вживання продуктів харчування, напоїв та інших ЛЗ, що можуть спричинити подразнення слизової оболонки шлунка. Ефективність препарату може знижуватися в результаті паління