Судини великого кола кровообігу. Загальна сонна артерія. Зовнішня сонна артерія

СУДИНИ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ

Велике коло кровообігу (circulus sanguinis major) починається аортою, що виходить з лівого шлуночка серця, і закінчується верхньою і нижньою порожнистими венами, які впадають у праве передсердя. Судини великого кола кровообігу забезпечують артеріальною кров’ю всі органи і тканини тіла людини, тому його ще називають тілесним колом. Від аорти до органів йдуть артерії, що несуть збагачену киснем артеріальну кров. Від органів до серця по венах тече венозна кров, що містить багато вуглекислого газу і мало кисню.

АРТЕРІЇ ВЕЛИКОГО КОЛА КРОВООБІГУ. АОРТА

Аорта (aorta) розташована ліворуч від серединної стрілової (сагітальної) площини і складається із трьох частин: висхідна частина, дуга аорти і низхідна частина, яка у свою чергу поділяється на грудну і черевну частини.

Початкова частина аорти довжиною приблизно 6 см, що виходить з лівого шлуночка серця на рівні третього міжребрового простору і проходить догори, називається висхідною частиною аорти, або висхідною аортою (pars ascendens aortae; aorta ascendens). Вона вкрита  осердям  (перикардом),  розташована в нижньому середньому середостінні і починається розширенням – цибулиною аорти (bulbus aortae) діаметром 25–30 мм. У просвіті цибулини аорти помітні три невеликі заглибини – права, ліва і задня пазухи аорти (sinus aortae dexter, sinister et posterior), розташовані між  внутрішньою  поверхнею  аорти і відповідно правою, лівою та задньою півмісяцевими заслінками клапана аорти. Від правої і лівої пазух аорти відходять відповідно права і ліва вінцеві артерії, які живлять серце. Висхідна частина аорти прямує догори позаду і дещо праворуч від легеневого стовбура, а на рівні з’єднання правого ІІ ребрового хряща з грудниною переходить у дугу аорти. У цьому місці діаметр аорти зменшується до 21–22 мм.

Дуга аорти (arcus aortae) обернена опуклістю догори, проходить косо спереду назад і ліворуч, огинаючи зверху початок лівого головного бронха Вона починається попереду на рівні правого ІІ ребрового хряща, а позаду прилягає до лівого боку тіла IV грудного хребця, переходячи в низхідну частину аорти. У цій ділянці аорта частково звужена, це місце називається перешийком аорти (isthmus aortae). Верхня точка дуги аорти розташована переважно на рівні перших ребрових хрящів. Інколи вона досягає рівня яремної вирізки груднини або міститься низько – на 6–7 см нижче від неї. До передньої ділянки дуги аорти, до її правого і лівого боків прилягають відповідно права та ліва середостінні частини пристінкової плеври. Спереду до опуклості дуги аорти і до початкових відділів крупних судин, що відходять від неї, прилягає ліва плечо-головна вена. Під дугою аорти розташований початок правої легеневої артерії, внизу і дещо зліва – роздвоєння легеневого стовбура, позаду – роздвоєння трахеї. Між увігнутим півколом дуги аорти і початком лівої легеневої артерії проходить артеріальна зв’язка (заросла артеріальна протока – протока Боталла). В цьому місці від дуги аорти відходять тонкі бронхові і трахейні гілки, живлячи однойменні органи. У ділянці дуги аорти і роздвоєння трахеї в пухкій сполучній тканині розташовані численні нутрощеві лімфатичні вузли і автономні нервові сплетення.

Від опуклого півкола дуги аорти беруть початок три крупні артерії: плечо-головний стовбур, ліва загальна сонна артерія і ліва підключична артерія. Ці судини живлять ділянки голови, шиї, передньої стінки грудної порожнини, грудного пояса і верхніх кінцівок. У стінці дуги аорти розміщені численні хеморецептори, які реагують на зміну парціального тиску кисню в артеріальній крові.

Низхідна частина аорти, або низхідна  аорта (pars descendens aortae; aorta descendens), є найдовшим відділом аорти, що проходить від рівня IV грудного хребця до рівня IV поперекового хребця, де вона роздвоюється на праву і ліву загальні клубові артерії. Це місце називається роздвоєнням аорти (bifurcatio aortae). Низхідна частина аорти складається з грудної і черевної частин аорти.

Грудна частина аорти, або грудна аорта (pars thoracica aortae; aorta thoracica) проходить вздовж хребта асиметрично, ліворуч від серединної стрілової (сагітальної) площини. Спочатку аорта йде попереду і ліворуч від стравоходу, потім на рівні VIII–IX грудних хребців огинає стравохід зліва і заходить позаду нього. Праворуч від грудної частини аорти проходить непарна вена і грудна протока (лімфатична), а з лівого боку до грудної аорти прилягає середостінна частина лівої пристінкової плеври.

Грудна частина аорти кровопостачає внутрішні органи і стінки грудної порожнини. Від грудної частини аорти відходять десять пар задніх міжребрових артерій, починаючи з третього міжребрового простору (дві верхні відходять від реброво-шийного стовбура), дві верхні діафрагмові артерії і численні нутрощеві гілки (бронхові, стравохідні, осердні, середостінні). Через аортальний розтвір діафрагми грудна частина аорти переходить у її черевну частину. Починаючи від рівня ХІІ грудного хребця і донизу аорта поступово зміщується присередньо.

Черевна частина аорти, або черевна аорта (pars abdominalis aortae; aorta abdominalis)  починається на рівні ХІІ грудного хребця, розташована заочеревинно на передньобічній поверхні тіл поперекових хребців, лівіше від серединної стрілової (сагітальної) площини. Праворуч від черевної аорти проходить нижня порожниста вена, попереду від неї розміщені: підшлункова залоза, горизонтальна (нижня) частина дванадцятипалої кишки і корінь брижі тонкої кишки.

Донизу черевна частина аорти поступово зміщується присередньо. На рівні IV поперекового хребця аорта роздвоюється на праву  і  ліву  загальні  клубові артерії. Це місце називається роздвоєнням аорти (bifurcatio aortae). Проте черевна аорта ніби продовжується тонкою серединною крижовою артерією (a. sacralis mediana), яка проходить уздовж тазової поверхні крижової кістки до куприка. Ця артерія відповідає хвостовій артерії ссавців, які мають хвіст.

Від черевної частини аорти, починаючи зверху донизу, відходять такі артерії: парні нижні діафрагмові артерії, черевний стовбур, верхня брижова; парні середні наднирникові, ниркові, яєчкові чи яєчникові артерії, нижня брижова артерія; чотири пари поперекових артерій. Черевна частина аорти кровопостачає внутрішні органи і стінки черевної порожнини.

Гілки дуги аорти

Від дуги аорти відходять три крупні артерії, по яких кров надходить до органів голови і шиї, передньої стінки грудної порожнини і верхніх кінцівок, а саме: плечо-головний стовбур, ліва загальна сонна артерія і ліва підключична артерія.

Плечо-головний стовбур (truncus brachiocephalicus) є крупною артеріальною судиною довжиною до 4 см, яка відходить від початкового відділу дуги аорти на рівні ІІ правого ребрового хряща. Плечо-головний стовбур прямує догори і дещо праворуч, попереду від нього проходить права плечо-головна вена, позаду – трахея. Цей стовбур не має жодних гілок. На рівні правого груднинно-ключичного суглоба плечо-головний стовбур роздвоюється на праву загальну сонну артерію і праву підключичну артерію. Ліва  загальна  сонна  артерія  і  ліва  підключична  артерія беспосередньо відходять від дуги аорти лівіше плечо-головного  стовбура.

Типове відгалуження артерій від дуги аорти трапляється приблизно у 70 % людей, але в 30 % осіб є різноманітні варіанти відходження артерій від неї. Найчастіше трапляються такі:

– у 9–13 % осіб від дуги аорти відходять дві артерії: першим бере початок крупний стовбур, від якого на рівні правого груднинно-ключичного суглоба відгалужуються права і ліва загальні сонні артерії, а стовбур продовжується в праву підключичну артерію; другою гілкою дуги аорти є ліва підключична артерія. Інколи ліва загальна сонна артерія відгалужується від початку цього стовбура;

– у 5–10 % людей є тільки правий і лівий плечо-головні стовбури, кожний з яких відповідно розгалужується на загальну сонну артерію і підключичну артерію, або першою відходить права підключична артерія, а другою судиною є крупний стовбур, який на рівні лівого груднинно-ключичного суглоба розгалужується на праву і ліву загальні сонні артерії, ліву підключичну артерію. Інколи від дуги аорти беруть початок три такі судини: права підключична артерія; безіменна артерія, яка роздвоюється на праву і ліву загальні сонні артерії; ліва підключична артерія;

– у 3–5 % випадків плечо-головний стовбур відсутній, тоді від дуги аорти послідовно відходять чотири судини: права підключична, права загальна сонна, ліва загальна сонна і ліва підключична артерії. При такому варіанті приблизно у 1 % осіб між третьою і четвертою артеріями від дуги аорти відходить ліва хребтова артерія, а інколи ще й права хребтова артерія (між першою і другою судинами). При типовому відходженні артерій від дуги аорти у 1 % осіб між лівою загальною сонною і лівою підключичною артеріями від неї починається ліва хребтова артерія, а інколи між плечо-головним стовбуром і лівою загальною сонною артерією відходить ще й права хребтова артерія;

– у 0,5–1 % випадків від дуги аорти послідовно беруть початок: права загальна сонна, ліва загальна сонна, ліва хребтова і ліва підключична артерії, а від початкового відділу низхідної частини аорти – права підключична артерія;

– описаний випадок (за А. Раубером), коли від дуги аорти відходить один стовбур, від якого послідовно відгалужуються: права і ліва підключичні артерії; права і ліва зовнішні сонні артерії, права і ліва внутрішні сонні артерії;

– дуже рідко типові артерії відходять від висхідної частини аорти і початкової ділянки дуги аорти. При правобічному спрямуванні дуги аорти ліва підключична артерія відгалужується від початкової ділянки низхідної частини аорти.

Загальна сонна артерія

Загальна сонна артерія (a. carotis communis) є парною артерією, тобто є права і ліва загальні сонні артерії. Права бере початок від плечо-головного стовбура на рівні правого груднинно-ключичного суглоба, а ліва відходить від дуги аорти, тому ліва загальна сонна артерія на декілька сантиметрів довша за праву загальну сонну артерію. Обидві загальні сонні артерії виходять з грудної порожнини через верхній отвір грудної клітки в передню шийну ділянку і проходять догори майже вертикально.

У шийній ділянці (передньому шийному трикутнику) загальна сонна артерія проходить попереду поперечних відростків шийних хребців, до яких  прилягають  передній  драбинчастий  м’яз, а присередньо від нього – довгий м’яз шиї, які вкриті передхребтовою пластинкою шийної фасції. Присередньо від загальної сонної артерії розміщена трахея і стравохід, а попереду від неї проходить груднинноключично-соскоподібний м’яз і вкритий листками передтрахейної пластинки шийної фасції лопатковопід’язиковий м’яз. Збоку від загальної сонної артерії проходить внутрішня яремна вена, а позаду у жолобку між ними – блукаючий нерв. Цей судинно-нервовий пучок розміщений у фасціальній піхві, яку утворює передтрахейна пластинка шийної фасції.

Загальна сонна артерія гілок не віддає і на рівні верхнього краю щитоподібного хряща в ділянці сонного трикутника шиї роздвоюється на зовнішню сонну артерію, яка розгалужується поза порожниною черепа в ділянках голови і шиї, і внутрішню сонну артерію, яка заходить і галузиться в порожнині черепа.

Місце розгалуження загальної сонної артерії на зовнішню і внутрішню сонні артерії називається роздвоєнням сонної артерії (bifurcatio carotidis). Перед місцем роздвоєння кінцевий відділ загальної сонної артерії розширюється – це сонна пазуха (sinus caroticus). В ділянці роздвоєння сонної артерії, в основі між зовнішньою і внутрішньою сонними артеріями, міститься невеликий веретеноподібний вузлик довжиною приблизно 2,5–5 мм і діаметром 1,5 мм, який називається сонним клубочком (glomus caroticum). Він міцно з’єднаний із зовнішньою сполучнотканинною оболонкою сонної артерії і заходить на задньоприсередню поверхню загальної сонної артерії. Сонний клубочок належить до парагангліїв адреналової системи (див. “Залози внутрішньої секреції” у другому томі підручника), містить густу гемокапілярну сітку і багато нервових закінчень – хеморецепторів. Велика кількість хеморецепторів міститься в стінці сонної пазухи і дуги аорти. Ці нервові закінчення реагують на зміну парціального тиску кисню в артеріальній крові і забезпечують екстракардіальну рефлекторну регуляцію роботи серця (див. підручник з нормальної фізіології).

Зовнішня сонна артерія

Зовнішня сонна артерія (a. carotis externa) відходить від загальної сонної артерії на рівні верхнього краю щитоподібного хряща в межах сонного трикутника шиї. У 2–5 % людей роздвоєння сонної артерії розміщене нижче – на рівні п’ятого шийного хребця, або високо – на рівні другого шийного хребця.

Спочатку зовнішня сонна артерія розміщена поверхнево присередньо від внутрішньої сонної артерії, а потім вище – збоку від неї. Початкову частину зовнішньої сонної артерії спереду прикриває груднинно-ключично-соскоподібний м’яз, а в ділянці сонного трикутника – поверхнева пластинка шийної фасції і підшкірний м’яз шиї. Прямуючи вверх позаду шило-під’язикового м’яза і заднього черевця двочеревцевого м’яза, зовнішня сонна артерія у товщі привушної слинної залози на рівні шийки нижньої щелепи  розгалужується  на  кінцеві гілки –  поверхневу скроневу і верхньощелепну артерії. На своєму шляху зовнішня сонна артерія віддає численні гілки, що відходять від неї в різних напрямках, тому за топографічними особливостями її гілки поділяють на: передню групу, до якої належить верхня щитоподібна, язикова і лицева артерії; задню групу, що складається з потиличної і задньої вушної артерії; присередню групу, до якої належать гілки висхідної глоткової артерії.

Передня група гілок зовнішньої сонної артерії

Верхня щитоподібна артерія (a. thyroidea superior) відходить від початкової ділянки зовнішньої сонної артерії на рівні великого рога під’язикової кістки. Спочатку артерія йде дещо догори, потім дугоподібно згинається присередньо і прямує вниз до рівня верхівки частки щитоподібної залози, де розгалужується на три гілки: передню залозову гілку (r. glandularis anterior), задню залозову гілку (r. glandularis posterior) і бічну залозову гілку (r. glandularis lateralis), які живлять щитоподібну залозу. Ці гілки анастомозують з відповідними гілками нижньої щитоподібної артерії (з системи підключичної артерії).

Від верхньої щитоподібної артерії відходять такі гілки:

– підпід’язикова гілка (r. infrahyoideus) кровопостачає під’язикову кістку і м’язи, що прикріплюються до неї, анастомозуючи з однойменною гілкою з протилежного боку;

– груднинно-ключично-соскоподібна гілка (r. sternocleidomastoideus) кровопостачає однойменний м’яз, заходячи в його верхню третину з внутрішньої поверхні;

– верхня гортанна артерія (a. laryngea superior) проходить присередньо над  верхнім краєм щитоподібного хряща під щито-під’язиковим м’язом, пронизує щито-під’язикову перетинку (разом з верхнім гортанним нервом) і живить м’язи і слизову оболонку гортані, а також частково надгортанник і під’язикову кістку;

– персне-щитоподібна гілка (r. cricothyroideus) кровопостачає однойменний м’яз гортані, утворюючи дугоподібний анастомоз з однойменною артерією з протилежного боку.

Язикова артерія (a. lingualis) товща за верхню щитоподібну артерію, відходить вище від неї від передньої стінки зовнішньої сонної артерії. Вона проходить у язиковому трикутнику (трикутнику Пирогова): спочатку йде вверх, проходить над великим рогом під’язикової кістки, а потім прямує вперед і присередньо. Спочатку язикова артерія спереду прикрита заднім черевцем двочеревцевого м’яза і шило-під’язиковим м’язом, потім проходить між під’язиково-язиковим м’язом шиї і середнім м’язомзвужувачем глотки, підходить до нижньої поверхні язика і входить в нього. Від язикової артерії відходять такі гілки:

– надпід’язикова гілка (r. suprahyoideus), яка проходить по верхньому краю під’язикової кістки, утворює дугоподібний анастомоз з однойменною гілкою протилежного боку, кровопостачаючи під’язикову кістку і прилеглі м’язи;

– спинкові гілки язика (rr. dorsales linguae) відходять від язикової артерії позаду під’язиковоязикового м’яза,  прямують  вверх  і  входять у задню ділянку спинки язика, кровопостачаючи його слизову оболонку і мигдалик, а також надгортанник, утворюючи анастомози з однойменними гілками з протилежного боку;

– під’язикова артерія (a. sublingualis) відходить від язикової артерії ще до входження її в товщу язика, прямує вперед над щелепно-під’язиковим м’язом збоку від піднижньощелепної протоки, кровопостачаючи під’язикову слинну залозу, прилеглі м’язи, а також слизову оболонку дна ротової порожнини, ясен, і анастомозує з гілками лицевої артерії;

– глибока  артерія   язика   (a.   profunda   linguae) є найтовщою гілкою язикової артерії та її продовженням, йде вверх і входить у товщу кореня язика поміж підборідно-язиковим м’язом і нижнім поздовжнім м’язом язика, звиваючись, проходить вперед до його верхівки, живить м’язи і слизову оболонку язика та його вуздечку.

Лицева артерія (a. facialis) відходить від передньої поверхні зовнішньої сонної артерії, вище від язикової артерії, на рівні кута нижньої щелепи, проходить вперед і вверх позаду заднього черевця двочеревцевого м’яза та шило-під’язикового м’яза в піднижньощелепному трикутнику. У цьому місці лицева артерія прилягає до піднижньощелепної слинної залози, а інколи пронизує залозу, віддаючи залозові гілки (rr. glandulares) і кровопостачаючи її. Потім лицева артерія огинає нижній край тіла нижньої щелепи попереду прикріплення до неї жувального м’яза, звиваючись, переходить на обличчя, прямує вверх і присередньо до присереднього кута ока між поверхневими і глибокими м’язами лиця (мімічними м’язами). Від лицевої артерії послідовно відходять наступні гілки:

–  висхідна піднебінна артерія (a. palatina ascendens) проходить вверх по бічній стінці глотки між шило-під’язиковим м’язом і шило-глотковим м’язом, кровопостачаючи їх. Кінцеві гілки цієї артерії живлять м’яке піднебіння, піднебінний мигдалик і слизову оболонку в ділянці глоткового отвору слухової труби, анастомозуючи з гілками висхідної глоткової артерії;

– мигдаликова гілка (r. tonsillaris) прямує вверх по бічній поверхні глотки, пронизує верхній м’яззвужувач глотки, входить у товщу піднебінного мигдалика і живить його. Гілочки мигдаликової гілки кровопостачають також стінку глотки і корінь язика;

–  підпідборідна артерія (a. submentalis) є крупною гілкою, що відходить від лицевої артерії ще в піднижньощелепному трикутнику, прямує вперед між переднім черевцем двочеревцевого м’яза і щелепно-під’язиковим м’язом, живлячи їх та анастомозуючи з гілочками інших артерій. Потім артерія перегинається через нижній край тіла нижньої щелепи, кровопостачає шкіру та м’язи підборідної ділянки і нижньої губи;

– нижня і верхня губні артерії (aa. labiales inferior et superior) починаються від лицевої артерії на таких рівнях: нижня – дещо нижче кута рота, верхня – на рівні кута рота. Ці артерії входять у товщу колового м’яза рота, кровопостачають шкіру, м’язи і слизову оболонку верхньої і нижньої губ, анастомозуючи з однойменними артеріями з протилежного боку. Від верхньої губної артерії відходить гілка перегородки носа (r. septi nasi), що живить її структури;

– бічна гілка носа (r. lateralis nasi) відходить від лицевої артерії на рівні середини крила носа, кровопостачає його, зокрема шкіру крила носа і крилову частину носового м’яза;

– кутова артерія (a. angularis) є кінцевою гілкою лицевої артерії, йде вверх і присередньо до бокової поверхні носа, віддаючи гілочки до крила і спинки носа. Потім артерія підходить до присереднього кута ока, де анастомозує з артерією спинки носа – гілочкою очної артерії (із системи внутрішньої сонної артерії).

Задня група гілок зовнішньої сонної артерії

Потилична артерія (a. occipitalis) відходить від зовнішньої сонної артерії на рівні заднього черевця двочеревцевого м’яза і прикрита цим м’язом. Вона прямує вверх і назад, пересікаючи спереду внутрішню сонну артерію, йде присередніше соскоподібного відростка і лягає в борозну потиличної артерії скроневої кістки. Далі потилична артерія проходить вверх між задніми глибокими м’язами голови і виходить присередніше місця прикріплення груднинно-ключично-соскоподібного   м’яза,   пронизує трапецієподібний м’яз в ділянці його прикріплення до верхньої каркової лінії, заходить у простір між надчеревним м’язом і шкірою, де розгалужується на свої численні кінцеві гілки – потиличні гілки (rr. occipitales). Ці гілки кровопостачають структури потиличної ділянки, анастомозують з однойменними гілками протилежного боку, а також з іншими гілками зовнішньої сонної артерії.

По ходу потиличної артерії від неї відходять такі гілки:

– соскоподібна гілка (r. mastoideus) проходить через соскоподібний отвір кам’янистої частини скроневої кістки в задню черепну ямку, де кровопостачає тверду мозкову оболону;

– вушна гілка (r. auricularis) йде вперед і вверх, кровопостачає задню поверхню вушної раковини, анастомозує з гілками задної вушної артерії;

– груднинно-ключично-соскоподібні гілки (rr. sternocleidomastoidei) заходять в однойменний м’яз на межі між верхньою і середньою його третинами, кровопостачаючи цей м’яз. Інколи ці гілки самостійно відходять від загальної сонної артерії на рівні відходження від неї лицевої артерії;

– низхідна гілка  (r.  descendens)  розгалужується у м’язах задньої шийної ділянки, кровопостачаючи їх;

– оболонна гілка (r. meningeus) проходить через тім’яний отвір тім’яної кістки, що розташований поблизу стрілового шва черепа, і живить тверду мозкову оболону.

Задня вушна артерія (a. auricularis posterior) відходить від зовнішньої сонної артерії вище від потиличної артерії – над заднім черевцем двочеревцевого м’яза (інколи ця артерія разом з потиличною артерією відходить від зовнішньої сонної артерії єдиним стовбуром). Задня вушна артерія прямує вверх і назад до вушної раковини, її початковий відділ прикритий привушною слинною залозою. Потім артерія піднімається вздовж шилоподібного відростка, проходить між соскоподібним відростком і вушною раковиною та розгалужується на передню і задню кінцеві гілки.

Від задньої вушної артерії відходять наступні судини:

– шило-соскоподібна артерія (a. stylomastoidea) заходить в канал лицевого нерва через однойменний отвір. Перед входом в канал лицевого нерва від цієї артерії відходить задня барабанна артерія (a. tympanica posterior), яка через кам’янисто-барабанну щілину скроневої кістки заходить у барабанну порожнину і кровопостачає її слизову оболонку та слизову оболонку комірок соскоподібного відростка, а також тверду оболону головного мозку. В каналі лицевого нерва від шило-соскоподібної артерії відходять соскоподібні гілки (rr. mastoidei), які живлять слизову оболонку комірок соскоподібного відростка, і стремінцева гілка (r. stapedius), яка кровопостачає стремінцевий м’яз середнього вуха;

– вушна гілка (r. auricularis) проходить по задній поверхні вушної раковини, крововопостачаючи її, пронизує раковину і виходить на її передню поверхню;

– потилична гілка (r. occipitalis) прямує вздовж основи соскоподібного відростка назад і вверх, кровопостачає шкіру та м’які тканини потиличної ділянки, анастомозуючи з гілками потиличної артерії;

– привушна гілка (r. parotideus) живить привушну слинну залозу.

Присередня група гілок зовнішньої сонної артерії

Висхідна глоткова артерія (a. pharyngea ascendens) відходить від присередньої поверхні початкового відділу зовнішньої сонної артерії, прямує вверх між внутрішньою та зовнішньою сонними артеріями до бічної стінки глотки. Від неї відходять такі гілки:

– задня оболонна артерія (a. meningea posterior) йде догори вздовж внутрішньої сонної артерії і через яремний отвір заходить у порожнину черепа, кровопостачаючи тверду оболону головного мозку в ділянці задньої мозкової ямки;

– глоткові гілки (rr. pharyngeales), яких є переважно 2–3, проходять по задній стінці глотки до основи черепа, кровопостачаючи задньобічний відділ глотки, зокрема м’язи глотки і глибокі м’язи шиї, піднебінний мигдалик, частину м’якого піднебіння і слухової труби;

– нижня барабанна артерія (a. tympanica inferior) проходить у барабанну порожнину через нижній отвір барабанного канальця і кровопостачає слизову оболонку барабанної порожнини.

Кінцева група гілок зовнішньої сонної артерії

Поверхнева скронева артерія (a. temporalis superficialis) є продовженням стовбура зовнішньої сонної артерії, беручи початок на рівні шийки нижньої щелепи. Артерія прямує вверх у скроневу ділянку, спочатку проходить крізь привушну слинну залозу, а вище – між зовнішнім слуховим ходом і головкою нижньої щелепи, потім йде під шкірою, де можна промацати її пульсацію. На рівні надочноямкового краю лобової кістки поверхнева скронева артерія розгалужується на кінцеві гілки – лобову і тім’яну.

Від поверхневої скроневої артерії послідовно відходять такі гілки:

– привушна гілка (r. parotideus), що кровопостачає привушну слинну залозу, складається із 2–3 гілочок;

– поперечна артерія лиця (a. transversa faciei) йде горизонтально, спочатку крізь привушну слинну залозу, кровопостачаючи її, потім проходить по зовнішній поверхні жувального м’яза між нижнім краєм виличної дуги і привушною протокою. Поперечна артерія лиця своїми численними гілочками живить шкіру і м’язи лиця (мімічні м’язи) підочноямкової та щічної ділянок голови. Її гілочки анастомозують з гілками лицевої артерії;

– передні вушні гілки (rr. аuriculares anteriores), переважно їх є 2–3, прямують до передньої поверхні вушної раковини і кровопостачають її шкіру, хрящ і м’язи;

– вилично-очноямкова артерія (a. zigomaticoorbitalis) прямує вперед над виличною дугою до бічного кута ока і входить у коловий м’яз ока, кровопостачаючи його, а також прилеглі ділянки шкіри та м’язи лиця. Вона анастомозує з гілками поперечної артерії лиця і очної артерії;

– середня скронева артерія (a. temporalis media) прямує догори, над виличною дугою пронизує поверхневу пластинку скроневої фасції, розгалужується у товщі скроневого м’яза, кровопостачаючи його;

– лобова гілка (r. frontalis) є однією з кінцевих гілок поверхневої скроневої артерії, йде вперед та вверх, розгалужуючись у м’яких тканинах лобової ділянки і кровопостачаючи лобове черевце потилично-лобового м’яза, коловий м’яз ока, апоневротичний шолом і шкіру лоба;

– тім’яна гілка (r. parietalis) також є кінцевою гілкою поверхневої скроневої артерії, але вона крупніша за лобову гілку. Тім’яна гілка йде вверх і назад, розгалужується у м’яких тканинах скроневої та тім’яної ділянок, кровопостачаючи їх, зокрема живить скронево-тім’яний м’яз, апоневротичний шолом і шкіру цих ділянок.

Верхньощелепна артерія (a. maxillaris) є крупною судиною, яка відходить від зовнішньої сонної артерії під прямим кутом на рівні шийки нижньої щелепи. Її початковий відділ прикритий привушною слинною залозою і розміщений присередньо від шийки нижньої щелепи. Звиваючись, верхньощелепна артерія проходить горизонтально вперед між гілкою нижньої щелепи і клино-нижньощелепною зв’язкою, потім між бічним крилоподібним м’язом та скроневим м’язом, на рівні підскроневої ямки заходить у крило-піднебінну ямку, де розгалужується на кінцеві гілки.

Топографічно гілки, що відходять від верхньощелепної артерії, поділяють на три групи: нижньощелепну, підскроневу і крило-піднебінну.

Нижньощелепна група гілок верхньощелепної артерії. Ці гілки відходять від початкового відділу верхньощелепної артерії поблизу шийки нижньої щелепи. До них належать такі судини:

–             глибока вушна артерія (a. auricularis profunda), прямує догори, кровопостачаючи капсулу скронево-нижньощелепного суглоба, нижню стінку зовнішнього слухового ходу і барабанну перетинку;

– передня барабанна артерія (a. tympanica anterior) проникає в барабанну порожнину через кам’янисто-барабанну щілину скроневої кістки і кровопостачає її слизову оболонку;

– нижня коміркова артерія (a. alveolaris inferior)  є  крупною  судиною,  прямує  вниз і через отвір нижньої щелепи потрапляє в канал нижньої щелепи, де проходить разом з однойменними веною і нервом. У цьому каналі від нижньої коміркової артерії відходять наступні гілки:

–  зубні гілки (rr. dentales), які живлять зуби нижньої зубної дуги;

– навколозубні гілки (rr. peridentales), які кровопостачають зубне окістя (періодонт), ясна та губчасту речовину нижньої щелепи;

– підборідна гілка (r. mentalis) є продовженням нижньої коміркової артерії; вийшовши з каналу нижньої щелепи через підборідний отвір, розгалужується і кровопостачає м’язи лиця та шкіру підборідної ділянки, а також нижню губу. Ця артерія анастомозує з гілками нижньої губної і підборідної артерій;

– щелепно-під’язикова гілка (r. mylohyoideus) відходить від нижньої коміркової артерії перед її входженням в канал нижньої щелепи. Вона проходить по щелепно-під’язиковій борозні нижньої щелепи,  кровопостачаючи  однойменний  м’яз і переднє черевце двочеревцевого м’яза.

Підскронева група гілок верхньощелепної артерії. Вони відходять від верхньощелепної артерії в ділянці між бічним крилоподібним м’язом і скроневим м’язом, а саме:

– середня оболонна артерія (a. meningea media) є крупною судиною, прямує вверх і через остистий отвір великого крила клиноподібної кістки заходить у порожнину черепа, де розгалужується на кінцеві гілки – лобову і тім’яну гілки (rr. frontalis et pаrietalis). Ці гілки розгалужуються, залягаючи в артеріальних борознах відповідних кісток черепа (вони прикриті твердою оболоною), кровопостачають їх, а також скроневу, тім’яну і лобову ділянки твердої оболони головного мозку. Від середньої оболонної артерії відходять послідовно наступні гілки:

– додаткова гілка (r. accessorius) є першою гілкою середньої оболонної артерії, живить крилоподібні м’язи (жувальні), стінку слухової труби та м’яке піднебіння. Потім входить у порожнину черепа через овальний отвір великого крила клиноподібної кістки, кровопостачаючи трійчастий вузол та прилеглу тверду оболону головного мозку;

– кам’яниста гілка (r. petrosus), відійшовши від основного стовбура в порожнині черепа вище остистого отвору,  йде  вбік  і  назад,  заходить у кам’янисту частину скроневої кістки через розтвір каналу великого кам’янистого нерва, де кровопостачає навколишні структури й анастомозує з шило-соскоподібною артерією, що відходить від зовнішньої вушної артерії;

– верхня барабанна артерія (a. tympanica superior) відходить від основного стовбура в порожнині черепа, через розтвір каналу малого кам’янистого нерва заходить у барабанну порожнину і живить її слизову оболонку;

– задня і передня глибокі скроневі артерії (aa. temporales profundae posterior et anterior) йдуть догори в скроневу ямку, розташовуючись між скроневою кісткою і внутрішньою поверхнею скроневого м’яза, віддають гілочки до нижніх відділів скроневого м’яза і скроневої кістки. Від задньої глибокої скроневої артерії відходять 2–3 крилоподібні гілки (rr. pterygoidei), які живлять бічний і присередній крилоподібні м’язи (жувальні). Інколи ці гілки відходять самостійно;

–  жувальна артерія (a. masseterica) проходить через вирізку нижньої щелепи на зовнішню поверхню її гілки, заходить в жувальний м’яз, кровопостачаючи його. Інколи жувальна артерія відходить від задньої глибокої скроневої артерії;

– щічна артерія (a. buccalis) йде вперед і донизу, кровопостачає щічний м’яз та інші прилеглі м’язи  лиця  (мімічні),  слизову  оболонку  щоки і ясна верхньої зубної дуги. Щічна артерія анастомозує з гілками лицевої артерії;

– задня верхня коміркова артерія (a. аlveolaris superior posterior) відходить від верхньощелепної артерії неподалік від горба  верхньої  щелепи (інколи окремо відходять декілька гілок). Її гілки через коміркові отвори горба верхньої щелепи і її коміркові канали заходять у верхньощелепну пазуху, кровопостачаючи її слизову оболонку. Від задньої верхньої коміркової артерії в коміркових каналах  відходять:  зубні гілки (rr. dentales), які живлять верхні великі кутні зуби; навколозубні гілки (rr. peridentales), які кровопостачають  зубне  окістя  (періодонт),  кістку і ясна в ділянці верхніх великих кутніх зубів.

Крило-піднебінна група гілок верхньощелепної артерії – вони є кінцевим розгалуженням верхньощелепної артерії в ділянці крило-піднебінної ямки, яке складається з наступних артерій:

– підочноямкова артерія (a. infraorbitalis) прямує в очну ямку через нижню очноямкову щілину, лягає в підочноямкову борозну, заходить у підочноямковий канал і виходить через підочноямковий отвір в підочноямкову ділянку лиця, де галузиться і кровопостачає м’язи лиця (мімічні м’язи), зокрема, м’язи, що розташовані у товщі верхньої губи, виличні м’язи, носовий м’яз, нижню частину колового м’яза ока, а також шкіру цієї ділянки. Тут вона анастомозує з гілками лицевої і поверхневої скроневої артерії. Від підочноямкової артерії відходять послідовно такі гілки:

– очноямкові гілки (rr. orbitales), які живлять нижній прямий і нижній косий м’язи очного яблука;

– сполучна гілка зі сльозовою артерією (r. anastomoticus cum a. lacrimali), яка живить сльозову залозу і анастомозує зі сльозовою артерією (гілка очної артерії);

– передні верхні коміркові артерії (aa. alveolares superiores anteriores) відходять від підочноямкової артерії в підочноямковому каналі. Ці гілки, проходячи в кісткових каналах у передній стінці верхньощелепної пазухи, розгалужуються на: зубні гілки (rr. dentales), які живлять верхні різці, ікло і малі кутні зуби; навколозубні гілки (rr. peridentales), які кровопостачають зубне окістя (періодонт), верхню щелепу і ясна в ділянці цих зубів, анастомозуючи з гілками задньої верхньої коміркової артерії. Окрім того, гілки передніх верхніх коміркових артерій живлять слизову оболонку передньої стінки верхньощелепної пазухи, анастомозуючи з гілками задньої верхньої коміркової артерії;

– низхідна піднебінна артерія (a. palatina descendens) прямує вниз, віддаючи на своєму початку артерію крилоподібного каналу (a. canalis pterygoidei) – артерію Відія, яка по однойменному каналу клиноподібної кістки заходить у слухову трубу і кровопостачає її стінку. Від цієї артерії відходить глоткова артерія (a. pharyngeus), яка живить верхні відділи глотки. Нижче низхідна піднебінна артерія заходить у великий піднебінний канал, де розгалужується на велику і малі піднебінні артерії;

– велика піднебінна артерія (a. palatina major) виходить з каналу через великий піднебінний отвір, проходить вперед по піднебінній борозні кісткового піднебіння, живлячи кісткову тканину і  слизову  оболонку  твердого  піднебіння, а також  ясна.  Потім велика  піднебінна  артерія заходить в різцевий канал, де анастомозує із задньою перегородковою гілкою клино-піднебінної артерії;

– малі піднебінні артерії (aa. palatinae minores) виходять через малі піднебінні отвори і кровопостачають м’яке піднебіння, а також піднебінний мигдалик. Окрім того, від низхідної піднебінної артерії відходить глоткова гілка (r. pharyngeus), яка живить верхній відділ носової частини глотки;

– клино-піднебінна артерія  (a. sphenopalatina) є другою кінцевою гілкою верхньощелепної артерії, вона заходить у задній відділ носової порожнини через клино-піднебінний отвір, де розгалужується на такі гілки:

– задні бічні носові артерії (aa. nasales posteriores laterales), які кровопостачають слизову оболонку середньої і нижньої носових раковин та бокової стінки носової порожнини. Її гілочки заходять у верхньощелепну і лобову пазухи, де живлять відповідні слизові оболонки;

– задні перегородкові гілки (rr. septales posteriores), розгалужуючись,  живлять  слизову  оболонку і кісткову тканину носової перегородки. У різцевому каналі одна з гілочок цієї судини анастомозує з великою піднебінною артерією.

Топографія крило-піднебінної ділянки верхньощелепної артерії мінлива відносно бічного крилоподібного м’яза. Коли артерія розташована найдальше присередньо від цього м’яза, тоді вона прикріплюється волокнистою сполучною тканиною до бічної пластинки крилоподібного відростка клиноподібної кістки. Інколи від середньої оболонної артерії відходить гілка до сльозової залози, яка заходить в очну ямку через окремий отвір. У рідкісних випадках, коли відсутня внутрішня сонна артерія, від верхньощелепної артерії відгалужуються дві гілки, які окремо проходять в середню черепну ямку через круглий і овальний отвори, де вони замінюють печеристу і мозкову частини внутрішньої сонної артерії.