Периферійна частина нервової системи

  • Нутрощеві сплетення

    Нутрощеві сплетення та нутрощеві вузли Нутрощеві сплетення (plexus viscerales) розміщені у порожнинах тіла, переважно попереду аорти та її гілок, навколо внутрішніх органів (позаорганні сплетення) і у внутрішніх органах (внутрішньоорганні сплетення). Ці сплетення складаються з: – нутрощевих вузлів (ganglia visceralia) – передхребтових, позаорганних і внутрішньоорганних; – передвузлових вегетативних волокон; – завузлових  вегетативних волокон. Саме у вузлах сплетень відбувається поступове (за … Докладніше

  • Автономний (вегетативний) відділ периферійної нервової системи

    Загальна характеристика автономного (вегетативного) відділу нервової системи Ще з часів К. Біша (1800) загальновизнано, що вегетативні функції, або функції рослинного життя (дихання, травлення, розмноження, виділення і тощо) регулюються структурами вегетативної нервової системи. Дж. Ленглі в 1889 році поділив усю вегетативну нервову систему на два основні відділи – парасимпатичний та симпатичний. Окремо ним була виділена так … Докладніше

  • Поперекове, крижове, куприкове сплетення

    Поперекове сплетення Поперекове сплетення (plexus lumbalis) утворене передніми гілками трьох верхніх поперекових нервів, волокнами верхньої половини передньої гілки четвертого поперекового нерва і частиною волокон передньої гілки дванадцятого грудного нерва. Поперекове та крижове сплетення зв’язані між собою анастомозами, які утворюють досить широку нервову пластинку – truncus lumbosacralis, тому їх часто об’єднують терміном попереково-крижове сплетення (plexus lumbosacralis). Поперекове … Докладніше

  • Спинномозкові нерви. Шийне сплетення

    СПИННОМОЗКОВІ НЕРВИ  Загальна характеристика спинномозкових нервів   Спинномозкові нерви (nervi spinales) є змішаними і утворюються у філогенезі при злитті заднього (чутливого) корінця, radix posterior (sensoria) і переднього (рухового) корінця, radix anterior (motoria). Передні корінці виходять із спинного мозку вздовж передньобічних борозен; задні корінці – вздовж задньобічних борозен. Обидва корінці одного спинномозкового нерва зближуються один з одним … Докладніше

  • VIII, IX, X, XI, XII пара черепних нервів

    VIII пара черепних нервів – присінковозавитковий нерв Восьма пара черепних нервів – присінково-завитковий нерв (n. vestibulocochlearis) є чутливим нервом. До складу його входять два різнохарактерні нерви: 1) присінковий нерв (n. vestibularis), якому зв’язок з ядрами мозочка надає особливі функції підтримання рівноваги тіла; 2) завитковий нерв (n. cochlearis) фізіологічно пов’язаний з функцією слуху. Ці два нерви анатомічно зв’язані … Докладніше

  • V, VI, VII пара черепних нервів

    V пара черепних нервів – трійчастий нерв П’ята пара черепних нервів – трійчастий нерв (n. trigemіnus) – є змішаним нервом . Він розвивається у зв’язку із похідними І зябрової дуги і складається з більшої чутливої частини та меншої рухової частини волокон. Чутливі волокона сприймають подразнення з шкіри лиця, твердої мозкової оболони головного мозку, слизових оболонок … Докладніше

  • І, ІІ, ІІІ, IV пара черепних нервів

    І пара черепних нервів – нюховий нерв Перша пара черепних нервів – нюховий нерв (n. olfactorius) за функцією належить до нервів спеціальної чутливості, а за розвитком є похідним відділу кінцевого мозку (а саме – нюхового мозку) olfactorius починається від слизової оболонки regio оlfactoria носової порожнини 15–20 тонкими безмієліновими нервами, які називаються нюховими нитками (fila olfactoria). … Докладніше

  • Периферійна частина нервової системи

    Нервову систему людини поділяють на центральну і периферійну частини. Перша включає спинний і головний мозок, друга складається із периферійних нервів . Периферійна частина нервової системи (периферійна нервова система) представляє собою сукупність спинномозкових і черепних нервів. До неї належать вузли та сплетення, що утворюють нерви, а також чутливі та рухові закінчення нервів. Окремо виділяють автономний відділ … Докладніше