Фасції шиї

Фасції шиї є сполучнотканинним остовом шиї. Поширюючись по всіх ділянках шиї й об’єднуючи їх, вони своїм розташуванням підкреслюють топографоанатомічні особливості її органів. Походження фасцій шиї різне: одні є похідними редукованих м’язів, інші утворилися внаслідок ущільнення клітковини, що оточує органи шиї. Через це фасції шиї можуть мати різні товщину, довжину, щільність та інші анатомічні характеристики. За В.М. Шовкуненком, виділяють п’ять фасціальних листків шиї (мал.).

Перший фасціальний листок шиї, що має назву поверхневої фасції шиї (fascia cervicalis superficialis), розташований глибше підшкірної жирової клітковини та переходить із шиї на сусідні ділянки. Поверхнева фасція шиї, роздвоюючись, охоплює підшкірний м’яз шиї, утворюючи його піхву.

Другий називають власною фасцією шиї (fascia cervicalis propria). Вона починається від зв’язок остистих відростків шийних хребців, роздвоюючись, охоплює трапецієподібний м’яз і йде вперед і вбік. Біля верхньозовнішнього краю зазначеного м’яза роздвоєні фасціальні листки зливаються і прямують уперед.

Біля заднього краю груднинно-ключично-соскоподібного м’яза фасціальний листок знову роздвоюється і утворює його піхву. По передньому краю цього м’яза фасція знову зростається і йде вперед. Фасціальні листки правого та лівого боку зростаються між собою і з фасціальним листком, який лежить глибше, по передній серединній лінії. Зовнішній листок власної фасції шиї віддає всередину м’язів, які вкриває (трапецієподібного та груднинно-ключично-соскоподібного), перетинки, що розділяють їх на окремі пучки.

Через це під час відсепаровування зазначених м’язів від зовнішнього листка фасції виникають технічні труднощі.

Унизу друга фасція шиї кріпиться до передньоверхніх країв ручки груднини та ключиць, зверху — до соскоподібних відростків правого та лівого боку і до нижнього краю нижньої щелепи. На рівні піднижньощелепних слинних залоз власна фасція шиї, роздвоюючись, утворює мішок піднижньощелепної залози (saccus glandulae submandibularis). Зовнішні та внутрішні пластинки фасції кріпляться при цьому до нижнього краю нижньої щелепи та до її косої лінії (linea obliqua).

Власна фасція шиї віддає відроги до поперечних відростків хребців так, що вони утворюють фронтально розташовану пластинку, яка відділяє передній відділ шиї від заднього, морфологічно підтверджуючи умовний поділ шиї на відділи. Зазначена пластинка перешкоджає поширенню нагнійних процесів, які виникають у міжфасціальній клітковині переднього та заднього відділів шиї.

Третій фасціальний листок шиї — це лопатково-ключичний апоневроз (aponeurosis omoclavicularis). Він розташований у глибині її переднього відділу та кріпиться вгорі до тіла під’язикової кістки. Збоку апоневроз обмежений лопатково-під’язиковими м’язами (m. omohyoideis). На рівні середньої третини цих м’язів в апоневрозі містяться щільні волокна, що, охоплюючи їх проміжний сухожилок, сприяють додатковій фіксації.

Нижній край лопатково-ключичного апоневрозу кріпиться до задньоверхніх країв ключиць і ручки груднини. По серединній лінії апоневроз зростається у верхніх відділах з другою фасцією, формуючи білу лінію шиї.
Лопатково-ключичний апоневроз шиї утворює піхву для парних м’язів, розташованих нижче під’язикової кістки: груднинно-під’язикових, лопатково-під’язикових, груднинно-щитоподібних, щито-під’язикових.

Завдяки особливостям своєї топографії лопатково-ключичний апоневроз шиї може певною мірою сприяти регуляції кровотоку у венах шиї. Це пояснюється наявністю щільного з’єднання апоневрозу зі стінкою судин. Під час скорочення лопатково-під’язикового м’яза апоневроз, натягуючись, збільшує діаметр вен.

Четвертий фасціальний листок шиї називають внутрішньошийною фасцією (fascia endocervicalis). У її складі виділяють дві пластинки: пристінкову, що вистеляє порожнину шиї зсередини, та нутрощеву, що вкриває її органи. Пристінкова пластинка четвертої фасції утворює піхву судинно-нервового пучка шиї (vagina vasonervosa) і перегородку, що розділяє судинні компоненти пучка: загальну сонну артерію та внутрішню яремну вену. За ходом судин внутрішньошийна фасція спускається у верхнє середостіння, віддає пучки фасціальних волокон до великих судин і перикарда. На рівні ручки груднини, прямуючи назад, фасція частково вкриває фасціальний листок, який лежить глибше. Не доходячи до серединної лінії, вона повертає вперед і переходить на задню, а потім на передню поверхню органів шиї. Нутрощева пластинка переходить на органи шиї і вкриває гортань, трахею, глотку, стравохід, щитоподібну залозу.

До великих вен шиї четверта фасція віддає відгалуження, які під час вдиху за негативного тиску у венах перешкоджають їх спаданню, що в разі поранень у ділянці шиї може призвести до повітряної емболії.

П’ятий фасціальний листок шиї — це передхребтова фасція (fascia prevertebralis). Вона починається від основи черепа, спускається вниз у грудну порожнину, проходячи спереду від хребтового стовпа.

Передхребтова фасція добре виражена і кріпиться до поперечних відростків хребців, утворюючи піхви драбинчастих м’язів шиї: переднього, середнього, заднього. її відростки вкривають підключичну артерію та плечове сплетення поблизу переднього драбинчастого м’яза.