Фасції шиї є сполучнотканинним остовом шиї. Поширюючись по всіх ділянках шиї й об’єднуючи їх, вони своїм розташуванням підкреслюють топографоанатомічні особливості її органів. Походження фасцій шиї різне: одні є похідними редукованих м’язів, інші утворилися внаслідок ущільнення клітковини, що оточує органи шиї. Через це фасції шиї можуть мати різні товщину, довжину, щільність та інші анатомічні характеристики. За…
Фасціальні листки шиї, зростаючись між собою, утворюють замкнені простори. В інших випадках між фасціями залишаються щілини, виповнені пухкою клітковиною, що містять судини та лімфатичні вузли. Розрізняють такі замкнені простори: — парний мішок піднижньощелепної залози (saccus glandulae submandibularis) — містить піднижньощелепну залозу, пухку клітковину, лімфатичні вузли, лицеві артерію та вену, обмежений листками власної фасції…
Межі груднинно-ключично-соскоподібної ділянки визначаються розмірами та розташуванням однойменного м’яза. Пошарова топографія. Шкіра ділянки тонка та рухома. За шаром підшкірної жирової клітковини розміщена поверхнева фасція, листки якої вкривають з обох боків підшкірний м’яз шиї. За нею розташована власна фасція шиї, під якою лежить груднинно-ключично-соскоподібний м’яз. На його поверхні проходять великі венозні стовбури та нерви шиї…
Межами надпід’язикової ділянки зверху є нижній край нижньої щелепи та лінія, що з’єднує її із соскоподібним відростком, знизу — лінія, проведена через тіло та великі роги під’язикової кістки, збоку — передні краї груднинно-ключично-соскоподіб-ного м’яза. У цій ділянці виділяють три трикутники: непарний підпідборідний — між передніми черевцями двочеревцевих м’язів і тілом під’язикової кістки, парний піднижньощелепний (trigonum…
Межі. Підпід’язикова ділянка обмежена зверху лінією, що проходить по верхньому краю тіла та великих рогів під’язикової кістки, збоку — передніми краями груднинно-ключично-соскоподібного м’яза. Ділянка має форму трикутника, висота якого (серединна лінія шиї) ділить його на два симетричні трикутники. По серединній лінії шиї розташоване підвищення, утворене гортанню, трахеєю, щитоподібною залозою, глоткою та стравоходом. Пошарова топографія….
Гортань утворена дев’ятьма хрящами: щитоподібним (cartilago thyroidea), перснеподібним (cartilago cricoidea), надгортанником (epiglottis), двома черпакуватими (cartilago arytenoidea), двома клиноподібними (cartilago cuneiformis) і двома ріжкуватими (cartilago corniculata) (мал.). Основним є перснеподібний хрящ, розташований на рівні CVI. За допомогою перснещитоподібної зв’язки (lig. cricothyroideum) цей хрящ зв’язаний із щитоподібним, який, своєю чергою, кріпиться до тіла під’язикової кістки щито-під’язиковою перетинкою (membrana…
До складу трахеї входять хрящові півкільця, відкриті ззаду. Усі кільця трахеї з’єднуються щільними зв’язками, а їх задні відділи закриває щільна сполучна перетинка, до складу якої входять також м’язові волокна. У межах шиї розташовані 6— 8 хрящових кілець трахеї, що становлять 5—7 см. Перше кільце лежить на рівні CVI і CVII. Початкові кільця трахеї розташовані більш…
Межі. Згори привушно-жувальна ділянка відокремлена виличною дугою, знизу — нижнім краєм нижньої щелепи, спереду — переднім краєм жувального м’яза, ззаду — заднім краєм гілки нижньої щелепи (мал. ). Ця ділянка має велике практичне значення, оскільки в ній розташовані важливі анатомічні утворення: привушна залоза, лицевий нерв і зовнішня сонна артерія. Пошарова топографія. Шкіра привушно-жувальної…
Найскладнішу будову має глибока ділянка лиця, що розташована між верхньою та нижньою щелепами (міжщелепна ділянка за М.І. Пироговим). Для забезпечення доступу до цієї ділянки потрібно видалити гілки нижньої щелепи, жувальний м’яз і виличну дугу. Межею цієї ділянки є своєрідний простір, обмежений ззовні гілкою нижньої щелепи; зсередини — крилоподібним відростком клиноподібної кістки; згори — основою…
Порожнина очної ямки разом з утвореннями лиця, що до неї прилягають, формують очноямкову ділянку (мал. ). Зазначена ділянка повністю відповідає розмірам та формі очної ямки. Спереду очноямкової ділянки розташовані парні складки — повіки (palpebrae), які вкривають очне яблуко. Пошарова топографія. Шкіра очноямкової ділянки тонка та ніжна. У ній багато сальних і потових залоз….
Межами цієї ділянки є: вгорі — горизонтальна лінія, що з’єднує присередні кінці брів, знизу — горизонтальна лінія, проведена через основу рухливої частини перегородки носа, збоку — носощічна та носогубна складки. У ділянці носа виділяють зовнішній ніс (nasus externus) — кістково-хрящовий кістяк самого носа, вкритий шкірою, і внутрішній ніс (nasus internus) — порожнину носа (cavitas nasi)…
Ця ділянка відповідає місцю розташування рота і має такі межі: згори відділена горизонтальною лінією, що проходить через основу перегородки носа; знизу — горизонтальною лінією, проведеною по підборідно-губній складці, і з боків — носо-губними складками. Умовно її розділять на ділянку губ (regio labium) і ротову порожнину (cavitas oris), в якій, своєю чергою, виділяють передню частину (до…