Пальці стопи

Пошарова топографія. Шкіра тильної поверхні пальців тонка, підошвової — щільна, особливо в ділянці проксимальної фаланги. Підшкірна жирова клітковина на тильній поверхні пальців розвинена слабко, на підошвовій пронизана сполучнотканинними перетинками та має виражену комірчасту будову. Тильний апоневроз пальців укріплений сухожилками м’язів-розгиначів які кріпляться до фаланг пальців. З підошвового боку сухожилки м’язів-згиначів, оточені синовіальними піхвами, проходять в остеофіброзних каналах. Зв’язки, капсули суглобів, окістя фаланг утворюють глибокий шар.

І палець має дві, інші — три фаланги, з’єднані блокоподібними суглобами між собою та з плесновими кістками. По боках капсули суглобів укріплені обхідними зв’язками (lig. collateralia).

Кровопостачання. Судини з нервами на цих поверхнях пальців проходять ближче до їх країв. Підошвові судини більш розвинені, ніж тильні. Тильні пальцеві артерії є гілками тильних плеснових, за винятком двох артерій, які постачають кров’ю внутрішні поверхні І і II пальців і виникають з тильної артерії стопи. Підошвові пальцеві артерії утворюються з підошвових плеснових і формують сітки біля кінчиків пальців.

Іннервація. Тильні пальцеві нерви стопи для перших 3,5 присередніх пальців виникають з поверхневого малогомілкового нерва, для останніх 1,5 пальців — з литкового нерва. Боки перших двох пальців, обернені один до одного, одержують гілки від глибокого малогомілкового нерва. Підошвові нерви іннервують перші 3,5 пальці завдяки присередньому підошвовому нерву, останні 1,5 пальця — за рахунок бічного підошвового нерва.

Лімфовідтік. Лімфатичні судини пальців є початком описаних вище сіток тилу та підошви стопи.