Тил стопи

Пошарова топографія. Шкіра цієї ділянки тонка, рухома. її легко ушкодити (потертості, садна тощо). Підшкірна жирова клітковина пухка, слабко виражена, в ній може скупчуватися набрякова рідина. Поверхнева фасція оточує в підшкірній жировій клітковині тильну венозну сітку стопи (rete venosum dorsale pedis), яка є початком великої та малої підшкірних вен. Біля місця її розгалуження проходять поверхневі нерви, що є кінцевими гілками литкового, поверхневого та глибокого малогомілкових і підшкірного нервів.

Тильна фасція стопи (fascia dorsalis pedis) є продовженням власної фасції гомілки. Через щільність її називають тильним апоневрозом стопи. Вона обмежує ззовні тильний простір стопи (spatium dorsale pedis), у якому в три шари розташовані сухожилки, м’язи, глибокі судини та нерви.

Перший шар м’язів представлений сухожилками переднього великогомілкового м’яза, довгого м’яза — розгинача великого пальця та довгого м’яза — розгинача пальців, які лежать в окремих футлярах.

Другий шар м’язів утворений огорнутими фасціальними відростками короткими м’язами — розгиначами пальців і великого пальця стопи. Між ними та сухожилком довгого м’яза — розгинача великого пальця в окремому футлярі лежить судинно-нервовий пучок тилу стопи (тильна артерія стопи, дві однойменні вени, глибокий малогомілковий нерв).

Третій шар м’язів, найглибший, представлений чотирма тильними міжкістковими м’язами (mm. interossei dorsales). Тильна міжкісткова фасція вкриває його, обмежуючи зглибини тильний простір стопи.

Кровопостачання передньої надп’ятково-гомілкової ділянки та тилу стопи забезпечує тильна артерія стопи (a. dorsalis pedis), яка є прямим продовженням передньої великогомілкової артерії та розташована в проміжку між сухожилками довгого м’яза — розгинача великого пальця та довгого м’яза — розгинача пальців. Вона проектується на шкіру по лінії, проведеній від середини відстані між кісточками до першого міжпальцевого проміжку.

Від зазначеної артерії відходять:

1) бічна та присередні заплеснові артерії (a. tarsea lateralis і аа. tarseae mediates), які розгалужуються в ділянці заплесна і віддають гілочки до капсули надп’ятково-гомілкового суглоба;

2) дугоподібна артерія (a. arcuata), розташована посередині тилу стопи під коротким м’язом — розгиначем пальців. Вона утворює анастомоз у вигляді дуги із бічною заплесновою артерією, а в дистальному напрямку віддає три плеснові тильні артерії (аа. metatarseae dorsales II, III, IV);

3) перша плесова артерія, що є прямим продовженням тильної артерії стопи;

4) глибока підошвова гілка (r. plantaris profundus), яка відходить від дугоподібної або першої плеснової артерії та через перший міжпальцевий проміжок проникає на підошву, де з’єднується з підошвовою артеріальною дугою.

Іннервація. Підшкірний нерв іннервує вузьку смужку шкіри присереднього відділу тилу стопи, бічний тильний шкірний нерв (n. cutaneus dorsalis lateralis), що є гілкою литкового нерва, — шкіру бічного відділу стопи, поверхневий малогомілковий нерв (n. peroneus superficialis) — шкіру тилу стопи між двома попередніми нервами, окрім першого міжпальцевого проміжку.

Глибокий малогомілковий нерв (n. peroneus profundus) супроводжує на стопі тильну артерію. Від нього відходять гілочки до шкіри першого міжпальцевого проміжка, рухові гілочки до м’язів тилу стопи та гілочки до кісток і суглобів.

Лімфовідтік. На тилі стопи формується сітка лімфатичних судин. Від присередніх відділів лімфа відтікає по ходу великої підшкірної вени в поверхневі пахвинні лімфовузли, від бічних — по ходу малої підшкірної вени в підколінні лімфовузли.