Головна / Невідкладні стани / Тиреотоксичний криз

Тиреотоксичний криз

Визначення. Ускладнення дифузного токсичного зобу, що може розвинутися після струмектомії, якщо операція проводиться без досягнення компенсації захворювання, на тлі стресу, інтеркурентного захворювання, фізичної напруги.

Діагностика

Загострення всіх симптомів тиреотоксикозу:

  1. гіпертермія,
  2. рясне потовиділення,
  3. блювання,
  4. руховий неспокій або адинамія,
  5. різке порушення поведінки (до психозу), галюцинації, що змінюються загальмованістю, а потім комою;
  6. гостра серцева недостатність.

Основні принципи невідкладної допомоги

  1. Тіамазол 60–90 мг/добу перорально, через назогастральний зонд або ректально.
  2. Р-н Люголя 10 мл 1% на 500 мл 5% р-ну глюкози або 0,9% р-ну NaCl раз/добу в/в крапельно зі швидкістю 50–100 крап./хв. або в клізмі вводиться з метою пригнічення секреції тиреоїдних гормо­нів через 1 год. після введення тіамазолу. В р-ні йодид калію замінений на йодид натрію (1 г йоду, 2 г натрію йодиду, 100 мл дистильованої води), подальший прийом р-ну всередину по 20–25 крапель на молоці 3 р/д або йодид натрію 5–10 мл 10% р-ну в/в струминно.
  3. Гідрокортизону гемісукцинат 50–100 мг (200–400 мг/добу) або преднізолон 30–60 мг (180–240 мг/добу), або дексаметазон 2 мг (6–8 мг/добу) кожних 6–8 год. в/в струминно, розпочинаючи з пер­шої години виведення з кризу, у зв’язку з гіпофункцією наднирникових залоз та з метою зменшення периферичних ефектів тиреоїд­них гормонів.
  4. Дезоксикортикостерону ацетат 2 мл 0,5% р-ну 1–2 рази/добу у разі гіпотонії.
  5. Пропранолол 0,5–3 мл (0,5–3 мг) кожних 3–6 год. або метопрололу тартрат 5–10 мл (5–10 мг) на 10 мл 0,9% р-ну NaCl в/в стру­минно повільно кожних 6–8 год.
  6. Корглікон 0,5–1,0 мл 0,06% р-ну на 20 мл 40% р-ну глюкози або 0,9% р-ну NaCl в/в струминно повільно застосовується у разі стійкої тахікардії, що не знімається введенням β-адреноблокаторів, а та­кож для профілактики побічних ефектів останніх на функціональний стан серцево-судинної системи.
  7. Діазепам 0,5–1,0 мг/кг перорально, або аміназин 1–2 мг/кг п/ш, або дроперидол 0,5 мг/кг п/ш, або хлоралгідрат 0,5–1,0 г у клізмі за вираженого психомоторного збудження. У тяжких випадках засто­совується лікувальний наркоз (закисно-кисневий, з оксибутиратом натрію, гексеналом, седуксеном).
  8. Глюкоза 5% р-н до 1 л та р-ни Рінгера-Лока, Рінгера, трисоль до 1 л, — у співвідношенні 1:1 з глюкозою, не більше 2–3 л, а за сер­цевої недостатності — 1–1,5 л в/в крапельно або ректально, з метою регідратації та дезінтоксикації.
  9. Вітамін С 6,0 мл 10% р-ну на 200 мл 5% р-ну глюкози або 0,9% р-ну NaCl в/в крапельно.
  10. Тіаміну бромід 2,0 мл 3% р-ну на 10 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно.
  11. Піридоксину гідрохлориду 1 мл 5% р-ну на 10 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно.
  12. Альбумін 100 мл 10% р-ну, плазма крові 150–200 мл, реополі­глюкін 200–400 мл з метою поліпшення мікроциркуляції.
  13. Амоксицилін/клавуланова кислота від 3,6 до 4,8 г на добу на 50–100 мл 0,9% р-ну NaCl в/в крапельно або цефтриаксон до 4,0 г/ добу на 20 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно у 2 прийоми з метою профілактики інфекційних ускладнень, особливо за підозри на провокацію кризи інфекцією.

Коментар. У протоколах надання медичної допомоги не вказані дози препаратів, рекомендованих для надання невідкладної допомоги хворим на тиреотоксичний криз: мінералокортикоїдів, вітамінів, антибіотиків, препа­ратів, що покращують мікроциркуляцію, тому ці дані були взяті з інструкцій препаратів до застосування, є офіційними та затвердженими МОЗ України.

  1. Вентилятори, міхур з льодом до рефлексогенних зон (голови, ніг, епігастрію, пахових ямок), обгортання вологими простирадлами застосовують з метою усунення вираженої гіпертермії хворого.
  2. Постійна оксигенотерапія.

Лікування проводять до повного усунення клінічних та метаболічних проявів (7–10 днів). Якщо протягом 24–48 год. стан не поліп­шується, а також хворий перебуває в комі, рекомендується плазмофорез і/або перитонеальний діаліз, гемосорбція.