Визначення. Ускладнення дифузного токсичного зобу, що може розвинутися після струмектомії, якщо операція проводиться без досягнення компенсації захворювання, на тлі стресу, інтеркурентного захворювання, фізичної напруги.
Діагностика
Загострення всіх симптомів тиреотоксикозу:
- гіпертермія,
- рясне потовиділення,
- блювання,
- руховий неспокій або адинамія,
- різке порушення поведінки (до психозу), галюцинації, що змінюються загальмованістю, а потім комою;
- гостра серцева недостатність.
Основні принципи невідкладної допомоги
- Тіамазол 60–90 мг/добу перорально, через назогастральний зонд або ректально.
- Р-н Люголя 10 мл 1% на 500 мл 5% р-ну глюкози або 0,9% р-ну NaCl раз/добу в/в крапельно зі швидкістю 50–100 крап./хв. або в клізмі вводиться з метою пригнічення секреції тиреоїдних гормонів через 1 год. після введення тіамазолу. В р-ні йодид калію замінений на йодид натрію (1 г йоду, 2 г натрію йодиду, 100 мл дистильованої води), подальший прийом р-ну всередину по 20–25 крапель на молоці 3 р/д або йодид натрію 5–10 мл 10% р-ну в/в струминно.
- Гідрокортизону гемісукцинат 50–100 мг (200–400 мг/добу) або преднізолон 30–60 мг (180–240 мг/добу), або дексаметазон 2 мг (6–8 мг/добу) кожних 6–8 год. в/в струминно, розпочинаючи з першої години виведення з кризу, у зв’язку з гіпофункцією наднирникових залоз та з метою зменшення периферичних ефектів тиреоїдних гормонів.
- Дезоксикортикостерону ацетат 2 мл 0,5% р-ну 1–2 рази/добу у разі гіпотонії.
- Пропранолол 0,5–3 мл (0,5–3 мг) кожних 3–6 год. або метопрололу тартрат 5–10 мл (5–10 мг) на 10 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно повільно кожних 6–8 год.
- Корглікон 0,5–1,0 мл 0,06% р-ну на 20 мл 40% р-ну глюкози або 0,9% р-ну NaCl в/в струминно повільно застосовується у разі стійкої тахікардії, що не знімається введенням β-адреноблокаторів, а також для профілактики побічних ефектів останніх на функціональний стан серцево-судинної системи.
- Діазепам 0,5–1,0 мг/кг перорально, або аміназин 1–2 мг/кг п/ш, або дроперидол 0,5 мг/кг п/ш, або хлоралгідрат 0,5–1,0 г у клізмі за вираженого психомоторного збудження. У тяжких випадках застосовується лікувальний наркоз (закисно-кисневий, з оксибутиратом натрію, гексеналом, седуксеном).
- Глюкоза 5% р-н до 1 л та р-ни Рінгера-Лока, Рінгера, трисоль до 1 л, — у співвідношенні 1:1 з глюкозою, не більше 2–3 л, а за серцевої недостатності — 1–1,5 л в/в крапельно або ректально, з метою регідратації та дезінтоксикації.
- Вітамін С 6,0 мл 10% р-ну на 200 мл 5% р-ну глюкози або 0,9% р-ну NaCl в/в крапельно.
- Тіаміну бромід 2,0 мл 3% р-ну на 10 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно.
- Піридоксину гідрохлориду 1 мл 5% р-ну на 10 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно.
- Альбумін 100 мл 10% р-ну, плазма крові 150–200 мл, реополіглюкін 200–400 мл з метою поліпшення мікроциркуляції.
- Амоксицилін/клавуланова кислота від 3,6 до 4,8 г на добу на 50–100 мл 0,9% р-ну NaCl в/в крапельно або цефтриаксон до 4,0 г/ добу на 20 мл 0,9% р-ну NaCl в/в струминно у 2 прийоми з метою профілактики інфекційних ускладнень, особливо за підозри на провокацію кризи інфекцією.
Коментар. У протоколах надання медичної допомоги не вказані дози препаратів, рекомендованих для надання невідкладної допомоги хворим на тиреотоксичний криз: мінералокортикоїдів, вітамінів, антибіотиків, препаратів, що покращують мікроциркуляцію, тому ці дані були взяті з інструкцій препаратів до застосування, є офіційними та затвердженими МОЗ України.
- Вентилятори, міхур з льодом до рефлексогенних зон (голови, ніг, епігастрію, пахових ямок), обгортання вологими простирадлами застосовують з метою усунення вираженої гіпертермії хворого.
- Постійна оксигенотерапія.
Лікування проводять до повного усунення клінічних та метаболічних проявів (7–10 днів). Якщо протягом 24–48 год. стан не поліпшується, а також хворий перебуває в комі, рекомендується плазмофорез і/або перитонеальний діаліз, гемосорбція.