Ще на рубежі століть про аутизм знали мало. По всьому світу його діагностували в середньому у одного дитини із п’яти тисяч. Сьогодні ж рівень захворюваності на аутизм значно виріс. Глибоку стурбованість із цього приводу у листопаді 2007 року висловила Генеральна асамблея ООН. Тоді ж було оголошено 2 квітня Всесвітнім днем ​​розповсюдження інформації про проблему аутизму.

Але це означає, що він може постукати в будь-яку сім’ю. рухатися правильним шляхом. Адже чим раніше буде виявлено аутизм у дитини, тим більший ефект дасть терапія захворювання”, – впевнена нейропсихолог Інна Засоба. Фахівець розповіла про його перші дзвіночки, передає sutura.org.ua

КОЛИ ПОТРІБНО ЙТИ ДО ЛІКАРЯ

Якщо ви помічаєте за своєю дитиною такі особливості, її слід показати нейропсихологу чи фахівцю по роботі з дітьми аутистичного спектру.
1. Немає прагнення до спільного переживання емоцій. У звичайної дитини це виявляється в тому, що їй хочеться привернути близького людини до того, що йому подобається (показати картинку у книжці тощо).

2. Не відгукується на ім’я, інше звернення (удавана глухота).

3. Відсутність жестів затвердження, заперечення, вітання, прощання. Звичайна дитина може співпрацювати, не використовуючи мову, за допомогою жестів (“дай”, “поки”, “ні”, “так”). Дитя аутистичного спектру навіть якщо використовує вказівний жест, то при цьому не дивуватись на маму.

4. Змінене ставлення до фізичного контакту. Воно виявляється у неприязні, переносимості лише “малих доз” або в виборчому взаємодії. Наприклад, малюк може погоджуватися лише на стимуляцію вестибулярних відчуттів (кружляння, підкидання тощо).

5. Незвичайність улюбленого об’єкта уваги (постійно розглядає яскраве пятно, орнамент ковру).

6. Порушення зорового контакту: відсутність фіксації погляду на обличчя людини, активне уникнення погляду в очі, погляд “повз”, “крізь”, нерухомий, застиглий, переляканий.

7. Відсутність почуття краю: дитина небезпечно звисає за борт коляски, норовить вискочити на проїжджу частину вулиці, зістрибнути з висоти, зайти на глибину.

8. Невміння постояти за себе, немає захисної агресії.

9. Розгойдування в колясці, манежі, одноманітні повороти голови, ритмічні згинання пальців, завзяті, з характером одержимості, розгойдування на іграшковій конячці тощо.

10. Обертання перед очима пальців, коліс іграшки, включення та виключення світла, пересипання мозаїки; м’яття та розривання паперу, шурхіт целофановими пакетами, розгойдування скрипучих стільців дверей.

11. Постійне обнюхування одних і тих самих предметів.

12. Розшарування тканин, пересипання круп, маніпуляцій із водою.

13. Вперте смоктання тканин, облизування предметів.

14. Довільні напруга кінцівок, тіла, затискання вух, удари головою об борт коляски, спинку ліжка.

15. Ритуальність у дотриманні режиму, виборі їжі, одягу, маршруту прогулянок, сюжету гри.

16. Перевага тихої, шепітної мови, “нерозуміння” словесних інструкцій. Нетипові перші слова. Нав’язливі питання.

ДОПОМОГЛИ МОЛОДШІ БРАТ З СЕСТРОЮ

Ольга Ладна, засновниця Facebook-спільноти особливих сімей “Ми разом”, мама 9-річного Тимофія:
“Перші дзвіночки були, коли синові не виповнилося й двох років. Але на той момент я зовсім не знала, що таке аутизм і як він проявляється. мамо, дай”, “Я хочу” і т.п. А до трьох років він практично перестав розмовляти. Я відразу повела сина до фахівців. Спершу була психолого-медико-педагогічна комісія, яка після обстеження спрямовує діток у спеціалізовані дитсадки та школи. Я то думала, що з сином попрацює логопед і все, але лікарі з комісії сказали, що у дитини затримка психічного розвитку. , ячмінь, жито та ін.) і казеїн (молочні продукти). .

Тоді Тімі було 3,2 роки. Щоб приділяти більше години синові, мені довелося піти з роботи. І практично в цей же час я дізналася, що ношу під серцем другу дитину. Я дуже тяжко перенесла діагноз, було тривожно: а якщо аутизм буде і в іншого сина? Але все обійшлося.

На жаль, заняття з кваліфікованим фахівцем коштують недешево, і ми не могли часто вдаватися до їхньої допомоги, оскільки я була в декреті, і працював лише чоловік. Тому дуже багато займалася з дитиною самостійно. Читала про аутизм, дивувалася тематичне відео, відвідувала вебінари, консультувалася з фахівцями, які працювали з моїм сином, і повторювала вдома все те, що вони робили на заняттях у центрах. Крім цього, ми ходили гуляти на дитячі майданчики та майстер-класи, де були звичайні дітки. Усе це робилося для соціалізації. Також були застосовані АВА-терапія (про неї – у наступному блоці. – Ред.), ігрова терапія та терапія соціальних навичок, були і систематичні заняття з логопедом. Також допомогли безглютенова та безказеїнова дієти. В результаті син став комунікувати, йти на контакт, просити те, що він хоче, та відповідати на запитання. А у 4 з половиною роки навчився читати.

Зараз Тимофій навчається у третьому класі школи-інтернату для дітей з вадами мовлення. У класі, крім мого сина, є ще один хлопчик зі схожим діагнозом. Тима добре справляється з навчальною програмою, ладнає з дітьми. І в цьому заслуга і молодшого сина, Стасика: він дуже багато дав йому для розвитку. Вони багато грають разом, з’ясовують відносини, але при цьому дуже сильно один одного люблять. Також братики обожнюють няньчитися зі своєю чотиримісячною сестричкою.

ЯК ДОПОМОГТИ ДИТИНІ

На думку консультанта з прикладного аналізу поведінки Ольги Стасюлайтіс, розлад аутистичного спектру можна помітити у дитини ще в перші місяці життя, але, на жаль, у значній частині випадків діагноз ставиться після 2-3-х років. І це у кращому випадку: іноді це відбувається, коли дефіцити у розвитку дитини вже виражені яскраво. Тим часом година початку корекції при лікуванні аутизму – фактор першорядний.

“Чим раніше почнеться інтенсивна терапія раннього втручання, тим менше буде проявів симптомів аутизму у більш старшому віці, і тим більше шансів пристосувати дитину до самостійної життя”, – впевнена фахівець. За її словами, дуже добре собі зарекомендувала у всьому світі АВА-терапія. Під час неї всі складні навички (творча гра, вміння дивитися в очі та ін.) розбиваються на дрібні блоки – дії. Шкіра з них розучується з дитиною окремо, потім дії з’єднуються в цеп, утворюючи складну дію. Правильні закріплюються до автоматизму, неправильні строго присікаються (дорослий досить жорстко керує діяльністю дитини).