2 травня (дата для 2017 року)

Всесвітній день боротьби з астмою (World Asthma Day) – щорічний захід, що проводиться у перший вівторок травня під егідою Глобальної ініціативи з астмі (Global Initiative for Asthma, GINA) за підтримки Всесвітньої організації здравоохранения (ВООЗ). Вперше цей День пройшов у 1998 році у 35 країнах і був приурочений до Всесвітнього форуму з бронхіальної астмі. З кожним роком кількість країн-учасниць збільшується. Головна мета заходу – привернути увагу громадськості до проблеми зростання захворюваності на астму, підвищити якість допомоги астматикам і освіченість людей про це захворювання. Астма у перекладі з грецької – «важке дихання». Автором цього терміну вважають Гіппократа, а в його працях у розділі «Про внутрішні страждання» зустрічаються вказівки, що астма носити спастичний характер, причини, що викликають духоту, – вогкість та холод. Багато століть вчені намагалися вивчити цю хворобу та її причини. У 20 столітті було встановлено, що причиною астми є алергічна реакція, локальне запалення бронхів у відповідь на зовнішній подразник (хімічний, біологічний, фізичний). Сьогодні терміном «астма» позначають напади задухи різного походження. Але найчастіше під астмою мають на увазі бронхіальну астму – хронічне запальне захворювання дихальних шляхів, яке виникає в результаті дії алергенів і призводить до симптомів хвороби – скрутного дихання або навіть задухи, кашлю, появи хрипів у грудях. Хворий реагує на те, що здорові люди не реагують на пилку дерев, домашню пилку, шерсть тварин, деяку їжу, ліки і т. д. Іноді причину астми встановити дуже важко чи навіть неможливо. Увага до проблеми не випадково: згідно з даними ВООЗ, астма – одне з найпоширеніших хронічних захворювань у світі – 300 мільйонів осіб страждають від цього захворювання, при цьому кожне десятиліття їх кількість зростає у півтора рази. Астма може виникнути у будь-якому віці. Але частіше їй схильні маленькі діти – у половини пацієнтів хвороба розвивається до 10 років, причому у дітей до 2 років діагностувати астму складно – вона часто ховається під маскою інших захворювань.

Серед факторів ризику виникнення та розвитку астми: умови життя, клімат, робота, характер харчування, спадковість. Тому несприятлива екологічна обстановка, що використання харчових добавок, синтетичних матеріалів, активне та пасивне палення, обтяжена спадковість та загальне погіршення здоров’я жителів планети призводять до постійного зростання кількості людей, схильних до бронхіальної астми. Астма – це проблема охорони здоров’я світового масштабу. Нею хворіють у всіх країнах, незалежно від рівня розвитку та доходів. І хоча це захворювання з низькою смертністю, є прогрес у вивченні та лікуванні астми, але не можна недооцінювати її опасность. Вона нерідко веде до інвалідності. У багатьох випадках з бронхіальною астмою хворому доводиться миритися всю життя. Над створенням панацеї від цього важкого захворювання вчені б’ються вже багато років. На думку лікарів, ліки, які існують, дозволяють контролювати симптоми у пацієнтів з бронхіальною астмою, однак не впливають на першопричину їх виникнення. Але все ж таки при правильному лікуванні людей з цим діагнозом зберігають повну працездатність і ведуть звичайний спосіб життя. Медикаментозна терапія – не єдиний спосіб лікування астми. Сьогодні створені світові стандарти ведення таких хворих, існують міжнародні та національні керівництва та професійні спільноти, де кожен хворий отримує рекомендації щодо способу життя та профілактики повторних нападів.

ВООЗ, координуючи та підтримуючи міжнародні зусилля щодо боротьби з астмою та надання допомоги хворим, ще у 1989 році запровадила програму «Глобальна ініціатива з бронхіальної астми» (The Global Initiative for Asthma – GINA), яка згодом стала міжнародною організацією. На думку GINA, успіх боротьби з бронхіальною астмою визначається трьома складовими:

1. Профілактика захворювання. Для попередження астми на державному рівні необхідно вжити заходів щодо зниження промислового загрязнення повітря, зменшення поширеності куріння, пропаганди здорового способу життя.

2. Впровадження та доступність ефективних методів діагностики та лікування. На відміну від ряду онкологічних та інших захворювань, астма – хвороба з контрольованою смертністю. Вчасно отримано якісну медичну допомогу зменшує ризик летального результату.

3. Наукові дослідження. Причини астми до кінця не встановлені, а методи лікування поки що далекі від досконалості. Тому завдання Всесвітнього дня боротьби з астмою – поширення інформації про це захворювання та забезпечення хворим на астму доступу до адекватного лікування; підвищення знань людей про бронхіальну астмі, інформування про профілактику та ранню діагностику хвороби; підвищення якості медичної допомоги та інформування лікарів про останні досягнення науки. Щороку заходи Дні присвячені певній темі, яку визначає GINA. Як правило, вони проводяться кожною країною силами медичних установ, громадських організацій із залученням волонтерів та ЗМІ.