Щорічно 20 жовтня відзначається Всесвітній день боротьби з остеопорозом (World Osteoporosis Day), повідомляє sutura.org.ua Всесвітня Організація охорони Здоров’я встановила цю дату ще у 1997 році, з метою підвищення глобальної поінформованості суспільства про профілактику, діагностику та лікування остеопорозу та метаболічних захворювань кісток.

Що це таке: «остеопороз»? Корені слова мають грецьке походження. Термін бере початок від двох грецьких слів: кістка і пухкий. Таким чином, остеопороз можна перекласти, як «пухка, пориста, розріджена кістка», що, в принципі, і зводиться до основної суті цього захворювання.

Остеопороз – це захворювання, яке характеризується зниженням щільності кісткової тканини у людини. Результатом цього захворювання, як правило, розвивається поступово і прогресуючий з часом, стають часті переломи кінцівок і хребта.

Одне з найвідоміших наслідків остеопорозу – перелом шийки стегна. Безумовно, в даному випадку, як і у випадку з будь-яким переломом, дуже багато залежить від обставин, за яких була получена травма. Тут відіграє роль багато: сама причина травми (удар, падіння), сила травмуючого фактора (удару або падіння), особливість травмуючого фактора (кут падіння), стан і тонус м’язових тканин, здатних демпфувати силу травмуючого фактора, ну і, звичайно, міцність кісткових тканин. І от якраз останній із зазначених факторів вказує на те, що перелом шийки стегна, та й інші переломи частіше відбуваються у людей похилого віку.

Причому, чим старший вік, тим більша ймовірність травми. Про це говоритиме і медична статистика. Важливо пам’ятати і про те, що результатом найважчих переломів – шийки стегна стає висока смертність, інвалідність. Значна кількість літніх людей, які потерпіли від подібної травми до кінця своїх днів, залишаються знерухомленими частично або повністю.

Саме дані статистики та наукові медичні дослідження в галузі остеопорозу привели вчених та медиків до висновку про те, що остеопороз – прямий наслідок старіння організму. Термін «остеопороз», що характеризує зміни кісткової тканини людини, був введений у 19 столітті французьким хірургом Якобом Лобштейном.

Проте з плином години, розвитком медицини та збільшенням уваги медиків до проблеми змін у кістковій тканині людини було встановлено, що є дві основні групи факторів, які впливають на розвиток остеопорозу у людини. До першої групи медики відносять некеровані фактори, як: природні процеси старіння організму, генетична схильність (більша у жінок у ранній постменопаузальний період внаслідок різких гормональних змін в організмі), прийом певних медикаментозних препаратів, тривала іммобілізація кінцівок, а також низка ендокринних захворювань. До другої групи медики віднесли порушення та незбалансованість харчування, низьку масу тіла та недостатню фізичну активність.

Для людей, які вже страждають від остеопорозу або тільки початківців відчувати його прояви, прописуються певні препарати, прийом яких поряд зі збалансованою дієтою та здоровим способом життя сприяє зміцненню скелета та м’язових тканин, а також запобігає виведенню з організму кальцію – основи будь кісткової тканини. .