Як часто ми вживаємо ліки, не задумуючись про те, що їхнє поєднання може бути не тільки вредним, але й небезпечним для здоров’я? Побувавши у кількох лікарів відразу і отримавши від них рецепти на ті, чи інші ліки ми йдемо в аптеку і, накупивши купу пігулок, починаємо їх вживати горстками, не замислюючись про те, що можемо померти від їх не сполучуваності. Щоб з вами не трапилося нещастя, медичне видання Medical Daily склало список ліків, які ні в якому разі не можна приймати одночасно.

Ліки від кашлю та антигістамінні

Багато безрецептурних засобів від кашлю та антигістамінні препарати (препарати від алергії) містять у своєму складі аналогічні речовини, тому, приймаючи обидва препарати разом, ви ризикуєте отримати надмірну дозу, яка значно посилить седативний ефект.

Неконтрольована сонливість може становити ризик для тих, хто, не знаючи про седативний ефект цієї комбінації, керуватиме серйозною апаратурою, станком чи автомобілем. Навіть приймаючи ліки від кашлю та антигістамінні препарати, перед сном, коли попереду ціла ніч відпочинку, вранці ви можете відчувати себе незвично слабким.

Антидепресанти та знеболюючі

Будь-яка людина, якій колись прописували антидепресанти чи знеболюючі, швидше за все, знає, що приймати їх разом не можна. Причому ваш лікар сказав вам про це не тому, що не хоче, щоб вам було добре, а тому, що він піклується про ваше здоров’я.

І СІОЗС (селективні інгібітори зворотного захоплення серотоніну, відносяться до одного з класів антидепресантів) і нестероїдні протизапальні засоби (НПЗЗ, які часто використовують як знеболюючі та жарознижуючі засоби), збільшують ризик розвитку кровотечі в шлунку і стравоході до %, тобто в 600! шість разів. Нещодавнє дослідження голландських фахівців показало, що прийом комбінації цих двох препаратів ще частіше провокує шлунково-кишкову кровотечу порівняно з прийомом кожного із цих препаратів окремо.

Та СІЗЗС, і НПЗЗ є триптанами і впливають на рівень серотоніну. Результат їхнього взаємодії — це не тільки підвищення опасности внутрішньої кровотечі, але й неприємні побічні ефекти: тривога, підвищення температури тіла, прискорене серцебиття та дихання.

Антикоагулянти та аспірин

У багатьох країнах антикоагулянти вважаються досить серйозними ліками і продаються лише за рецептом лікаря. Їх назначають, щоб зменшити утворення тромбів в артеріях.

Аспірин входить до числа безрецептурних ліків і часто використовується для зменшення болю. Однак багато хто не знає, що цей препарат також розріджує кров і відомий як антиагрегант. Коли аспірин приймається разом з антикоагулянтом, їхній сумарний ефект може значно збільшити ваші шанси на розвиток внутрішньої та зовнішньої кровотечі.

Знеболюючі та заспокійливі препарати

І антитривожні засоби, і опіоїдні знеболюючі, такі як кодеїн і морфін, діють як заспокійливі. Якщо приймати ці препарати одночасно, їх токсична дія збільшується. Таке передозування антидепресантів може суттєво зменшити частоту дихання, частоту сердечних скорочень, причому іноді до смертельного рівня.

Люди, що приймають дані препарати в комбінації, швидше за все, отримують рецепти на них від різних лікарів і купують їх у різних аптеках. Цей метод ще називається «шопінг по лікарях» — пацієнт свідомо відвідує кілька лікарів, одержуючи від них рецепти на препарати, і кожен з медиків не знає про призначення іншого.

На жаль, через сумарне вплив цих ліків на дихальну систему результат їх сумарного прийому для людини може бути смертельним.

Ацетамінофен і опіоїди

Незважаючи на свою популярність, ці препарати можуть бути дуже небезпечними, якщо їх взяти в кількостях, що перевищують рекомендовану дозу. Часто люди намагаються збільшити ефект ацетамінофену, приймаючи його з кодеінових препаратів. Коли ці два ліки приймаються разом, вони можуть дуже швидко спричинити серйозне пошкодження печінки.

Дослідження 2005 року, проведене в Сієтлі, виявило, що у 38% людей розвинулась гостра печінкова недостатність через те, що вони випадково прийняли надто велику дозу препарату або більш ніж один вид таблеток. А у тих, хто прийняв ліки, що містили як ацетамінофен, так і опіоїди, гостра печінкова недостатність розвинулася у 63% випадків.