Людський організм населяє запаморочлива кількість мікроорганізмів – кількасот трильйонів, передає sutura.org.ua Це приблизно стільки ж, скільки його власних клітин. Проте, незважаючи на розвиток мікробіології та появу нових методів візуалізації, дослідникам сьогодні відомі далеко не всі мікроби, які вважають своїм “будинком”.

Якщо говорити точно, поки що вивчено менше 1% мікроорганізмів, які співіснують мирно чи ворожіше – разом із людиною. Такий висновок зробили фахівці зі Стенфордського університету, вивчаючи фрагменти ДНК людей.

Відкриття, як це часто буває, було зроблено випадково. Спершу вчені шукали неінвазивні способи, що допомагають визначити, чи відторгне тіло людини трансплантуємий орган чи прийме його за свій. Як правило, для цього потрібна біопсія, проте експерти вважають, що можна замінити її на простий аналіз крові. У зразку досить проаналізувати безклітинні ДНК, а також фрагменти ДНК, ДНК, що вільно циркулюють у плазмі крові. Крім ДНК пацієнта ці зразки повинні містити фрагменти ДНК донора органу, а також всеосяжний огляд бактерий, вирусів та інших мікробів, що складають мікробіоту людини.

У ході кількох таких робіт вчені зібрали зразки крові 156 пацієнтів, яким чекала пересадка серця, легенів чи кісткового мозку. Серед них було 32 вагітні жінки, відзначають автори (це важливо, оскільки вагітність змінює імунну систему). Результати цих досліджень припускали наявність помітних змін мікробіотів людей з порушеннями в роботі імунної системи.

Проте фахівці помітили одну особливість: 99% зі всіх фрагментів нелюдської ДНК вони просто не змогли порівняти з жодним зразком з генетичних баз даних.

Коли дослідники приступили до категоризації непізнаної ДНК, з’ясувалося, що переважна більшість фрагментів належить до типу, що зветься протеобактеріями. Він включає, серед багатьох інших видів, патогени, найвідоміші з яких – кишкова паличка та сальмонела.

Серед вирусів найбільшу групу склали TTV-віруси (передаються при переливанні крові), які часто зустрічаються у пацієнтів із ослабленим імунітетом.

Пояснимо, що патогени цього типу поділяються на кілька груп: частина вражає людей, інша частина – тварин. Проте багато із запропонованих дослідниками вирусів хоч і належали до класу TTV, але не вписувалися в жодну з цих груп.

На його думку, знахідку величезної кількості невідомих вірусів важко назвати дивною. Справа в тому, що дослідники при вивченні мікробіоти здебільшого зосереджуються лише на одному конкретному органі людського тіла – шкірі, кишечнику і так далі. Крім того, при виявленні нового мікроорганізму все увагу звертається до нього, а мільярди інших так і залишаються непоміченими, розмірковує вчень.

Його команда продовжить вивчення мікробіоти людини та класифікацію різних типів невпізнаних мікроорганізмів. Серед найважливіших цілей – пошук патогенів, які потенційно здатні спровокувати глобальні пандемії. Вивчення таких вірусів допоможе медикам контролювати ситуацію і бути готовим навіть у найменших спалахів інфекції.

Крім того, вчені планують за таким же принципом дослідити мікробіоту тварин для виявлення небезпечних вирусів, які можуть передаватися людині. Імовірно, якби таку роботу було проведено раніше, спалахів пташиного та свинячого грипу вдалося б уникнути.

Наукова робота американських дослідників опублікована у виданні Proceedings of the National Academy of Sciences.