Адгезивний середній отит

Адгезивний середній отит – Це хронічний запальний процес в середньому вусі, що призводить до утворення спайок і сполучнотканинних тяжів, що викликають порушення прохідності слухової труби і рухливості слухових кісточок. Адгезивний середній отит проявляється появою шуму у вусі і погіршенням з часом зниженням слуху. Обов’язковими діагностичними дослідженнями за підозри на адгезивний середній отит є огляд лор-лікаря, отоскопія, аудіометрія, дослідження прохідності слухової труби, імпедансометрія. Лікувальні заходи при адгезивному середньому отиті полягають у введенні протеолітичних ферментів, лідази, гідрокортизону, проведенні фізіотерапії. За їх неефективності показано хірургічне лікування (тимпанотомія, тимпанопластика), слухопротезування.

Середнє вухо включає слухову трубу і барабанну порожнину, в якій знаходяться слухові кісточки (стремечко, молоточок і ковадло). Барабанна порожнина відокремлена від слухової труби барабанною перетинкою, що передає звукові вібрації на слухові кісточки. Далі через кісточки вібрація надходить до структур внутрішнього вуха, які відповідають за звукосприйняття та передачу звукових сигналів по слуховому нерву у відповідний відділ головного мозку.

Зниження слуху при адгезивному середньому отит пов’язане зі зменшенням рухливості слухових кісточок і барабанної перетинки, що призводить до порушення механізму звукопроведення від барабанної перетинки до равлика внутрішнього вуха. Однак з часом тривалий адгезивний середній отит може призводити до порушення звукосприйняття в результаті зниження чутливості волоскових клітин до коливань ендолімфи і зменшення імпульсації, що виходить від них до головного мозку.

Найбільш частою причиною адгезивного середнього отиту є попередній ексудативний або катаральний неперфоративний отит, хронічний тубоотит. Розвиток адгезивного середнього отиту після цих захворювань може бути спровоковано нераціонально проведеною антибіотикотерапією.

В результаті дозволу запального процесу і розсмоктування ексудату, що накопичився в барабанній порожнині, в ній залишаються нитки фібрину і утворюються сполучнотканинні спайки і рубцеві тяжі. Останні обплітають слухові кісточки і кріпляться до барабанної перетинки, блокуючи рухливість цих структур, необхідну нормального звукопроведення. При цьому спайки та тяжи адгезивного середнього отиту можуть формуватися і в слуховій трубі, що призводить до порушення її прохідності.

У клінічній отоларингології не рідкісні випадки, коли адгезивний середній отит виникає без попереднього гострого чи хронічного отиту. У таких випадках причиною його розвитку є різні патологічні процеси, що ускладнюють прохідність слухової труби та перешкоджають нормальній вентиляції барабанної порожнини. До них відносяться: гострі захворювання верхніх дихальних шляхів (ГРВІ, фарингіт, трахеїт, ларингіт), хронічний тонзиліт, аденоїди, хронічні запальні процеси навколоносових пазух та порожнини носа (синусит, гайморит, риніт), гіпертрофічні зміни нижніх носових раковин носа, викривлення носової перегородки.

Основні скарги, які пред’являє пацієнт з адгезивним середнім отитом, полягають у поступовому погіршенні слуху та наявності шуму у вусі. При розпитуванні в анамнезі таких хворих можна виявити гострі або хронічні отити, що відзначалися раніше. Дослідження слуху при адгезивному середньому отиті визначає кондуктивний характер приглухуватості – зниження слуху через порушення звукопроведення.

Клінічні симптоми адгезивного середнього отиту нечисленні і схожі на картину інших захворювань вуха. Тому для діагностики причини виявлених змін слуху необхідне проведення цілого ряду діагностичних заходів та виключення інших патологічних процесів, що призводять до кондуктивної приглухуватості (сірчані пробки, травматичне пошкодження структур середнього вуха, тубоотит, отосклероз та ін.).

Діагностичне обстеження при адгезидному середньому отиті включає візуальний огляд отоларинголога та низку спеціальних досліджень: визначення прохідності євстахієвої труби, отоскопію, мікроотоскопію, аудіометрію, імпедансометрію, ендоскопічну катетеризацію слухової труби.

• Аудіометрія. Проведення аудіометрії виявляє у пацієнтів з адгезивним середнім отитом зниження слуху різного ступеня вираженості до повної глухоти.
• Продування по Поліцеру. Для визначення прохідності слухової труби проводиться пробне її продування. При адгезивному середньому отиті воно, як правило, дає слабке поліпшення слуху або взагалі не має жодного ефекту. Проте це завжди однозначно вказує на порушену прохідність.
• Отоскопія. Найбільш важливим моментом у діагностиці адгезивного середнього отиту є виявлення характерної картини відоскопічної захворювання. Отоскопія (проста та зі збільшенням) визначає втягнення барабанної перетинки, її помутніння та наявність рубцевих змін, що в деяких випадках викликають деформацію перетинки. У порожнині слухової труби візуалізуються тяжі та спайки, що іноді повністю облітерують її просвіт.
• Акустична імпедансометрія. Дозволяє оцінити рухливість барабанної перетинки та слухових кісточок. Полягає в згущенні і розрядженні повітря, що знаходиться в слуховій трубі, в результаті чого барабанна перетинка втягується і розпрямляється. При адгезивному середньому отіті руху перетинки обмежені або відсутні, акустичні м’язові рефлекси не викликаються.

Консервативна терапія

Першим етапом у лікуванні адгезивного середнього отиту є ліквідація факторів, що призводять до порушення прохідності слухової труби. Сюди відноситься санація носоглотки та носових пазух, проведення аденотомії у дітей, відновлення нормального дихання через ніс (усунення викривлення носової перегородки та гіпертрофії носових раковин).

Позитивний ефект при адгезивному середньому отіті надає курс продування по Політцеру у поєднанні з пневмомасажем барабанної перетинки. Застосовується транстубарне введення через катетер гідрокортизону, ацетилцистеїну, хімотрипсину, гіалуронідази. Для стимуляції захисних реакцій організму пацієнтам з адгезивним середнім отитом рекомендовано парентеральне застосування алое, склоподібного тіла, вітамінів групи В, АТФ та ін. Показані антигістамінні лікарські засоби.

Медикаментозна терапія адгезивного середнього отиту зазвичай доповнюється фізіотерапевтичним лікуванням. Застосовують УВЧ, мікрохвильову терапію, ультразвуковий масаж валиків слухової труби, грязелікування. Шляхом ендоурального ультрафонофорезу та електрофорезу здійснюють введення йодистого калію та гіалуронідази.

Хірургічне лікування

Найчастіше консервативне лікування адгезивного середнього отиту виявляється малоефективним. У таких випадках і при прогресуючій приглухуватості показано хірургічне лікування. Проведення тимпанотомії з розсіченням рубцево-спайкових тяжів та відновленням рухливості слухових кісточок при адгезивному середньому отиті часто дає лише тимчасовий результат, оскільки після операції у більшості випадків відбувається повторне утворення спайок. Більш ефективна тимпанопластика із заміною слухових кісточок на штучні. Літнім пацієнтам та при двосторонньому адгезивному середньому отиті з вираженим зниженням слуху показано слухопротезування.

Прогностичне значення при адгезивному середньому отиті має поширеність і глибина фібринозно-рубцевих змін, що відбуваються в структурах середнього вуха. На жаль, ці зміни мають незворотний характер і можуть бути лише зупинені. Чим раніше вдалося зупинити процес, тим меншою буде туговухість пацієнта, що розвинулася в результаті захворювання. У запущених випадках, при тривалому перебігу захворювання, неадекватному або невчасно розпочатому лікуванні результатом адгезивного середнього отиту може стати повний анкілоз (нерухомість) суглобів слухових кісточок, що призводить до глухоти.