Алергічний стоматит

Алергічний стоматит – це запальні зміни слизової оболонки ротової порожнини, зумовлені розвитком імунопатологічних реакцій (гіперчутливість, гіперергія). Проявами алергічного стоматиту є набряк, гіперемія, кровоточивість, виразки та ерозії слизової оболонки, печіння в роті, біль при прийомі їжі, гіперсалівація, іноді погіршення загального стану. Обстеження пацієнта з алергічним стоматитом включає збір алергологічного анамнезу, виявлення причини алергічної реакції, огляд порожнини рота, проведення провокаційних, елімінаційних проб, шкірних тестів, дослідження слини та ін. Лікування алергічного стоматиту передбачає виключення контакту з алергеном, прийом антигістамінних засобів, прийом антигістамінних засобів.

Алергічний стоматит – патологічний симптомокомплекс, що виникає в порожнині рота при мікробної, контактної, лікарської алергії або служить місцевим проявом інфекційних, шкірних, аутоімунних та інших захворювань. Алергічні ураження ротової порожнини можуть протікати у формі стоматиту, папілліту, глоситу, гінгівіту, пареїту, палатініту, хейліту. Серед названих клінічних форм алергічний стоматит зустрічається найчастіше. Розгляд проблем, пов’язаних з алергічним стоматитом, потребує міждисциплінарної взаємодії фахівців у галузі стоматології, алергології та імунології, дерматології, ревматології та ін.

Виникнення алергічного стоматиту може бути пов’язане з проникненням алергену в організм або безпосереднім контактом зі слизовою оболонкою ротової порожнини. У першому випадку алергічний стоматит буде проявом системної реакції (на пилок, медикаменти, пліснява, харчові продукти і т. д.); у другому – місцевої реакції на дратівливі фактори, що безпосередньо контактують зі слизовою оболонкою (зубну пасту, зубні протези, лікарські пастилки для розсмоктування, ополіскувачі для порожнини рота тощо).

Розвиток контактного алергічного стоматиту найчастіше пов’язаний з підвищеною чутливістю до матеріалів, що використовуються в стоматології: препаратами для аплікаційної анестезії, металевих пломб, брекетів, ортодонтичних пластинок, коронок, акрилових або металевих зубних протезів. В акрилових протезах алергічними факторами, як правило, виступають залишкові мономери, в окремих випадках – барвники.

При використанні металевих зубних протезів може розвиватися алергія на сплави, що містять хром, нікель, золото, паладій, платину та ін. їх життєдіяльності, які дратують слизову.

Фактори ризику

Контактний алергічний стоматит частіше спостерігається у пацієнтів, які страждають на хронічні захворювання ШКТ (гастритом, холециститом, панкреатитом, колітом, дисбактеріозом, гельмінтозами та ін), ендокринною патологією (цукровим діабетом, гіпертиреозом, клімактеричними розладами). Це пояснюється тим, що органічні та функціональні порушення при цих захворюваннях змінюють реактивність організму, викликають сенсибілізацію до контактних алергенів.

Розвитку важких форм стоматиту сприяють інші алергічні захворювання: лікарська хвороба, харчова алергія, риніти, кропив’янка, екзема, набряк Квінке, астматичний бронхіт, бронхіальна астма та ін. Алергічний стоматит не завжди протікає ізольовано; іноді він входить до структури системних захворювань – васкулітів, геморагічного діатезу, багатоформної ексудативної еритеми, системного червоного вовчаку, склеродермії, хвороби Бехчета, синдрому Лайєлла, синдрому Рейтера, синдрому Стівенса-Джонсона та ін.

Залежно від характеру клінічних проявів розрізняють катаральний, катарально-геморагічний, бульозний, ерозивний, алергічний виразково-некротичний стоматит. З точки зору етіології та патогенезу алергічні стоматити включають:

З урахуванням швидкості розвитку симптомів виділяють алергічні реакції негайного та уповільненого типів: у першому випадку алергічний стоматит, як правило, протікає у формі ангіоневротичного набряку Квінке. Якщо реалізується алергічна реакція уповільненого типу, симптоми алергічного стоматиту найчастіше виявляються за кілька днів після дії алергену. Іноді алергічний стоматит на зубні протези розвивається через 5-10 років їх використання, тобто після тривалого безсимптомної сенсибілізації.

Прояви алергічного стоматиту залежить від форми захворювання. Так, для катарального та катарально-геморагічного алергічного стоматиту характерні ксеростомія (сухість у роті), печіння, свербіж, порушення смакової чутливості (кислий смак, металевий присмак), дискомфорт та болючість при їді. При об’єктивному огляді визначається гіперемована та набрякла слизова оболонка порожнини рота, «лакована» мова; при катарально-геморагічній формі на тлі гіперемії виділяються петехіальні крововиливи та відзначається кровоточивість слизової оболонки.

Бульозний алергічний стоматит протікає з утворенням у ротовій порожнині везикул різного діаметру з прозорим вмістом. Зазвичай після розтину бульбашок алергічний стоматит перетворюється на ерозивну форму з формуванням на слизовій оболонці ерозій, покритих фібринозним нальотом. Поява виразок супроводжується різким посиленням локальної хворобливості, що особливо виявляється при розмові та прийомі їжі. При злитті окремих дефектів на слизовій оболонці можуть утворюватися великі ерозивні поверхні. Можливе погіршення загального самопочуття: втрата апетиту, слабкість, підвищення температури.

Найбільш тяжкою за своїми проявами є виразково-некротична форма алергічного стоматиту. При цьому визначається різка гіперемія слизової оболонки з множинними виразками, покритими брудно-сірим фібринозним нальотом, і осередками некрозу. Виразково-некротичний алергічний стоматит протікає на тлі вираженого болю при їді, гіперсалівації, високої температури, головного болю, підщелепного лімфаденіту.

Загальні симптоми при алергічному стоматиті можуть включати функціональні порушення нервової системи: безсоння, дратівливість, канцерофобію, емоційну лабільність.

Обстеження пацієнта з алергічним стоматитом проводиться стоматологом із залученням у разі потреби суміжних фахівців: алерголога-імунолога, дерматолога, ревматолога, ендокринолога, гастроентеролога та ін.

1. Огляд. При візуальній оцінці порожнини рота лікар відзначає зволоженість слизової оболонки, її колір, наявність і характер дефектів, тип слини. У процесі стоматологічного огляду звертається увага на наявність у порожнині рота зубних протезів, пломб, ортодонтичних апаратів; їх склад та терміни носіння, зміна кольору металевих протезів тощо.
2. Дослідження слини. Хіміко-спектральний аналіз слини та визначення рН дозволяють зробити якісну та кількісну оцінку вмісту мікроелементів та оцінити електрохімічні процеси, що відбуваються. Додаткові дослідження при алергічному стоматиті можуть включати біохімічний аналіз слини з визначенням активності ферментів, визначення больової чутливості слизової оболонки, гігієнічну оцінку протезів, зіскрібок зі слизовою оболонкою на Candida albicans та ін.
3. Алергологічне тестування. Алергологічне обстеження передбачає проведення проби з експозицією (тимчасове видалення протезу з оцінкою реакції), провокаційну пробу (повернення протеза на місце з оцінкою реакції), алергічні шкірні проби, дослідження імунограми.

Диференціальну діагностику алергічного стоматиту необхідно проводити з гіповітамінозами В та С, герпетичним стоматитом, кандидамікозом, ураженнями слизової оболонки при лейкозі, СНІДі.

Лікувальні заходи при алергічному стоматиті залежатимуть від причини, що спричинила розвиток захворювання. Основним принципом терапії алергічних захворювань є виключення контакту з алергеном: дотримання дієти, відміна лікарського препарату, відмова від носіння зубного протеза, зміна ополіскувача або зубної пасти і т.п.

Медикаментозна терапія алергічного стоматиту зазвичай передбачає призначення антигістамінних препаратів, вітамінів групи В, С, РР, фолієвої кислоти. Виробляється місцева обробка слизової оболонки порожнини рота антисептиками, знеболюючими препаратами, ферментами, кортикостероїдними препаратами, загоюючими засобами (маслом обліпихи та ін.).

Пацієнтам, у яких алергічний стоматит виник як ускладнення стоматологічного лікування, надалі потрібна консультація стоматолога-терапевта, стоматолога-ортопеда, ортодонта; проведення зміни пломб або коронок, заміни брекет-системи, базису протезу та ін.

Своєчасна діагностика алергічного стоматиту дозволяє подолати захворювання на ранній стадії; терміни терапії катарального та катарально-виразкового стоматиту зазвичай не перевищують 2 тижні. У більш важких і занедбаних випадках може знадобитися тривале лікування алергічного стоматиту.

Профілактичні заходи передбачають гарний гігієнічний догляд за ротовою порожниною, своєчасне лікування карієсу та захворювань ясен. Необхідне регулярне профілактичне відвідування стоматолога для видалення зубних відкладень, коригування протезів, їх своєчасної заміни. Важливе значення у профілактиці алергічного стоматиту відіграє індивідуальний підхід до лікування та протезування зубів, використання гіпоалергенних матеріалів.