Алергія на косметику

Алергія на косметику – це гіперчутливість до речовин, що входять до складу косметичних засобів (кремів, лаків, шампунів, помад, парфумів, дезодорантів, фарб тощо). Характеризується розвитком алергічних реакцій з ураженням шкірних покривів, губ, волосся та нігтів. Алергія на косметику найчастіше проявляється у вигляді кропив’янки та контактного дерматиту, рідше уражаються верхні дихальні шляхи (риніт, бронхообструкція). Діагностика включає збирання анамнезу, клінічний огляд, проведення шкірних аплікаційних тестів та лабораторних досліджень. Лікування передбачає відмову від проблемних косметичних засобів, використання антигістамінних препаратів та топічних глюкокортикостероїдів.

Алергія на косметику – підвищена чутливість організму до певної косметичної продукції та компонентів, що містяться в її складі, з розвитком алергічної реакції уповільненого типу (при кропивниці та алергічному контактному запаленні шкіри) або неімунологічних реакцій (при простому дерматиті). За даними статистики, кожна доросла людина щодня використовує щонайменше 5-7 косметичних засобів, причому хоча б один випадок непереносимості спостерігається протягом життя у кожного десятого жителя нашої планети. Найчастіше алергічні реакції зустрічаються у жінок віком 20-30 років, особливо за наявності у них сухої та пошкодженої шкіри. У щорічно виявляється від 50 до 150 тисяч випадків непереносимості косметичних препаратів.

Алергію на косметику може викликати будь-який засіб, нанесений на шкірні покриви, губи, волосся та нігті для очищення, захисту, покращення зовнішнього вигляду та надання приємного запаху. Це стосується духів, дезодорантів, засобів для гоління, губних помадів, кремів, шампунів, лаків для нігтів, барвників, засобів для ванн, зубних пастів і сонцезахисних препаратів. При виробництві косметики використовують понад 70 тисяч різних органічних та неорганічних компонентів, практично всі вони можуть стати причиною алергічних реакцій, хімічного подразнення шкірних покривів та слизових оболонок.

Серед потенційно небезпечних речовин – натуральні та синтетичні олії та жири (риб’ячий жир, ланолін, рицинова олія, желатин), емульгатори (лаурил, триетаноламін), консерванти (пропіленгліколь та формальдегід), віддушки, рослинні настої та екстракти, ферменти та ін. виникає при прямому контакті антигену зі шкірними покривами (нанесення крему, помади, фарби), дистанційно (спреї, дезодоранти), повітряно-краплинним шляхом (під час ароматерапії, при вдиханні парів від парфумерії іншої людини), при впливі на шкірні покриви ультрафіолетового випромінювання та активізації під його впливом алергенів, які раніше проникли в організм.

Механізм розвитку патологічного процесу при алергії на косметику обумовлений гіперчутливістю уповільненого типу, що виникає при попаданні на шкірні покриви повноцінного алергену або гаптена, що стає повноцінним антигеном після зв’язування з тканинними білками. При первинному контакті з проблемною речовиною відбувається сенсибілізація лімфоцитів, при повторному активізація T-клітинами макрофагів, розвиток алергічного запалення з переважною інфільтрацією клітин та незначними судинними змінами.

Максимальна вираженість реакції уповільненого типу відзначається через 12-20 годин і проявляється ознаками ураження шкіри (мононуклеарна інфільтрація, набряк епідермісу, утворення пухирців). Найлегше гіперчутливість розвивається при спадковій схильності до алергічних проявів, надмірному потовиділенні, витонченому роговому шарі шкіри та підвищеній чутливості шкірних покривів до впливу окремих компонентів косметики.

Клінічна симптоматика характеризується розвитком шкірних проявів у вигляді дерматиту, кропив’янки та фотосенсибілізації. Значно рідше (при вдиханні парів та аерозолів парфумерної продукції) спостерігаються ознаки алергічної риносинусопатії та бронхіальної астми. Поразка шкірних покривів без імунологічної реакції нерідко виникає внаслідок тривалого впливу проблемного засобу і проявляється спочатку сухістю шкіри, потім – появою мацерації, тріщин, що сверблять і везикул. Крім того, на локальних ділянках шкіри можуть виявлятися стійка еритема, лущення та гіперкератоз. За наявності лужних або кислотних властивостей препарату можливе утворення великих бульбашок, що супроводжуються печінням та болем.

Алергічна запальна ураження шкірних покривів має схожу клінічну картину і в 80% випадків локалізується на обличчі та шиї. Рідше до процесу залучаються нігтьові пластинки кистей рук. При алергії відзначається більш виражене почервоніння та набряклість шкірних покривів, частіше виявляються множинні везикули. Область ураження може захоплювати ділянки, які не контактували безпосередньо з антигеном.

Алергічне запалення на обличчі найчастіше локалізується в області верхніх і нижніх повік внаслідок тонкості шкіри та її підвищеної чутливості на цих ділянках, а також регулярної травматизації при контактах із забрудненими пальцями та хімічними речовинами, що містяться у повітрі. Пошкодження шкіри повік проявляється почервонінням, лущенням, набряклістю та свербінням. Нерідко запальний процес в області обличчя виникає у зв’язку з подразненням шкіри при контакті зі штучними нігтями або агресивними речовинами, що містяться в лаку для нігтів. При цьому визначаються обмежені ділянки ураження в ділянці повік, кутів очей, за вухами.

Ознаки гіперчутливості в області червоної облямівки губ спостерігаються при використанні губної помади та виявляються симптомами хейліту. Поразка періоральної області та порожнини рота може відзначатися при використанні зубної пасти. Рідше ознаки алергії на косметику (шампуні, засоби для укладання волосся) виявляються в області волосистої частини голови у вигляді почервоніння, лущення, набряклості шкіри та сверблячки. Розвиток косметичної фотосенсибілізації при інтенсивному ультрафіолетовому опроміненні призводить до появи симптомів дерматиту, кропив’янки та набрякової еритеми.

Діагностика включає ретельний збір відомостей про перенесені захворювання та використовувані косметичні засоби, проведення клінічного огляду лікарем алергологом-імунологом, дерматовенерологом, стоматологом та іншими фахівцями, аналіз результатів досліджень, що застосовуються в клінічній алергології. Використання аплікаційних тестів – основа виявлення алергії на косметику. Проби проводяться в період між нападами, проблемний засіб наноситься на шкіру спини або передпліччя на дві доби, після чого результат дослідження оцінюється повторно через 30 хвилин, а потім через 3, 4 і 5 днів після видалення препарату. Лабораторні методи дослідження (реакції гальмування міграції, розеткоутворення та ін) менш специфічні. Диференціальна діагностика здійснюється з простими контактними дерматитами, нейродермітами, іншими неалергічними та алергічними патологічними станами.

Необхідно забезпечити якнайшвидше припинення контакту з проблемним косметичним засобом, його видалення з поверхні шкіри та слизових оболонок. У гострій стадії алергії на косметику застосовуються місцеві препарати, що зменшують прояви захворювання (охолоджуючі компреси та дубові відвари, рідина Бурова). Використовуються глюкокортикостероїдні гормони (місцево, всередину та парентерально) та антигістамінні засоби.

Перебіг алергії на косметику прогностично сприятливий. Після припинення використання косметичного засобу, що спричинив алергічні реакції, явища гіперчутливості зникають. У разі розвитку перехресної алергії може знадобитися відмова від використання будь-якої косметичної продукції. Небезпечний розвиток ангіоневротичного набряку або анафілактичного шоку, проте такі реакції трапляються рідко. Профілактика полягає у професійному підборі якісної косметики та парфумерії, використанні гіпоалергенних засобів при щоденному догляді за шкірою. Купуючи нову невідому косметику, необхідно вивчити список інгредієнтів, попередньо провести аплікаційний тест на обмеженій ділянці шкіри.