Алергія на укуси комах

Алергія на укуси комах, що шкодять і кровососних – це розвиток реакції гіперчутливості до компонентів отрути, слини та інших речовин, що потрапляють в організм людини при контакті з членистоногими. При цьому алергічна реакція може бути негайною або сповільненою, клінічні прояви місцевими – як набряки, почервоніння або загальними – аж до анафілактичного шоку. Діагностика алергії включає збирання анамнезу, аналіз симптомів захворювання та даних лабораторних досліджень. Лікування – видалення алергену та зменшення його всмоктування, протишокові заходи, АСІТ.

Алергія на укуси та укуси комах, а також гіперреакція при контакті з продуктами їх життєдіяльності (інсектна алергія) виявляється у кожного десятого жителя нашої планети. Найбільш небезпечна алергічна реакція на отруту перетинчастокрилих комах, що жалять, яка нерідко закінчується анафілактичним шоком і смертельним результатом. Сенсибілізація до отрути бджіл, ос, шершні частіше розвивається у молодих пацієнтів віком до 20 років, у тому числі у дітей і підлітків.

Найчастіше гострі алергічні реакції виникають при укусах перетинчастокрилих комах: бджіл, джмелів, ос, шершнів, а також мурах. У отруті, що проникає в організм під час укусу, міститься велика кількість високомолекулярних білків-ферментів, основних пептидів, біогенних амінів, що призводять до розвитку цілого каскаду небажаних реакцій. Це місцеві зміни в зоні укусу (розширення судин і підвищення їх проникності, подразнення больових рецепторів), токсичний ефект отрути, що всмоктується, і безпосередньо сама алергічна реакція.

При укусах комах: комарів, мошок, сліпків, клопів, бліх у шкірні покриви зі слиною проникають різні біологічно активні елементи, що мають токсичну, протизгортальну дію і нерідко викликають розвиток гіперчутливості. Алергія може виникати на укуси жуків, тарганів, деяких різновидів метеликів, а також при контакті з продуктами життєдіяльності комах.

Сенсибілізація при інсектній алергії розвивається декількома шляхами: парентеральним (при укусі, укусі), аерогенним (попадання в дихальні шляхи з домашнім пилом частинок комах та їх екскрементів), контактним, аліментарним (при прийомі їжі). Основні механізми патологічного процесу обумовлені виникненням алергічних реакцій негайного типу, імунокомплексних та псевдоалергічних реакцій.

При негайному реагуванні імунної системи виробляються специфічні імуноглобуліни IgE конкретного виду інсектного алергену. У цьому випадку симптоми хвороби зазвичай з’являються у перші 10-20 хвилин після укусу. Імунокомплексний тип реакцій супроводжується синтезом IgG та формуванням циркулюючих імунних комплексів, при псевдоалергії патологічний процес запускають біологічно активні компоненти, що містяться в отруті та слині комах.

Клінічні ознаки алергії можуть бути місцевими (обмеженими місцем укусу або укусу), органними (що характеризуються порушенням функції органів-мішеней) і генералізованими, коли патологічний процес є системним, порушує роботу всього організму і становить серйозну загрозу життю. Місцеві зміни характеризуються появою на шкірі локального вогнища почервоніння та набряку розміром від 7-10 сантиметрів у діаметрі, що супроводжується вираженим шкірним свербінням. Іноді в районі укусу може виникати висип, локалізовані ділянки некрозу, бульбашки. При розчісування та відторгнення епідермісу можливе інфікування.

Системні прояви алергії на укуси членистоногих можуть бути легкими (поширена висипка, свербіж, занепокоєння), вираженими (приєднання запаморочення, болю за грудиною та по ходу кишечника, диспепсії), важкими (осиплість голосу, задишка, ядуха, страх смерті, сопор). У вкрай тяжких випадках після укусу розвивається анафілактична реакція з вираженим зниженням артеріального тиску, втратою контролю над функцією тазових органів, появою сопору та коми, зупинкою дихання та серцевої діяльності, що за відсутності екстреної допомоги закінчується летальним кінцем.

Органні прояви алергії зустрічаються досить рідко і характеризуються розвитком судинного запалення на кшталт васкуліту, ураження серцевого м’яза, тканини нирок, мозку, суглобів, периферичної нервової системи та появою симптоматики, що зустрічається при даних захворюваннях. Безпосередній контакт із тілами комах та їх екскрементами іноді призводить до появи симптомів ринкуон’юнктивіту, стоматиту, бронхоспазму, диспепсії.

Основне завдання фахівця в галузі сучасної алергології на етапі постановки діагнозу – ретельний збір анамнестичних даних (наявність у минулому алергічних реакцій при контакті з комахами, встановлення факту укусу, вид членистоногого і т. д.), уважний клінічний огляд (виявлення симптомів ураження шкірних покривів) наявність ознак генералізації та органних розладів). При необхідності призначаються додаткові дослідження, що допомагають діагностувати системні та органні порушення (загальний та біохімічний аналіз крові, аналіз сечі, ЕКГ, спірографія, УЗД органів черевної порожнини тощо).

Виконуються спеціальні тести, що використовуються у діагностиці алергічних хвороб. Серед них – шкірні алергопроби з інсектними алергенами (проведення тестів має здійснюватись лише лікарем-алергологом у спеціалізованому кабінеті), лабораторні аналізи для виявлення специфічних імуноглобулінів до алергенів та інші дослідження. Диференціальна діагностика алергії на укуси комах здійснюється з іншими алергічними реакціями (кропивницею, набряком Квінке, ринітами та кон’юнктивітами, бронхоспастичних станів), контактним дерматитом, різними токсичними реакціями, захворюваннями внутрішніх органів. Може знадобитися консультація дерматолога, кардіолога, нефролога, ревматолога та інших фахівців.

При місцевих реакціях лікування амбулаторне. При розвитку анафілактичного шоку, системних та органних реакцій показано лікування та подальше спостереження у стаціонарі. Лікувальні заходи при алергії на укуси комах передбачають якнайшвидше виведення алергену з організму та зменшення його всмоктування, проведення симптоматичного лікування та АСІТ.

• Елімінація алергену. За наявності жала провадиться його видалення. Накладається джгут вище за місце укусу на 20 хвилин і холод місцево. Необхідно забезпечити спокій та високе становище кінцівки.
• Лікарські засоби. Застосовуються антигістамінні засоби першого та другого покоління, глюкокортикостероїдні гормони, пресорні аміни, бронхолітики та інші медикаменти, які показані для нормалізації функції постраждалого органу або системи.
• АСІТ. Проведення алерген-специфічної імунотерапії здійснюється за показаннями в умовах спеціалізованого алергологічного кабінету.

При своєчасному зверненні до фахівця та надання кваліфікованої медичної допомоги алергія на укуси комах найчастіше закінчується сприятливо за повного відновлення працездатності. При розвитку тяжких системних та органних поразок прогноз погіршується.

Профілактика передбачає проведення санітарно-освітньої роботи, обмеження перебування біля пасік та інших місць, де можуть накопичуватися комахи (плодоовочеві ринки, сміттєзвалища тощо), використання засобів захисту (маски, сітки, одяг), підтримання чистоти в приміщеннях, обробка хімічними засобами для відлякування та знищення членистоногих. За наявності в анамнезі випадків алергії на укуси комах слід скласти та носити з собою паспорт хворого на алергічні захворювання та набір з медикаментами (протишоковий комплект).