Алкогольний галюциноз

Алкогольний галюциноз – це другий за поширеністю металкогольний психоз після білої лихоманки. Може протікати гостро, підгостро чи хронічно. Зазвичай переважають слухові галюцинації, здебільшого розвивається маячня. На відміну від алкогольного делірію зберігається орієнтування в навколишньому світі та власної особистості. Свідомість не порушена. На висоті галюцинацій та марення розладів можливі спроби суїциду і заподіяння шкоди оточуючим. Лікування стаціонарне, застосовують нейролептики, заспокійливі, вітаміни, засоби для покращення обміну речовин у головному мозку та препарати для корекції соматичних порушень.

Алкогольний галюциноз – один із найпоширеніших металкогольних психозів. Розвивається у 5-11% пацієнтів, які страждають на хронічний алкоголізм. Зазвичай виникає у віці старше 40 років і натомість постійного багаторічного вживання спиртного. Жінки страждають частіше за чоловіків. Залежно від форми може тривати від кількох діб до року та більше. Основною відмінністю від алкогольного делірію є переважання слухових галюцинацій, а також збереження орієнтування в навколишньому та власному особистості.

Слухові галюцинації сприймаються як абсолютно реальні голоси, які лають пацієнта або погрожують завдати йому важкої шкоди (покалічити, вбити, зґвалтувати). На тлі цих голосів хворий на алкогольний галюциноз може чути крики дітей або дружини, що благають про допомогу. Все перераховане сприяє формуванню марення переслідування, виникнення вираженої тривоги та страху. Пацієнт може почати захищатись від неіснуючих ворогів. Можливі соціально небезпечні дії, заподіяння шкоди близьким та спроби самогубства. Необхідна термінова госпіталізація під нагляд фахівців у галузі наркології та психіатрії.

Причиною розвитку алкогольних галюцинозів є тривале систематичне вживання високих доз алкоголю. Як правило, захворювання виникає у пацієнтів із стажем хронічного алкоголізму 10-15 і більше років. У 54% пацієнтів діагностується друга стадія алкогольної залежності, у 46% – третя. В усіх хворих виявляється неврологічна патологія. При цьому різновиду психозів спостерігається нижча толерантність до алкоголю, ніж за алкогольному делирии.

Існують дослідження, що підтверджують, що галюциноз розвивається на тлі алкогольної енцефалопатії з ураженням гіпоталамуса. Патологічні зміни у мозку посилюються внаслідок абстинентного синдрому. Наголошується, що перед психозом абстиненція у багатьох хворих протікає важче, ніж зазвичай.

Розрізняють гострі, підгострі та хронічні алкогольні галюцинози. З урахуванням особливостей перебігу та переважної симптоматики виділяють:

• Класичні або типові галюцинози – Супроводжуються множинними істинними слуховими галюцинаціями. Маячня є інтерпретацією галюцинацій. Пацієнти зазнають вираженого страху.
• Редуковані галюцинози – слухові галюцинації гіпнагогічні (виникають у момент засинання) або прості, уривчасті. Маячня концепція, як правило, не формується або недостатньо сформована. Спостерігаються афективні порушення у вигляді тривоги, пригніченості та страху.
• Атипові галюцинози – на фоні слухових галюцинацій виникають нехарактерні порушення: потьмарення свідомості, ступор, психічні автоматизми і т. д. Можливе переважання афективних розладів.
• Змішані галюцинози – спостерігається поєднання галюцинозу з іншими психічними розладами (наприклад, з делірієм або маренням, не пов’язаним зі слуховими галюцинаціями).

Типовий гострий алкогольний галюциноз починається раптово. Протягом кількох діб до появи перших симптомів хвороби можуть спостерігатися провісники та вигляді підвищеної тривожності, страху, недовірливості та внутрішньої напруги. Переважають типові слухові галюцинації. Пацієнт чує голоси, які говорять про нього щось невтішне, засуджують, лають чи загрожують. Хворому може здаватися, що ці голоси походять від стін, предметів, оточуючих людей або звідкись ззовні.

Іноді слухові галюцинації доповнюються обманами зору, які ніколи не бувають такими яскравими і правдоподібними, як при алкогольному делірії, проте мають свою негативну дію, доповнюючи картину «події» у створенні пацієнта. З огляду на галюцинацій формуються маячні ідеї (зазвичай – відносини чи переслідування). Хворий може вважати, що хтось збирається зазнати його болісних тортур, побити до смерті, жорстоко вбити його самого та його найближчих родичів тощо.

Рівень тривоги та страху у пацієнта, який страждає на алкогольний галюциноз, аналогічний до рівня тривоги та страху, які звичайна людина переживає при виникненні безпосередньої реальної загрози для власного життя. Хворі намагаються якось захиститися від «небезпеки»: барикадуються в кімнаті, тікають з міста, ховаються в гаражах або на дачах і т.д. серйозних ушкоджень оточуючим.

В інших випадках орієнтування в навколишньому світі збережено, хворі поводяться досить стримано, але це не дає приводу оцінювати ситуацію як безпечну, оскільки їхній стан у будь-який момент може змінитися. Крім того, при алкогольному галюцинозі, на відміну від алкогольного делірію, інші люди ніяк не можуть впливати на вміст марення пацієнтів, тому родичі або лікарі швидкої допомоги у разі агресії позбавляються можливості умовити хворих та знайти якесь прийнятне пояснення для необхідності «мирно» отримати медичної допомоги.

Гострі абортивні галюцинози відрізняються від класичних слабо вираженими нечисленними галюцинаціями. Маячні ідеї не формуються. Вихід із психозу відбувається гостро через кілька діб після початку хвороби. При хронічному галюциноз марення зазвичай відсутня. Спочатку гостро виникають загрозливі, тривожні слухові галюцинації (часто – разом із зоровими). Надалі інтенсивність галюцинацій знижується і пацієнти до них звикають. Якщо марення все ж таки виникає, він відрізняється меншою безглуздістю і краще піддається корекції.

Лікування здійснює нарколог за умов наркологічного стаціонару. План терапії включає інтенсивну детоксикацію, усунення психотичних явищ, нормалізацію обміну, відновлення функцій органів і систем, а також попередження розвитку стійких когнітивних порушень. У процесі детоксикації використовують реополіглюкін, гемодез та сольові розчини. Пацієнтам призначають вітаміни групи В, кокарбоксилазу та аскорбінову кислоту. Для профілактики мозкових порушень застосовують ноотропи Препарати для корекції соматичної патології підбирають з урахуванням порушень, виявлених у пацієнта.

Для усунення психотичних явищ при гострому галюциноз використовують транквілізатори. Лікарські засоби зазвичай вводять парентерально, рідше перорально. Швидкість зникнення галюцинацій залежить від давності початку психозу. Чим раніше розпочато лікування, тим швидше усуваються психотичні симптоми. При хронічних галюцинозах застосовують нейролептики, електрошок та інсулінову кому. У всіх випадках обов’язковою умовою успішного лікування є повна відмова від алкоголю.

Прогноз при гострих галюцинозах є сприятливим. Зазвичай галюцинації зберігаються від кількох діб до 1 місяця, та був різко закінчуються після глибокого сну. Рідше спостерігається поступове згасання симптомів. Протягом деякого часу може зберігатися резидуальна марення, іноді розвивається депресія (частіше у жінок). Інтелектуального зниження не настає. При хронічних галюцинозах припинення вживання алкоголю спричиняє зменшення або зникнення галюцинацій. У подальшому галюцинації можуть виникати лише в критичні моменти (при сильній втомі, високому рівні стресу тощо). Прийом алкоголю провокує загострення симптомів галюцинозу. Навіть при тривалому перебігу зазвичай спостерігається інтелектуальна безпека.