Брадилалія

Брадилалія – це порушення темпу мовного виробництва, що характеризується уповільненою реалізацією акту артикулятора. При брадилалії сповільнюється темп внутрішньої та зовнішньої мови, читання, письма; голос стає немодульованим, монотонним, артикуляція – нечіткою. При брадилалії потрібно комплексне медичне, психологічне та логопедичне обстеження, спрямоване на з’ясування причин порушення темпу мовлення та супутніх порушень. Методика подолання брадилалії передбачає медичний вплив (медикаментозну терапію, ФТЛ, психотерапію), масаж, логопедичні заняття, логоритміку.

Брадилалія (брадифразія) – надмірно повільний темп мовлення. У логопедії брадилалія і тахілалія відносяться до порушень темпо-ритмічної сторони мови несудомного характеру, проте, за відсутності належної уваги до них, можуть з часом переходити до затримок судомного характеру – заїкуватість. Брадилалія може бути виражена різною мірою: легкий ступінь зазвичай мало помітний для оточуючих, проте при тяжкому ступені розладу порушується комунікативна функція мови. При брадилалії сповільнюється не тільки темп усного та писемного мовлення, але також загальна моторика та перебіг психічних процесів.

В етіології брадилалії виділяють біологічні та психологічні фактори. У деяких спостереженнях брадилалія має сімейний характер і успадковується з покоління в покоління. Основні причини:

• Перинатальна поразка ЦНС: алкогольний синдром плода, резус-конфлікт, родові травми та ін.,
• Неврологічні захворювання. Брадилалія може супроводжувати перебіг хвороби Паркінсона та симптоматичного паркінсонізму, пухлин головного мозку, черепно-мозкових травм, менінгітів та енцефалітів, депресії. Іноді брадифразія стає наслідком загальної астенізації, перенесених інтоксикацій тощо.
• Психічні порушення (Олігофренія та ін). У цих випадках брадилалія поєднується із симптомами основного захворювання, а також брадикінезією (повільним темпом рухів), загальною загальмованістю.
• Психосоціальні фактори. До них відносяться неправильне виховання мови дитини, наслідування уповільненої мови оточуючих. Як самостійне порушення мови, не пов’язане з патологічними причинами, брадилалія зустрічається у людей із флегматичним темпераментом. Уповільнений темп промови, подібний до брадилалией, зустрічається у північних народів, які є нормою промови.

Патогенез брадилалії, на думку більшості дослідників, пов’язаний із порушенням нейродинаміки, патологічним переважанням гальмівних процесів, що домінують над процесами збудження.

Мовна симптоматика

Мовний статус пацієнта з брадилалією характеризується уповільненням темпу як зовнішнього (експресивного, вимовного), так і внутрішнього (імпресивного, уявного, «про себе») мови; сповільненістю процесів письма та читання. При проголошенні слів і фраз відзначається збільшення пауз між словами (інтервербальне уповільнення) та між звуками всередині слова (інтравербальне, внутрішньословесне уповільнення), розтягування голосних звуків, скандованість мови.

Звукова вимова та складова структура при брадилалії, як правило, не порушуються: слова вимовляються дуже повільно, але правильно. Мовленнє уповільнення проявляється у всіх видах самостійної мови: монолозі, діалозі, переказі, оповіданні. Також у повільному темпі пацієнти читають та записують слова та фрази; опора на візуальне сприйняття не призводить до нормалізації темпу мови.

Голос у пацієнта з брадилалією втрачає свою модульованість, стає монотонним, невиразним, фіксованим на одній і тій же висоті; іноді при фонації з’являється назальний відтінок (ринофонія). Повільна, невиразна мова викликає роздратування та нетерпіння оточуючих, перешкоджає здійсненню спілкування, тому пацієнти з брадилалією замикаються в собі і намагаються взагалі не говорити.

Немовна симптоматика

Немовні прояви брадилалії представлені насамперед порушеннями загальної та дрібної моторики, мімічних рухів. Звертає увагу загальна загальмованість та млявість, незграбність, недостатня координованість рухів, амімічність особи. В осіб із брадилалією уповільнюється перебіг психічних процесів: мислення, пам’яті, уваги, сприйняття. Пацієнти довго входять у будь-який вид діяльності, а, зосередившись у ньому, важко переключаються на інше заняття. До виконання інструкції розпочинаються лише після повторного пред’явлення завдання. Особи з брадилалією схильні до застрягання, безцільного повторення рухів, персеверацій.

При легкому ступені вираженості брадилалії мовні та немовні прояви не викликають відчутного дискомфорту. У важких випадках пацієнти усвідомлюють свій дефект, що призводить до пов’язаних із ним психологічних переживань.

Особи з порушеннями темпу мовлення, у т. ч. з брадилалією, потребують комплексного медичного та психолого-педагогічного обстеження, яке проводиться неврологом, логопедом, психологом, психіатром. При обстеженні пацієнта з брадилалією необхідно докладне вивчення анамнезу щодо перенесених захворювань та пошкоджень головного мозку; наявності порушень темпу промови в близьких родичів. Для з’ясування патогенетичної основи брадилалії потрібно:

• Інструментальне обстеження: електрофізіологічні дослідження (ЕЕГ, РЕГ), нейровізуалізація (МРТ головного мозку, ПЕТ головного мозку), люмбальна пункція та ін.
• Діагностика мовлення. При брадилалії включає оцінку будови органів артикуляції та стану мовної моторики, експресивного мовлення (звуковімови, складової структури слова, темпо-ритмічної сторони мови, особливостей голосу тощо). При постановці логопедичного укладання важливо диференціювати брадилалію від дизартрії та заїкуватості.
• Діагностика писемного мовлення. Передбачає виконання завдань на списування тексту та самостійного листа під диктовку, читання складів, фраз, текстів.
• Нейропсіхологічне тестування. При брадилалії проводиться вивчення стану загальної, ручної та мімічної моторики, сенсорних функцій, інтелектуального розвитку.

Спеціальна корекційно-педагогічна робота з подолання брадилалії проводиться на тлі медичного впливу, спрямованого на нормалізацію діяльності нервової системи. Лікувальний комплекс може включати курси фармакотерапії, спеціальної лікувальної фізкультури, масажу, бальнеотерапії, фізіотерапевтичного лікування. З метою стимуляції мовної активності у пацієнтів із брадилалією проводиться психотерапія, аутогенні тренування.

Метою корекційно-педагогічного впливу при брадилалії служить вироблення швидких та чітких мовних реакцій, розвиток просодичного боку мови. Логопедичні заняття з корекції брадилалії проводяться на трохи прискореній мові, темп якої логопед задає та підтримує за допомогою диригування, відхлопування. Ускладнення мовного матеріалу (вимовлення складів, слів, фраз, віршів, інсценувань, скоромовок, читання з ролей) відбувається поступово.

З метою нормалізації загальної та мовної моторики при брадилалії корисні:

Прискорення темпу мови, нормалізації просодики вдається досягти внаслідок систематичних занять протягом 6-12 місяців.

Прогноз щодо подолання брадилалії найбільш сприятливий при ранньому початку корекційної роботи та психологічних причин порушення темпу мови. Але навіть після вироблення навичок нормальної мови необхідно тривале спостереження у фахівців, постійний самоконтроль за темпом мовлення.

Для профілактики брадилалії важливим є попередження перинатальних уражень ЦНС, травм голови, нейроінфекцій, астенічного синдрому. Необхідно дбати про нормальний розвиток мови дитини, оточувати її правильними зразками для наслідування.