Після свого призначення посаду в. о. міністра охорони здоров’я, громадська активістка та лікар Уляна Супрун планує оточити себе заступниками та радниками, які не мають досвіду роботи у виконавчої влади. Поява нових людей у ​​Моз може стати останнім шансом для його перетворення. Якщо їм не вдасться реформувати систему охорони здоров’я, відомство, ймовірно, чекає ліквідація.

Кандидати для бюрократичних наук

За останні чотири місяці керівник Міністерства охорони здоров’я змінювався чотири рази. Після відставки Олександра Квіташвілі з поста міністра у квітні цього року Моз очолював його заступник Роман Василишин, який зараз перебуває під арештом і підозрюється в корупції. Василишина змінив Віктор Шафранський, але, за три місяці, він звільнився за власним бажанням. З 1 серпня міністерством керує волонтер, лікар і громадська активістка Уляна Супрун. До призначення вона була директором гуманітарних ініціатив Світового конгресу українців, є засновником громадських організацій “Захист патріотів” та Школа реабілітаційної медицини Українського католицького університету.

Представляючи Супрун, віце-прем’єр-міністр Павло Розенко, який займається питаннями охорони здоров’я, запевнивши журналістів, що у неї є карт-бланш на підбір своєї команди у відомство. Буквально наступного дня після цього, 2 серпня, Уляна Супрун подала на розгляд уряду три кандидатури на посади своїх заступників. Про це на своїй сторінці у Facebook повідомив помічник голови парламентського комітету з питань охорони здоров’я Геннадій Маркевич.

Геннадій Маркевич

За його інформацією, у команду заступників голови МОЗ увійдуть військовий лікар, головний хірург одного з відділень Київської міської клінічної лікарні №17 Олександр Лінчевський, координатор громадської організації “Ініціатива Е+”, консультант Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) Оксана Сівак, а також спеціаліст з питань реформи охорони здоров’я ВООЗ Павло Ковтонюк. “Це 100-відсоткова інформація. Вони точно увійдуть з нею до міністерства. У якому статусі? Поки не ясно. Або заступники, або радники – це ще буде обговорюватися”, – запевнив співрозмовник у уряді.

Ст о. міністра здравоохранения Уляна Супрун відмовилася прокоментувати інформацію про кадрові призначення. Не підтвердив, але й не спростував її Олександр Лінчевський.

Фото: громадська активістка, консультант ВООЗ Сівак Оксана

Нова команда Моз ризикує стати реформаторською. У Уляни Супрун та її потенційних заступників є кредит довіри з боку медиків та громадських організацій, які працюють у медичній сфері.

“Вона дуже прогресивна людина”, – охарактеризував керівника МОЗ колишній міністр Олександр Квіташвілі, додавши, що познайомився з Супруном, коли вона займалася реабілітацією учасників АТО. За його словами, Павло Ковтонюк у 2014 році допомагав Моз розробляти реформу галузі. “Він дуже добре знає, як її проводити”, – упевнений Квіташвілі.

Фото: консультант ВООЗ Павло Ковтонюк

“Незважаючи на молодість (Павлу Контонюку 32 роки – ред.), він може стати знахідкою для Міністерства охорони здоров’я України”, – впевнений голова громадської організації “Медичний контроль” Ігор Щедрін.

Позитивно характеризуються і два інші можливі заступники. «Лінчевський дуже хороший торакальний хірург, затятий прихильник всього нового і прогресивного. Він був інструктором з військової та тактичної медицини. Але про його адміністративний досвід нічого сказати не можу, бо його в Олександра Лінчевського трохи”, – поділився засновник Першого добровольчого мобільного госпіталю ім. Миколи Пирогова Євген Найштетик.

Фото: хірург Олександр Лінчевський

“Оксана Сівак – порядна людина, патріот, лікар із мізками”, – вважає виконавчий директор консалтингової компанії Pharmagate Ганна Погодаєва.

Відсутність бюрократичного досвіду може пошкодити черговим реформаторам, вважають експерти. «Очевидно, що ні в кого з них практичних навичок у адмініструванні великих організацій немає. Тому вони, швидше за все, покладатимуться на порадників ззовні. Щоб керувати такою структурою, як Моз, потрібний хоча б мінімальний управлінський досвід», – зазначив Євген Найштетик.

Відсутність бюрократичного досвіду у кандидатів на керівні пости у Моз насторожує і Олександра Квіташвілі: “Цим кандидатам, у разі їх призначення у Моз, у будь-якому випадку знадобиться ще один колега – який знає, як улаштований бюрократичний апарат Моз та Кабміну. ​​Всі думають , що я ось прийду до Моз і все швидко зроблю.

Історія хвороб

Новій команді потрібна година на те, щоб вникнути в ситуацію в медицині, а отже, швидких результатів чекати не варто.

“Для цього їм буде потрібно значну годину. Думаю, не менше двох-трьох місяців. А місяці будуть проблемними: нагромадилося дуже багато проблем у забезпеченні пацієнтів медикаментами, та плекати за це суспільство буде вже у вересні”, – впевнений Ігор Щедрін.

За його словами, основними напрямками реформ, швидше за все, стануть автономізація лікарень, підвищення прозорості закладів охорони здоров’я, створення національного закупівельного агентства для закупівлі послуг охорони здоров’я, поява нових методик розрахунку вартості медичної послуги, завершення роботи над створенням клінічних протоколів , виконання на практиці принципу “гроші йдуть за пацієнтом”

У свою чергу Володимир Курпіта, виконавчий директор пацієнтської організації “Мережі ЛЖВ” (займається проблемами пацієнтів з ВІЛ), радить новій команді зосередитися на закінчення процесу держзакупівель ліків. “Щодня ми втрачаємо 1607 українців, які не дочекалися ліків від держави. Моз треба подолати критичну ситуацію з відсутністю вакцин від дифтерії, правця, поліомієліту, оповіді”, – підкреслив Курпіта.

“Чи вирішити прихід цієї нової команди до МОЗу в цілому проблему українського здравоохранения? – міркує Євген Найштетик. – Думаю, що ні. Жодний з них не дасть чіткого зрозумілого відповіді одним реченням.

У числі проблем, з якими зіткнеться новий керівний склад МОЗ – відносини з профільним парламентським комітетом. Якщо робота з парламентарями у Супрун та її заступників не складеться, то вона ризикує повторити історію Олександра Квіташвілі, якому так і не вдалося знайти компроміс із депутатами комітету з приводу того, як реформувати охорону здоров’я.

Вже зараз у комітеті демонструють скептичне ставлення до можливої ​​нової команди. Так, заступник голови комітету Олег Мусій (внефракційний) заявив, що проведення реформ у медицині – компетенція Верховної ради, а не уряду. “Я б порадивши займатися поточними промовами в охороні здоров’я і рятувати ситуацію, до якої довела попередня команда Квіташвілі-Павленка-Перегінця. Якщо Моз візьме наші напрацювання і підтримає їх, то ми будемо це вітати і підтримувати Моз”, – вважає народний депутат .

Чи станеться це чи ні – невідомо. Але з великою часткою ймовірності можна говорити, що якщо і ця команда реформаторів не зможе налагодити роботу в медицині, не продемонструє суспільству очевидних успіхів, то Уляна Супрун може виявитися останнім керівником міністерства. “Якщо команда Уляни Супрун не впорається, то міністерство, швидше за все, припинить своє існування і стане департаментом Мінсоцполітики до найкращих годин”, – підсумував Ігор Щедрін.