Завдяки апоптозу — механізму запрограмованої гибулеї клітини — наш організм щодня лишається пошкоджених, непотрібних чи віджилих своїх клітин, змушуючи їх розпадатися на безліч фрагментів, які підбирають і перетравлюють клітини-сміттярі — макрофаги.

Деяку годину вважалося, що після проходження певних етапів звернути процес апоптозу вже не можна. Таких віх три: руйнування ядерної (1) та мітохондріальної ДНК (2), і активація каспаз — ферментів, які руйнують пептидні зв’язки між амінокислотами, «ламаючи» молекули білків (3). Якщо всі ці процеси ініційовані дороги назад для клітини немає, поважали молекулярні біологи.

Проте у 2012 році з’ясувалося, що це не зовсім так. Частина клітин, підданих руйнівним впливам, що викликають апоптоз — радіації, хімічним та іншим стресам — виявилася більш живучою, ніж очікувалося. Аналіз показавши, що у багатьох клітинах вижили мали місце і активація ефекторних каспаз, і руйнування ДНК, проте потім почався загадковий процес, що дозволив відновитися навіть клітинам з сильно пошкодженою ДНК. Процес назвали анастазом — від грецького слова, що означає воскресіння.

Анастаз виявився характерним і для ссавців, і для мух-дрозофіл, що дозволило біологам припустити, що цей процес є дуже давнім еволюційним механізмом. Вчені, виявили анастаз, припустили, що він допомагає зберегти ті клітини, втрата яких занадто дорого обходиться організму: насамперед нейрони та клітини сердечної м’язи.

Нове дослідження (поки що готується до публікації) розкриває деякі загадки анастазу. Виявляється, цей процес відбувається у два етапи. На перших клітинах, у яких вже запущено апоптоз і пошкоджено ДНК, починають підготовку до розподілу, а на іншому їх дочірні клітини починають міграцію. За словами авторів дослідження, щось подібне відбувається при відновленні тканин після ушкоджень.

Анастаз може пояснити рецедиви після хіміотерапії та лучевої терапії онкологічних захворювань: можливо, саме цей механізм рятує деякі ракові клітини, дозволяючи їм рости і розвиватися далі. Більш детальне вивчення механізмів анастазу може допомогти придушити «воскресіння» убитих препаратами чи випромінюванням ракових клітин та підвищити ефективність лікування.