Гарднереллез

Гарднереллез – вагінальний дисбактеріоз, пов’язаний з різким кількісним та якісним порушенням нормальної мікрофлори піхви, зниженням кількості лактобактерій та розмноженням умовно-патогенних мікроорганізмів, у т. ч. гарднерелли. Характеризується появою рясних вагінальних виділень сірого відтінку з неприємним запахом. Неліковані бактеріальні вагінози підвищують ризик розвитку запальних захворювань жіночої статевої сфери та невиношування вагітності.

Гарднереллез є найчастішим варіантом бактеріального вагінозу, тобто порушення балансу у складі природної мікрофлори жіночих статевих органів. Гарднереллез спостерігається у 20% жінок на репродуктивному періоді. Молочнокисла мікрофлора, яка в нормі переважає у піхві, при бактеріальному вагінозі витісняється умовно-патогенними видами, лідером серед яких є гарднерелла. Шлях передачі гарднереллеза – статевий, частіше гарднерелла виявляється у жінок активних у сексуальному житті. Чоловіки зазвичай виступають у ролі носіїв інфекції, тому щоб виключити рецидиви гарднереллеза, слід здійснювати одночасне лікування всіх статевих партнерів.

Гарднереллез у занедбаній формі може викликати розвиток запалення сечових шляхів, матки та придатків, безпліддя, ускладнень під час вагітності та пологів. При гарднереллез часто відмічається змішане інфікування з іншими мікроорганізмами: гонококами, трихомонадами, мікоплазмами, хламідіями, кандидами і т.д.

Бактеріальний вагіноз (гарднереллез) виникає як дисбаланс у складі природної мікрофлори піхви, коли починають домінувати «нефізіологічні» види мікроорганізмів, насамперед гарднерелла. Порушувати нормальну мікрофлору сечостатевих органів можуть зовнішні та внутрішні чинники.

Серед зовнішніх факторів, що зумовлюють розвиток гарднерелозу, переважають:

• несприятлива екологія;
• недавня та часта зміна статевого партнера;
• нераціональне харчування, дієти з нестачею молочнокислих продуктів;
• венеричні захворювання;
• застосування антибіотиків (зокрема свічки, мазі);
• застосування протизаплідних засобів (вагінальних свічок, що містять 9-ноноксинол, презервативів зі сперміцидним мастилом, гормональних препаратів);
• використання гігієнічних засобів (прокладок, тампонів, парфумованих засобів інтимної гігієни) та часте спринцювання;
• носіння білизни та одягу із синтетичних матеріалів, що щільно облягають фігуру.

До внутрішніх факторів, що викликають гарднереллез, відносяться:

• ендокринні порушення та зміни (у тому числі вагітність);
• зниження рівня імунного захисту; імунодефіцитні стани;
• емоційна та фізична перевтома, стрес;
• хронічні захворювання, дисбаланс мікрофлори кишкового та сечостатевого тракту.

У нормі у піхву у дорослої жінки виявляється понад 15 видів мікроорганізмів. Переважають ацидофільні лактобактерії, меншу частину складають біфідобактерії (10%), пептострептококи (~5%). Лактофлора завдяки молочній кислоті підтримує кисле середовище слизової геніталій, яке виконує місцеву захисну та імунну функції.

У малих кількостях у піхву жінок зустрічаються анаеробні бактерії (мобілункус, бактероїди, гарднерелла та ін), генітальні мікоплазми, трихомонади, кандиди. Різке збільшення чисельності цих мікроорганізмів порушує мікробіологічну рівновагу, виникає дисбактеріоз піхви або бактеріальний вагіноз. Він характеризується зменшенням кількості мікрофлори Додерляйну (лактобактерій) та переважанням умовно-патогенних видів. Найчастіше у жінок з бактеріальним вагінозом виявляють вагінальну гарднерелу, яка є основною, хоча й не єдиною причиною цих порушень. Тому стан бактеріального вагінозу називають гарднереллезом.

Крім гарднерелл збільшується кількість інших бактерій (кокові види, трихомонади, мікоплазми, мобілункус, дріжджоподібні грибки). Роль гарднерелли у розвитку бактеріального вагінозу у тому, що створює сприятливий фон для розмноження умовно-патогенних і патогенних мікроорганізмів. Піхвове середовище залужується, продукти обміну гарднерелл посилюють порушення слизової оболонки, виникає основа для проникнення інших інфекцій. Тому гарднереллез сприяє розвитку запальних захворювань сечостатевої системи жінок.

Гарднереллез має перебіг, дещо подібний до інших запальних захворювань геніталій у жінок. При гарднереллезі спостерігаються: сірі виділення з піхви (однорідні, пастоподібні, з неприємним «рибним» запахом); печіння, свербіж, дискомфорт при сечовипусканні та статевому контакті. Гарднереллез супроводжується запальними змінами у піхві, уретрі та шийці матки. При використанні внутрішньоматкових спіралей після місячних переривань вагітності та пологів гарднереллез може ускладнитися ендометритом, запаленням придатків матки. Гарднереллез несприятливо впливає вагітність: частіше спостерігаються передчасні пологи, діти народжуються ослабленими, недоношеними, можливе інфікування плоду під час пологів.

Наявність гарднерелл в урогенітальному тракті чоловіків, як правило, не виявляється, рідко викликає млявий запальний процес з ознаками уретриту. Тоді можуть з’являтися невеликі виділення з уретри (серозно-гнійні, сірого кольору з «рибним» запахом), дискомфорт при сечовипусканні. Можливі ускладнення у вигляді простатиту, запалення яєчок та придатків, розвитку безпліддя.

На підтвердження діагнозу гарднереллеза на консультації гінеколога в жінки беруть мазки з піхви. У діагностиці гарднереллеза значення має стільки наявність гарднерелл, скільки їх кількість і співвідношення мікроорганізмів у складі вагінального секрету. Гарднерелли присутні у вагінальній флорі більшості здорових жінок без розвитку дисбактеріозу. Діагноз «гарднереллез» встановлюється на підставі:

• скарг пацієнток та клінічних проявів (наявність однорідних пастоподібних виділень сірувато-білого кольору);
• збільшення РН секрету піхви (>4,5);
• присутності «ключових» клітин у мікроскопії мазків із піхви та уретри («ключові клітини» – епітеліальні клітини, обліплені дрібними паличками (гарднереллами) – важлива ознака гарднереллеза);
• амінового тіста

При гарднереллезі, в процесі своєї життєдіяльності, гарднерелли та анаеробні мікроорганізми утворюються леткі аміни (путресцин, триетиламін, кадаверин), які при розпаді дають неприємний «рибний» запах. Підставою для встановлення діагнозу гарднереллеза служить виявлення як мінімум трьох з цих критеріїв. Також необхідно обстежитись на наявність дисбактеріозу кишечника, який може провокувати розвиток бактеріального вагінозу, та провести його лікування. Це знизить ризик рецидивів гарднерельозу.

Рання та точна діагностика гарднереллезу дозволяє своєчасно провести його лікування. Методи терапії, які застосовує сучасна гінекологія, дозволяють досягти одужання пацієнтки та уникнути розвитку ускладнень, але не гарантують відсутність рецидивів захворювання у майбутньому. Терапевтичне лікування гарднереллеза має ліквідувати причини та прояви захворювання та створити умови для нормалізації мікрофлори статевих органів.

На першому етапі лікування гарднереллезу жінкам призначають препарати кліндаміцину та метронідазолу (перорально та інтравагінально): кліндаміцину фосфат – капсули та вагінальний крем (2%); метронідазол – таблетки та гель (0,75%). Щоб уникнути розвитку вагінального кандидозу під час лікування гарднереллеза, призначають клотримоксазол (крем). При веденні вагітності у жінок, які страждають на гарднерельоз, лікування починають у другому триместрі вагітності цими ж препаратами (всередину і місцево за призначенням лікаря). У першому триместрі пероральне застосування метронідазолу та кліндаміцину неприпустимо.

Лікування гарднереллеза проводиться під контролем клініко-лабораторних аналізів і вважається закінченим при зникненні скарг, симптомів та нормалізації лабораторних критеріїв. Під час лікування гарднереллезу необхідно уникати статевих контактів без презервативу, відмовитись від спиртних напоїв, не використовувати прокладки на «кожний» день, тісну синтетичну білизну. Другий етап лікування гарднереллезу включає застосування внутрішньо та місцево препаратів, що містять лакто- та біфідумбактерії, вітамінів, імуностимуляторів.

Необхідність обстеження та лікування чоловіків – статевих партнерів жінок, хворих на гарднерельоз, залишається дискусійною. Рецидиви гарднереллеза в жінок можуть виникати після лікування обох статевих партнерів. Тим не менш, доцільно при завзятих і рецидивуючих випадках гарднереллеза проводити таке лікування і у чоловіків.

Уникнути розвитку гарднереллезу та його рецидивів допоможуть профілактичні заходи, спрямовані на усунення причин виникнення бактеріального вагінозу. Широка поширеність та небезпека наслідків гарднереллеза вимагають не тільки негайного лікування захворювання, але й його регулярної побутової та медичної профілактики. Жінкам рекомендується:

• мати постійного статевого партнера та виключити випадкові статеві зв’язки;
• користуватись бар’єрним методом контрацепції (презерватив), звести до мінімуму використання місцевих протизаплідних засобів;
• не застосовувати часто та без контролю вагінальних антибактеріальних свічок та таблеток;
• використовувати вакцинацію до створення місцевого імунітету;
• дотримуватися загальної та інтимної гігієни.