Гіардіазу

Симптоми і ознаки

Гіардіазу – інфекція викликається жгутиковими протозоа Giardia lamblia. Захворювання може бути безсимптомним або викликати симптоми від періодичного здуття живота до хронічної мальабсорбції. Діагноз підтверджується виявленням організмів у свіжому стільці або в дуоденальному вмісті або виявленням антигенів лямблій в калі. Лікування проводять метронідазол му, тинідазолом або нітазоксанід; альтернативна схема включає фуразолідон і паромоміцін.

Трофозоїти лямблій міцно зв’язуються зі слизової 12-палої кишки і проксимального відділу тонкої кишки і багаторазово розмножуються. Деякі організми трансформуються в цисти, стійкі в навколишньому середовищі, які поширюються фекально-оральним механізмом. Основний шлях передачі – водний. Передача може бути при прямому контакті з хворою людиною, особливо в психіатричних стаціонарах, дитячих садах йди між статевими партнерами. Цисти лямблій залишаються на поверхні води і нечутливі до звичайних методів хлорування. Резервуаром можуть бути дикі тварини. Таким чином, вода з гірських джерел, так само як і хлорована, але погано фільтрована вода в міських джерелах водопостачання, може послужити причиною епідемічного спалаху.

У багатьох випадках хвороба бессимптомна, проте ці регіони можуть бути вогнищами інфекції. Інкубаційний період складає 1-2 тижні. Звичайно розвивається помірна водяниста смердюча діарея, спастичний біль і здуття, метеоризм, відрижка, нудота, дискомфорт в епігастрії, іноді невелике нездужання, анорексія. Гострий лямбліоз триває 1-3 тижні. У важких випадках зниження всмоктування жирів і цукрів може призвести до значної втрати ваги. У стільці кров і лейкоцити не виявляються. У частини пацієнтів розвивається хронічна діарея з неприємним запахом, здуттям живота і відходженням смердючих газів. Може бути втрата ваги. Хронічний лямбліоз рідко розвивається у дітей.

Діагностичну цінність має виявлення трофозоітов або цист у стільці, але екскреція паразитів непостійна, особливо низька при хронічній інфекції; таким чином, для діагностики потрібні багаторазові повторні паркани зразків стільця. Більш чутливий імуноферментний метод виявлення паразитарних антигенів в стільці. Зразки вмісту тонкого кишечника також можуть містити трофозоїти, але зазвичай це потрібно рідко. В даний час досліджується діагностична цінність виявлення ДНК в пробах.

Лікування та профілактика

При наявності клінічних симптомів застосовують метронідазол (250 мг всередину 3 рази на день протягом 5 днів у дорослих; 5 мг /кг всередину 4 рази на день протягом 5 днів у дітей). Серед побічних реакцій відзначають нудоту, головний біль, тетурам-подібний ефект при зловживанні алкоголем. Тинідазол (2 г одноразово у дорослих або 50 мг /кг [максимально 2 г у дітей]) володіє такою ж ефективністю і меншою токсичністю, ніж метронідазол. При лікуванні цими препаратами не можна вживати алкоголь. Нітазоксанід застосовують у дітей в рідкій формі і таблетованій формі у дорослих (500 мг 2 рази на день протягом 5 днів). З меншим успіхом і великими побічними ефектами можна застосовувати фуразолідон: 100 мг всередину 4 рази на день 7-10 днів у дорослих; 1,5 мг /кг всередину 4 рази на день протягом 7-10 днів у дітей.

Метронідазол і тинідазол не повинні застосовуватися у вагітних; якщо лікування не може бути відкладено, застосовують невсасивающійся аминогликозид паромоміцін (8-11 мг /кг всередину 3 рази на день протягом 7 днів).

Лікування безсимптомних носіїв цист теоретично знижує поширення інфекції, але співвідношення ціни та ефективності залишається неясним. Вода знезаражується кип’ятінням. Цисти резистентні до звичайної процедури хлорування, дезінфекція йодвмісними речовинами має різну ефективність і залежить від температури води і наявності зважених часток, а також від тривалості хлорування. Деякі фільтри можуть видалити цисти з води, але ефективність різних фільтрів до кінця не досліджена.

Подальша інформація

Завжди консультуйтеся зі своїм лікарем, щоб переконатися, що інформація, яка відображається на цій сторінці, може бути застосована до ваших особистих обставин. Інформація призначена тільки для медичних фахівців.