Міфі про глисти

1. Глисти можуть бути причиною атопічного дерматиту.

Атопічний дерматит – це хронічне захворювання шкіри, причиною якого вчені вважають генетично запрограмовану схильність (найчастіше родичі хворого теж страждають такими ж проблемами) до порушення її бар’єрної функції та швидкого висихання, завдяки чому більшості зовнішніх подразників та алергенів набагато простіше викликати запалення. Простіше кажучи, у цієї хвороби є свої причини розвитку та методи лікування, а глист не має до неї жодного відношення.

2. Пересування гельмінтів з організму можна відчути

Це не відповідає дійсності. При цьому деякі пацієнти скаржаться на те, що відчувають рух глистів у кишечнику, у легенях або судинах. Цей феномен називається вісцеральними галюцинаціями, і лікувати його треба не у паразитолога, а у психотерапевта.

3. Паразитів можна діагностувати за аналізом крові

Сьогодні люди легко вірять у дорогі та розрекламовані способи діагностики хвороб, у тому числі і глистових інвазій. Одним із яскравих прикладів є діагностика типових кишкових гельмінтів та найпростіших (в основному аскарид та лямблій) за допомогою методу ІФА (визначення в організмі не самих паразитів, а антитіл до них). На жаль, цей метод у даному конкретному випадку має багато недоліків.

Для діагностики паразитів, що живуть у кишечнику, використовують лише триразову мікроскопію калу. Аналіз крові (ІФА) тільки для токсоплазмозу, токсокарозу, трихінельозу, фасціолізу, опісторгоспу, ехінококозу. Виявлення всіх інших паразитів аналізом крові є недостовірним.

4. Якщо в будинку є собака, потрібно обов’язково всім членам сім’ї в цілях профілактики пити протиглисні препарати

У собаки і людини спільних паразитів, по суті, два: токсокарі та ехінококо. Ехінококоз можна заразитися лише при контакті з бродячими собаками, які мають доступ до нутрощів забитих тварин. Що стосується токсокарозу, то власники собак мають такі ж шанси захворіти, тому що зараження відбувається в основному через вуличну пилку, яка містить частинки екскрементів тварин (а у дітей, як правило, під час гри в пісочниці). Так що, власникам собак потрібно просто прибирати за своїми вихованцями на вулиці, частіше купати їх і давати планово протиглисні препарати – це і буде найкраща профілактика токсокарозу. Люди ж, які містять собаку, ні в якій профілактиці не потребують.

5. Дітям потрібно 1-2 рази на рік проводити профілактику протигельмінтними ліками.

Частково правда, але вона як завжди ховається в деталях. ВООЗ дійсно рекомендує проводити профілактику гельмінтів у дітей препаратами, тільки це стосується лише ендемічних зон: раз на рік у разі, якщо поширеність передаються через ґрунт гельмінтних інфекцій перевищує 20%, і двічі на рік у разі, якщо цей показник у співтоваристві перевищує 50%. На щастя, Україна, Казахстан, Білорусь і Росія не належать до ендемічним країнам, тому прийом протиглистових препаратів у цих країнах проводять лише за наявності доведеної інфекції.

6. Скрегіт зубами уві сні – ознака глистів

Скрип зубами до глистів відношення не має і найчастіше зникає без лікування, однак його можуть провокувати психоемоційні перевантаження, стрес.

7. Біологічно активні добавки (Баді) можу вилікувати глисти не гірше стандартних ліків

Баді в принципі спочатку позиціонували собі як звичайні харчові добавки для поповнення вітамінів і мінералів в організмі, але маркетологи почали просувати їх як лікарські засоби від усіх хвороб. Якщо ви бачите в інтернеті, газетах чи телевізорі рекламу із закликом купити чергове супер засіб від глистів, знайте, що його виробник сам до ладу не знає, як воно працює і чи працює взагалі, тому що його основне завдання – заробити, а не вилікувати. На сьогоднішній день жодний з Бадів офіційно не пройшов усіх необхідних досліджень і не довів своєї ефективності як антигельмінтний засіб.

8. Лямблії можуть проникати у жовчний міхур чи печінку і викликати там запалення

Лямблії – це паразити, які живуть виключно у тонкому кишечнику, бо люблять лужне середовище. Там же вони і викликають відповідні симптоми: діарея, порушення травлення, слабкість, підвищення температури тіла. При тривалому впливі жовчі лямблії швидко вмирають і перспектива їхнього просування по жовчних протоках виключається.

9. Маленька дитина їсть пісок і землю під час гри на вулиці, значить йому потрібно періодично “ганяти глистів“

Хорошого у поїданні піску, звичайно ж, нічого немає. Тим більше, якщо ви не впевнені, що цей пісок не використовували як туалет дворові собаки, адже саме вони є переносниками токсокарозу, про що вже говорилося раніше. На жаль, але якщо дитина вже проковтнула яйця токсокарі, то просто “дати для профілактики” навіть реально працююче ліки не вийде, тому що дозування препарату в такому разі, як правило, занадто маленьке для знищення гельмінтів, і це принесе більше шкоди, ніж користі . Батькам просто потрібно ретельно спостерігати за своїми дітьми (поважно стежити за тим, щоб малюк не брав у рот предмети із землі) і вчасно звертатися за медичною допомогою при появі перших симптомів захворювання.

10. Для лікування глистів обов’язково потрібно додавати сорбенти (активоване вугілля)

Жодний із сучасних протоколів лікування гельмінтозів не містить таких рекомендацій. Численні дослідження показали, що практично у 100% випадків для лікування потрібно використовувати лише один препарат – антигельмінтний засіб. Ви про них, швидше за все, вже чули: альбендазол, мебендазол, пірантел, метронідазол та ін і більше нічого не потрібно. Все, що ви питимете додатково з власної волі, тільки додасть побічних ефектів, але ніяк не допоможе в лікуванні.