Гострий бактеріальний кон’юнктивіт

Гострий бактеріальний кон’юнктивіт – інфекційне ураження слизової ока, що викликається грампозитивними або грамнегативними бактеріями. При гострому кон’юнктивіті відзначаються виражена світлобоязнь і сльозотеча, набряклість і гіперемія слизової оболонки очей, точкові геморагії, слизово-гнійне відділення з кон’юнктивальної порожнини. Діагностика гострого кон’юнктивіту бактеріальної етіології включає біомікроскопію переднього відрізка ока, фарбування рогівки флуоресцеїном, бактеріологічний посів відокремлюваного з кон’юнктиви. При гострих бактеріальних кон’юнктивітах проводиться місцеве антимікробне лікування (очні краплі та мазі) з урахуванням чутливості збудника до препаратів.

Навіть у здорових людей у ​​складі мікрофлори країв повік та поверхні кон’юнктиви присутні різні мікроорганізми: стафілококи, пропіонібактерії, дифтероїди та ін Резистентність кон’юнктиви до інфекцій забезпечується, головним чином, завдяки антибактеріальній активності слізної рідини, що містить захисні фактори лізоцим, бета-лізин. Миготливі рухи повік сприяють оновленню слізної рідини та механічному видаленню бактерій з поверхні ока.

Основними збудниками гострого бактеріального кон’юнктивіту виступають стафілококи (епідермальний, золотистий, сапрофітний), стрептокок, пневмокок, синьогнійна та кишкова паличка, гемофільна паличка, бактерія Коха-Уїкса, коринебактерії дифтерії, гонок. Особливі труднощі для лікування становлять мікст-інфекції: вірусно-бактеріальні, вірусно-бактеріально-грибкові кон’юнктивіти.

Розвитку гострого бактеріального кон’юнктивіту сприяє ослаблення загальної та місцевої імунної відповіді, механічні пошкодження очей, попадання сторонніх тіл в очі, перенесені вірусні захворювання, стреси, переохолодження, тривале місцеве використання глюкокортикоїдів та ін. ), ЛОР-органів (отитом, тонзилітом, синуситом), патологією очей (блефаритом, синдромом сухого ока, ураженням сльозовідвідних шляхів). Передача інфекції відбувається через забруднені гнійним предметами, що відокремлюються (хустки, рушники, постільна білизна, іграшки), руки, воду.

Гострий кон’юнктивіт, що викликається синьогнійною інфекцією, часто зустрічається в осіб, які використовують контактні лінзи. При порушенні рекомендацій щодо догляду за лінзами, збудник може висіватися з поверхні лінз, розчинів, контейнерів для зберігання. Гострий кон’юнктивіт новонароджених частіше розвивається у дітей із внутрішньоутробним інфікуванням, недоношених, народжених від матері із запальними захворюваннями статевих органів (гонореєю, туберкульозом та ін.).

Гострий кон’юнктивіт розвивається стрімко та бурхливо – від моменту застосування збудника до появи розгорнутої клінічної симптоматики проходить від кількох годин до кількох діб.

Перебіг різних форм бактеріального кон’юнктивіту характеризується гіперемією, інфільтрацією та набряклістю всіх відділів кон’юнктиви, почуттям печіння, «піску» і сверблячки, болем в оці, рясним слизово-гнійним відокремлюваним з кон’юнктивального мішка. При гострому кон’юнктивіті виражена кон’юнктивальна ін’єкція, відзначаються крововиливи, утворення сосочків та фолікулів на слизовій оці. При значному набряку може розвиватися хемоз кон’юнктиви – її утиск у очній щілині при змиканні повік. Поразка очей при інфекційному кон’юнктивіті спочатку одностороння; друге око втягується у запалення дещо пізніше.

Гострий кон’юнктивіт протікає з рясним відділенням гнійного секрету з кон’юнктивальної порожнини, який склеює вії, засихає на краях повік, утворюючи скоринки. Гострий кон’юнктивіт становить небезпеку щодо розвитку інфекційних уражень рогівки – бактеріального кератиту, гнійної виразки рогівки із загрозою перфорації. Глибокі кератити та виразкові ураження рогівки виникають переважно на тлі ослаблення організму – при анемії, дистрофії, гіповітамінозах, бронхоаденіті тощо.

Іноді при гострому кон’юнктивіті відзначається загальне нездужання – субфебрилітет, біль голови, безсоння, ураження респіраторного тракту. Тривалість захворювання становить 10-14 днів.

Діагноз гострого кон’юнктивіту встановлюється офтальмологом на основі епідеміологічних даних та клінічних проявів. З метою з’ясування етіології інфекційного кон’юнктивіту проводиться мікроскопічне та бактеріологічне дослідження мазка з кон’юнктивою з антибіотикограмою.

Огляд переднього відрізка ока за допомогою щілинної лампи (біомікроскопія ока) виявляє гіперемію та пухкість кон’юнктиви, судинну ін’єкцію, сосочкові та фолікулярні розростання, дефекти рогівки. Для виключення виразкового ураження рогівки проводиться інстиляційна проба з флюоресцеїном.

При гострому інфекційному кон’юнктивіті призначається місцеве лікування з урахуванням типу виділеного збудника та його антибіотикочутливості. Проводиться ретельний туалет очей: протирання повік, струменеве промивання кон’юнктивального мішка антисептичними розчинами (фурацилін, борна кислота). При цьому для кожного ока використовуються окремі кульки, піпетки, очні палички, спринцівки.

Після ретельного механічного очищення повік та кон’юнктивальної порожнини виробляються інстиляції антибактеріальних очних крапель (розчинів тетрацикліну, левоміцетину, неоміцину, лінкоміцину, офлоксацину та ін.) через кожні 2-3 год. На ніч за повіки рекомендується закладати антибактеріальні. При вираженому набряку та запальних змінах кон’юнктиви до лікування додають антиалергічні та протизапальні краплі.

При гострому бактеріальному кон’юнктивіті категорично забороняється накладати на очі пов’язку, оскільки це ускладнює евакуацію вмісту з порожнини кон’юнктиви та збільшує ймовірність інфікування рогівки. Лікування гострого кон’юнктивіту проводиться протягом 10-12 днів до повного та стійкого зникнення симптомів, після чого бажано проведення повторного бактеріологічного контролю вмісту кон’юнктивальної порожнини.

Етіологічно обгрунтована і своєчасна терапія гострого кон’юнктивіту дозволяє досягти стійкого лікування запалення. При несприятливому результаті перебіг гострого інфекційного кон’юнктивіту може ускладнитися бактеріальним кератитом, помутнінням рогівки, зниженням зору, розвитком виразки рогівки, орбітальним целюлітом. Можливий перехід гострої форми у хронічний кон’юнктивіт.

Профілактика гострого бактеріального кон’юнктивіту полягає у дотриманні гігієнічних норм, запобіганні травмам ока, правильному догляду за контактними лінзами, своєчасній санації вогнищ інфекції шкіри та носоглотки. У дитячих колективах, де реєструється гострий кон’юнктивіт, потрібне призначення превентивного лікування всім контактним особам (інстиляції антисептичних очних крапель).