Грижа Шморля

Грижа Шморля – пролабування тканин міжхребцевого диска всередину тіла хребця, що прилягає до нього. Має латентну течію, але може призвести до формування міжхребцевої грижі диска, компресійного перелому хребця, деформації хребта. Діагностується за даними рентгенографії хребта; за наявності больового синдрому потрібно МРТ. Лікування включає багату на кальцій дієту, препарати кальцію, лікувальну гімнастику, плавання, масаж, виключення навантажень на хребет. Хірургічні втручання не показані та проводяться лише при розвитку ускладнень.

Грижа Шморля зветься на честь німецького медика Християна Шморля, який описав її в 1927р. Вона є частковим пролабуванням тканин міжхребцевого диска всередину кісткових структур тіла прилеглого хребця. На відміну від істинної міжхребцевої грижі, не здавлює спинальні корінці, судини чи речовину спинного мозку. Найбільш часто грижа Шморля діагностується у дітей у період стрімкого зростання кісткової системи, коли швидко кістки тіл хребців, що швидко ростуть, не встигають придбати достатню щільність і більш швидко формуються тканини міжхребцевого диска виявляються щільнішими, внаслідок чого вони продавлюють замикальну пластинку в центрі прилеглої до них поверхні хребця. У більшості випадків грижа має субклінічну течію і виявляється випадковим чином фахівцями в галузі ортопедії, вертебрології або неврології під час рентгенографії хребта.

Спровокувати утворення грижі Шморля здатні будь-які причини, що призводять до зниження щільності кісткової тканини хребців. Найчастіше це непропорційне зростання хрящової та кісткової тканин, при якому остання відстає у своєму розвитку, у зв’язку з чим у ній утворюються ділянки розрядження та порожнечі. Важливе значення має спадкова схильність, обумовлена ​​особливостями будови хребцевих замикальних пластин. Мікроперелом останніх, що призводить до пролабування тканин міжхребцевого диска, може виникати при травмах хребта, різкому піднятті надмірно важкого вантажу.

Розрядженню кісткової тканини сприяють інтенсивні навантаження на хребетний стовп та його повторні мікротравми при заняттях тяжкою атлетикою, шейпінгом, стрибками у воду, у період вагітності. Остеопороз хребців у похилому віці обумовлений віковими дегенеративними процесами. При недостатньому надходженні кальцію в організм у складі їжі, його підвищеному виведенні (наприклад, при гіперпаратиреозі) або при порушенні його всмоктування внаслідок захворювань кишківника (хронічного ентериту, ентероколіту) також виникає розм’якшення кісткових тканин хребців.

Остеопороз хребців буває пов’язаний із розладом їхнього метаболізму при порушеному кровопостачанні. Останнє може бути обумовлено хворобою Шейєрмана-Мау, порушенням постави, кіфозом та ін причинами. Кровообіг у тканинах хребта тісно пов’язаний із роботою м’язів спини. При малорухливому способі життя недостатня м’язова активність викликає значне погіршення кровообігу хребта і здатна призвести до дисметаболізму його кісткових структур. Найбільш показовим прикладом такого механізму формування гриж Шморля є космонавти. Усього протягом місяця перебування на орбіті їх кісткові тканини втрачають від 5 до 7% своєї щільності.

Оскільки не відбувається здавлення спинномозкових корінців та звуження хребетного каналу, а також завдяки відсутності запальних змін у місці утворення грижі, її перебіг має латентний, прихований характер. Множинні грижі Шморля, що формуються на певній ділянці хребта, можуть виявлятися клінічно підвищеною стомлюваністю ураженого відділу хребта. У ряді випадків виникає неінтенсивний хронічний біль, що наростає у вертикальному положенні пацієнта і практично зникає в положенні лежачи. Можливе порушення постави.

Прогресуюча грижа Шморля негативно впливає на функціонування хребетно-рухового сегмента і може призвести до низки серйозних наслідків. Зменшується рухливість та гнучкість хребта. Підвищене навантаження на суглоби, що з’єднують відростки хребців, сприяє ранньому розвитку спондилоартрозу. Може сформуватися викривлення хребта: при множинних грижах грудного відділу – кіфоз, поперекового відділу – лордоз. При стрибках з висоти чи падіннях лише на рівні ослабленого грижів хребця можливий компресійний перелом хребта. Крім того, грижа Шморля сприяє утворенню справжньої грижі міжхребцевого диска – виходу тканин диска за межі міжхребцевого простору, що, в свою чергу, тягне за собою здавлення спинальних корінців, що проявляється больовим синдромом, виникненням чутливих і рухових розладів в зоні іннервації

У діагностиці основне значення мають мізерний характер скарг або їх відсутність, наявність в анамнезі вказівок на часте мікротравмування хребта, випадки виявлення гриж у родичів пацієнта, викривлення хребта або порушення постави, які визначаються при візуальному огляді пацієнта ортопедом, неврологом або вертолом. Достатнім методом інструментальної діагностики є рентгенографія хребта. Найчастіше вона виконується у зв’язку з іншою патологією, а грижа Шморля є випадковою діагностичною знахідкою. Рентгенографія дозволяє виявити викривлення хребта, наявність остеопорозу, спондилоартрозу, остеохондрозу хребта.

Наявність у клініці вираженого больового синдрому, не типового для грижі Шморля, вказує на можливе утворення грижі міжхребцевого диска. Оскільки остання не візуалізується за допомогою рентгенографії, у таких випадках показано МРТ хребта, а за неможливості її проведення – КТ хребта.

У зв’язку з тим, що нешкідливі спочатку грижі Шморля можуть мати серйозні наслідки, при їх виявленні необхідно вжити заходів щодо запобігання прогресуванню. Основна мета терапії – покращення метаболізму кісткових тканин уражених хребців та їх зміцнення. Цього можна досягти лише комплексним застосуванням заходів, одночасно спрямованих на надходження необхідних речовин в організм пацієнта, поліпшення кровообігу та обмінних процесів у уражених сегментах хребта, зняття надлишкового та нерівномірного навантаження на хребет.

Пацієнтам показана збалансована багата на кальцій дієта. Для підвищення надходження кальцію до організму рекомендовано вживання сиру, молока, домашнього сиру. У ряді випадків застосовують фармпрепарати кальцію та регулятори мінерального обміну (кальцитонін). При цьому слід враховувати, що передозування кальцію негативно відбивається на функціонуванні сечовидільної системи та може супроводжуватися відкладенням кальцію у зв’язках.

Рекомендовано обмежити навантаження на хребет – виключити кінний спорт, їзду на мотоциклі, підйом ваг, стрибки у воду, заняття аеробікою та акробатикою. При надмірній масі тіла слід зайнятися її зниженням, оскільки вона є фактором, що підвищує навантаження на хребет. Для покращення кровообігу та зміцнення хребта слід займатися лікувальною фізкультурою, плаванням. Корисні масаж, мануальна терапія, рефлексотерапія, підводне витягування хребта.

Хірургічне лікування не показане. Необхідність в операції може виникнути при розвитку таких ускладнень, як міжхребцева грижа та компресійний перелом хребця, якщо консервативні методики лікування виявляються неефективними.