Пацієнтка з лімфостазом 41-річна Тетяна Лапченко, мабуть, стала найтрохилішою учасницею першого сезону проекту “Я стыдлюсь свого тіла” (СТБ), яка не залишила глядачів байдужими до своєї долі. Гроші на лікування Тані допомагала збирати вся країна.

Після видалення внутрішніх жіночих органів та променевої терапії, Тетяні Лапченко порушили лімфатичну систему. На обох ногах жінки з’явилися набряки, а обсяг її гомілки досяг 100 см. Спершу українським лікарям вдалося зменшити об’єм ніг на 10 см, Тетяні полегшало, ноги перестали боліти, але протягом місяця все повернулося на круги свої. Організатори проекту звернулися до провідних клінік світу, які займаються лікуванням такої недуги. Допомогти погодились у Німеччині. Але коли в Україні різко змінилася ситуація з курсом валют і грошей, виділених на лікування, не вистачило, творці проекту “Я стыдлюсь свого тіла” звернулася за допомогою до глядачів: вони і допомогли назбирати потрібну суму. Завдяки допомозі небайдужих людей, три місяці Таня провела у німецькій клініці, де займаються лікуванням лімфостазом. Багатогодинні масажі, кілометри бінтів для бандажування, тисячі пройдених кроків на біговій доріжці… У неї була мрія, надіти червоні туфлі на підборах. І вона збулася! Лапченко повернулася до студії проекту зовсім іншим чоловіком. Ми поговорили з Танею про її новий образ про те, як вона йшла до своєї мрії.

– Таня, дивлячись на вас, думаю, багато хто просто завмер біля екрана телевізора. Розкажіть, з чого починали у німецькій клініці?

– Прокидалася о 5 ранку, о 7-му мене вже була перша терапія. Потім завтрак, друга терапія, обід, прогулянки та ужин. Мене робили лімфодренажний та мануальний масаж та бандажування. Також у клініці розроблено спеціальний комплекс гімнастичних управ для пацієнтів з такими хворобами як у мене. Крім того, я багато займалася самостійно, бо хотіла виздоровити.

– Коли стали помітні результати?

– Результати стали видні, як тільки я почала виконувати всі рекомендації лікаря та чути його. Коли я їхала до цієї клініки, то думала, що мене будуть лікувати якимось іншим способом, я не могла повірити, що масажі та вправи можуть створити таке диво. Краще мені стало вже на другій неділі перебування у клініці. А лише за місяць німецькі лікарі і зовсім створили диво! З кожної моєї ноги пішло по 46 сантиметрів, і це неймовірна цифра. Приблизно за такий самий період я втратила близько 20 літрів рідини. Якщо говорити про вагу мого тіла, то коли я приїхала до клініки, поважала 126 кг, а за від’їздом (через три місяці) – 77. Я втратила 47 кілограм за три місяці. Німецьким фахівцям вдалося завести мій організм і вигнати цю лімфу природним шляхом через піт і січу. Проте я не збираюся зупинятися на досягнутому. Вже вдома у Сумах я щодня виконую вправи, які лікар розробив спеціально для мене, бо після хвороби є певні нюанси з положенням стопи та ходою.

– Багато не наважуються заговорити про свої проблеми вголос. Вам було важко оголитися на всю країну?

– Тоді я була взагалі в глухому куті. Ніхто не міг порадити мені, куди звернутись і що робити. Все, що перепробувала, результату не дало. І коли я йшла на програму “Я стыдлюсь свого тіла”, навіть не чекала, що зі мною станеться таке! Захворювання лімфатичної системи досить поширене серед українців і багато людей страждають від цієї недуги. Після того, як мене побачили по телевізору, мені щодня приходити щонайменше два аркуші від глядачів СТБ, які питають порад, як я лікувалася, які масажі, які вправи робила. І я буду дуже рада, якщо моя історія допоможе вилікуватися багатьом людям.

– Про що зараз думаєте?

– Я повертаюсь у свою життя новою. Людина, яка пройшла через серйозні випробування в житті, зможе мене зрозуміти. Я була прикута до землі своїми важкими ногами, а зараз я літаю, як бабочка. Тепер я розумію, що у 40 років життя тільки починається! Мрію повернутися на роботу (за професією Таня – продавець. – Авт.). Ви не уявляєте, що це для мене означає! Адже за останні роки інвалідності без допомоги мами я не могла навіть прийняти ванну. На щастя – просто ходити на прогулянки. Тепер я й ногу на ногу можу закинути, і самостійно сісти в машину, та й взагалі жити простими радощами, якими живуть усі здорові люди.