Сьогодні ми знаємо, що трильйони бактерій, що населяють наш кишечник, відіграють життєво важливу роль у роботі травлення та імунітету, а можливо, і деяких інших систем організму. Однак вивчено її недостатньо, і медики навіть не знають деталей реакції кишкової мікрофлори на лікування пацієнта антибіотиками.

Олуф Педерсен (Oluf Pedersen) з колегами з Копенгагенського університету та інституту BGI у Шеньчжені вивчили динаміку стану кишкової мікрофлори у 12 добровольців до і після прийому широкого спектру антибіотиків. Нагляди показали, що склад її приходити в норму лише через приблизно півроку після такого лікування – і далеко не повністю. Деякі види бактерій зникають з її складу, а інші – не завжди корисні для самого організму – закріплюються у кишечнику, інформує UkrMedia.

Експерименти проводили на цілком здорових особах і на зовсім невеликій вибірці, так що їх важко назвати залишковими, але, мабуть, на загальне напрямок результати вказують вірно. Добровольці отримували коктейль із популярних у медицині препаратів, застосовуваних проти різних бактериальних інфекцій, у тому числі резистентних (меропенем, гентаміцин тощо). Після чотирьох днів прийому, вчені спостерігали, «процес знищення, частичного виживання, поступового відновлення та закріплення мікробних спільнот кишечника».

Проби калу для встановлення складу та чисельності кишкової мікрофлори брали безпосередньо після прийому антибіотиків, а також протягом півроку. У першому випадку зазначалося «знищення і часте виживання»: чисельність бактерій різко впала, але деяким вдалося зберегтися. До шести місяців їх кількість знову була майже нормальною, але вже не відрізнялася колишньою різноманітністю та змінилася.

Серед мікробів пропали дев’ять із колишніх видів, але виявилися нові – очевидно, що пережили обробку антибіотиками у вигляді неактивних стійких спірів та скористалися появою вільних ніш для життя. Все це, на думку авторів, ще раз говорити про те, з якою обережністю варто застосовувати лікування антибіотиками.