Алкоголізм, куріння та наркоманія “культивувалися” століттями. Стародавні лікарі та знахарі знаходили всілякі способи, щоб рятувати людей від хвороб та інфекцій. Вино і табак були більш поширені в середні віки, а з виявленням маку в 17 столітті почалася епідемія наркоманії.

У давнину лікарі поважали вино ідеальним ліками проти всього. Вино легко виготовити, приємно пити, а етиловий спирт є відмінним антисептиком. Після склянки вина людина починає почуватися набагато краще, а скарг стає менше. Популяризував алкоголь Гіппократ, а від греків вином захопилися римляни, візантійці, а згодом і європейці.

У 19 столітті в одній з німецьких лікарень на 775 хворих виписали понад 4600 пляшок білого вина, понад 6300 – червоного та близько 60 – шампанського. Хворих лікували він холери та інших інфекцій. А на сьогодні лікарями доведено, що навіть мінімальне вживання алкоголю є шкідливим для здоров’я.

Куріння зародилося близько 5 тисяч років тому. Відкрили “магічні” властивості тютюну індіанці шамані, які проводили спіритичні сеанси. Вже в середньовіччі в Європі лікарі радили пацієнтам курити, нюхати та жувати табак, якщо у них з’являлися напади мігрені, колики, зубний біль чи боліли суглоби. На сьогодні відомо, що куріння знижує ризик захворювання на Паркінсона, проте всі інші пошкодження, які наносить нікотин, непорівнянні з його користю.

Початком майбутньої наркоманії стало виявлення “макової сльози”, яку широко використовували шумери, ассірійці, греки та римляни для зняття болю, як снодійне та спасіння від меланхолії.

У 1660-х з’явився опіум, який використовували при діареї, запорах, холери, дизентерії, кашлі, бронхіті, туберкулі та інше. Опіум використовували досить широко, і вже у 19 столітті прокинулася опіумна наркоманія.

На початку 19 століття Фрідріхом Сертюнером з макового соку був виділений морфін, а через 50 років за допомогою ін’єкцій лікарі морфіном лікували хворих від опіумної наркоманії, алкоголізму та широко використовували для знеболювання. А у 1874 році лікарі оголошували про створення безпечного аналога опіуму – героїн. Випускався він як альтернатива морфіну і для лікування морфінових наркоманів. У підсумку, можна сказати, помилка лікарів породила найстрашніший і найпотужніший механізм – героїнову наркоманію.