1. Не сподівайтесь, що лікарі зроблять вас здоровим.

Вони можуть врятувати життя, навіть вилікувати хворобу, але лише підведуть до старту, а далі – щоб жити надійно – покладайтеся на себе. Я ніяк не применшую могутність медицини, оскільки служу їй усю життя. Але також знаю толк у здоров’ї – теоретично і практично. З цього приводу похвалитися: вже півтора року провожу експеримент на собі – три години фізкультури з гантелями та біг.

2. Лікарі лікують хвороби, а здоров’я потрібно здобувати самому тренуванням.

Тому що здоров’я – це «резервні потужності» органів, всієї нашої фізіології. Вони необхідні, щоб підтримувати нормальні функціональні показники – у покої та при навантаженнях – фізичних та психічних, а також щоб не захворіти, а захворівши, по можливості – не вмерти. Наприклад, щоб кров’яний тиск і пульс не підвищувалися більше ніж у півтора рази при упражненнях чи бігу, а неминуча задишка швидко заспокоювалася. Щоб не боятися протягу, а застуди швидко проходили без ліків, самі собою. І взагалі щоб добре працювалося, спалося, «їлося і пилося».

Так ось: ці «потужності» ліками не видобуваються, лише тренуванням, вправами, навантаженнями. І – роботою, терпінням до холоду, спіки, голоду, стомлення.

3. Що таке хвороби, відчуває кожен: прикрий розлад різних функцій, що заважає відчувати щастя і навіть жити.

Причини теж відомі: зовнішні «шкідливості» (інфекція, екологія, громадські потрясіння), власне нерозумне поведення. Іноді – вроджені дефекти.

Стверджую: природа людини міцна. Принаймні, у більшості людей. Щоправда, дрібні хвороби неминучі, але серйозні найчастіше – від нерозумності способу життя: зниження резервів внаслідок детренованості. Зовнішні умови, бідність, стрес – на іншому місці.

4. Тренування резервів має бути розумною.

Це означає поступова, але наполеглива. Наприклад, у упражненнях, бігу або навіть ходьбі щодня можна додавати від 3 до 5% від досягнутого рівня, в сенсі числа рухів, швидкості та відстані, причому залежно від віку та надійності вихідного здоров’я. Це ж стосується загартовування, загоряння, навіть роботи.

Якщо сказати про суть тренування – то це режим обмежень та навантажень (РОН, як тепер люблять скорочувати). Це мій коник. Втім, нічого оригінального я не вигадав.

Три головні пункти:

Перший – їжа з мінімумом жирів, 300 г овочів і фруктів щодня, і щоб вага дорівнювала цифрі: зріст мінус 100 кілограмів.

Інший – Фізкультура. Тут справа складніша. Вона всім потрібна, а дітям і старим – особливо. Оскільки тепер на роботі майже ніхто фізично не напружується, то, за ідеєю, для пристойного здоров’я потрібно б займатися по годині на день кожному. Але немає для цього характеру у нормальної людини. Тому – хоча б 20 – 30 хвилин гімнастики, це приблизно 1000 рухів, краще з гантелями по 2 – 5 кг. Раджу вправлятися перед телевізором, коли «Новини» показують, щоби годину заощаджувати. В якості додавання до фізкультури бажано виділяти ділянку для ходьби, під час поїздки на роботу та назад, по одному кілометру. Полезно, і нерви зберігає, враховуючи поганий транспорт. Про біг підтюпцем я вже не кажу – не реально. Але – корисно.

Третій пункт, мабуть, найважчий: управління психікою «Вчиться панувати собою». Але ох як це тяжко! Рецептів багато, аж до медитації, описувати не буду. Сам користуюсь простим прийомом: коли велике напруження і виділилося багато адреналіну, фіксую увагу на ритмічному рідкісному диханні і намагаюся розслабити м’язи. Саме б гарне в такі моменти – зробити енергійну гімнастику, але обстановка зазвичай не дозволяє. Але все одно, як тільки дозволити – працюйте. Надлишок адреналіну спалюється при фізкультурі, і таким шляхом судини та органи рятуються від спазмів. У тварин стреси дозволяються втечею або бійкою, а людині це не дозволено.

Якщо ти молодий – до 60! – І симптомів від органів немає, то не слід при найменшому нездужанні бігти до поліклініки. Як уже говоривши, наші лікарі не довіряють природі, націлені на ліки та спокій. Бійтесь потрапити до них у сповнений! Знайдуть хвороби і переконають: Відпочивати і лікуватися!

В організмі є потужні захисні сили – імунна система, механізми компенсації. Вони спрацюють, потрібно дати трохи години. Майте на увазі, що більшість легких хвороб проходять самі, докторські зілля лише супроводжують природне одужання. Вам кажуть: «Вілікували!», а ви й вірите: «Хороший лікар!».

Якщо вже пощастило потрапити до хорошого лікаря, бережіть його, не турбуйте. Пам’ятайте, що лікар – це більше, ніж просто фахівець. Це не сантехнік. Вказівки лікаря виконуйте… у міру вашого розуміння. І не вимагайте від нього лишніх ліків, про які від сусідок дізналися.

Повторюся: ліків потрібно пити менше. Наприклад, тепер у моду увійшли крапельниці, вже не лише у лікарні, а й удома. Так ось: дурниці це, мода. Одна справа – у реанімації потрібна «важка артилерія», інше – вдома. Різні свідчення.

Що сказати на закінчення? Щоб бути здоровим, потрібна сила характеру. Як слабкій людині знайти оптимум поведінки у трекутнику між хворобами, лікарями та вправами? Мій порад: вибирати останнє – вправи і обмеження. Принаймні, старатися. Повірте – окупитися! Втім – кожен господар своєї долі. І здоров’я.

5. Цікаве питання. Чому люди так часто хворіють?

Думаю, що 90% людей, якби вони дотримувалися правильного способу життя, були б здоровими. Але, на жаль, режим потребує напруження волі. А сили волі у людини мало… Сучасне офіційне лікування здійснюється методом «Підбору-Перебору» (!) Гіпотензивних засобів, яких не один десяток, і які потім треба приймати всю (!)

6. І ще. У світі багато, дуже багато поганих лікарів.

Не можу огульно заявити: всі лікарі погані. Багато добрих, але і поганих – теж. Доведи? Спитайте, що вони читають і що вміють. Читають – з практиків – одиниці. Уміють – більш-менш – лікарі хірургічного профілю. Тому що їм без рукоділля просто не можна лікувати. Терапевти щиро вважають, що їм нічого не потрібно вміти – ні аналіз зробити, ні на рентген подивитись, ні плевру пунктірувати. Є, мовляв, для цього вузькі фахівці. А ми, мовляв, загальні лікарі.