Катаральний стоматит

Катаральний стоматит – це запальне захворювання слизової оболонки порожнини рота, що не супроводжується утворенням будь-яких дефектів на її поверхні. Найбільш яскравим симптомом даної патології є гіперемія та набряклість слизової оболонки, через яку пацієнт пред’являє скарги на біль і дискомфорт при розмові та прийомі їжі. Для діагностики катарального стоматиту використовуються дані об’єктивного огляду та мікроскопічне дослідження мазка із порожнини рота. Основна мета лікування полягає у ліквідації запального процесу та усуненні його причини.

Катаральний стоматит є патологією слизової оболонки порожнини рота з розвитком інтенсивного запального процесу. Відмінною особливістю захворювання є відсутність виразок, висипів та інших дефектів ураженої області. Катаральний стоматит є найбільш поширеною формою стоматиту, що зустрічається у пацієнтів різного віку, як у чоловіків, так і у жінок. Симптоми хвороби часто проявляються недостатньо інтенсивно, що призводить до пізнього звернення за стоматологічною допомогою, хронізації процесу чи приєднання інфекції. Найбільш несприятливим результатом є розвиток виразково-некротичного стоматиту – він супроводжується вираженим больовим синдромом та погано піддається лікуванню. Саме тому необхідна рання діагностика та своєчасний початок терапії.

Головну роль розвитку захворювання грає наявність травмуючого чинника, незадовільний стан порожнини рота та зниження імунітету. До травмування слизової оболонки може призвести наявність каріозних зубів з гострими краями, старих або неякісно встановлених пломб, ортопедичних і ортодонтичних конструкцій або застосування занадто жорсткої зубної щітки. У дитячому віці хвороба нерідко розвивається у процесі прорізування молочних зубів.

Незадовільна гігієна порожнини та рота формує сприятливе середовище для розмноження патогенних мікроорганізмів, що проникають через мікротравми в слизову оболонку та провокують її запалення. До додаткових факторів, що сприяють розвитку патологічного процесу можна віднести захворювання шлунково-кишкового тракту, кровоносної та ендокринної системи, зниження імунітету, авітаміноз та куріння. Діти катаральний стоматит може виникати і натомість гострих інфекційних захворювань, як-от кір, скарлатина, грип тощо.

Найголовнішим симптомом катарального стоматиту є гіперемована та набрякла слизова оболонка порожнини рота. Пацієнту здається, що його щоки начебто опухли зсередини, хоча якихось зовнішніх змін при цьому відсутні. У місці, де сталося інфікування внаслідок травми, ранки чи мікротріщини, виявляється білий наліт. Слизова оболонка болюча, а ясна в ураженій ділянці починають кровоточити, тому пацієнту важко розмовляти та вживати їжу. Діти стають примхливими та плаксивими, відмовляються від їжі. Катаральний стоматит супроводжується появою неприємного запаху з рота та гіперсалівацією. У ряді випадків слиновиділення, навпаки, зменшується, а слизову оболонку покриває клейкий наліт з епітеліальних клітин, лейкоцитів, бактерій та слизу. Регіонарні лімфатичні вузли зазвичай не збільшуються. Температура рідко виходить межі субфебрильной. У занедбаній формі захворювання може ускладнитися приєднанням виразково-некротичних вогнищ.

Діагноз ставиться на підставі даних об’єктивного огляду та результатів мікроскопічного дослідження мазка з ротової порожнини. Лікування в першу чергу спрямоване на усунення запального процесу та полегшення стану пацієнта. З цією метою в стоматології використовується полоскання ротової порожнини антисептичними розчинами (хлоргексидин, перикись водню, відвар з квіток ромашки і т. д.). Для полегшення болючого синдрому у дорослих можна застосовувати розчин лідокаїну або бензокаїну.

Щоб лікування було ефективним, необхідно усунути фактори, що спровокували розвиток катарального стоматиту. Для цього проводиться повна санація ротової порожнини з обережним видаленням зубного каменю і пломбуванням каріозних порожнин хоча б тимчасовими пломбами. Усі маніпуляції лікар-стоматолог повинен проводити максимально дбайливо, щоб не пошкодити запалену слизову оболонку. Рекомендується прийом вітамінно-мінеральних комплексів і щадна дієта, що виключає прийом грубої, гострої, гарячої та холодної їжі. Як правило, ці заходи призводять до швидкого поліпшення стану пацієнта. В іншому випадку необхідно шукати причину захворювання, наприклад, пов’язану із захворюваннями інших органів та систем або зниженням імунітету.

При своєчасній постановці діагнозу та негайному лікуванні прогноз захворювання сприятливий. Однак, через недостатню вираженість симптомів багато пацієнтів нерідко нехтують стоматологічною допомогою і звертаються до фахівця тільки тоді, коли захворювання набуває більш важких форм. Для профілактики катарального стоматиту необхідно дотримуватися гігієни ротової порожнини, проводити лікування стоматологічних захворювань і раз на півроку проходити профілактичний огляд. Рекомендується відмовитися від куріння та дотримуватися збалансованого харчування.