Х-подібні ноги (Вальгусне викривлення ніг)

Х-подібні ноги – це патологія, при якій у людини, що стоїть з випрямленими і зведеними ногами, відстань між п’ятами становить 5 і більше сантиметрів. У більшості випадків Х-подібні ноги не є вродженим захворюванням, а розвиваються через надмірне навантаження на ніжки дитини в перші роки життя. Діагноз виставляється виходячи з зовнішнього огляду, рентгенографії та інших досліджень. У ранньому віці проводиться консервативна корекція, при безуспішності консервативного лікування та прогресуванні деформації показано операцію.

Х-подібні ноги (вальгусне викривлення ніг) – деформація нижніх кінцівок, що часто зустрічається. При випрямлених ногах і зведених колінах відстань між стопами пацієнта становить 4-5 і більше сантиметрів, а зовнішній контур ніг формою нагадує пісочний годинник. Викривлення може бути фізіологічним чи патологічним, вродженим чи набутим. У віці від 2 до 4 років 80% дітей мають вальгусне викривлення ніг, при цьому зі зростанням дитини деформація зменшується або зникає.

Нормою для дорослого чоловіка є відхилення гомілок назовні до 5-7 градусів, для дорослої жінки – до 10 градусів. Більш виражене викривлення призводить до неправильного розподілу навантаження на суглобові поверхні великогомілкових кісток, прогресуючої деформації колінних суглобів та розвитку ранніх гонартрозів. Крім того, нефізіологічне положення нижніх кінцівок стає причиною постійного перенапруги м’язів, швидкої стомлюваності, порушень постави, плоскостопості і т. д. Лікування Х-подібних ніг здійснюють ортопеди та травматологи.

Причини Х-подібної деформації кінцівок різноманітні. Захворювання може бути пов’язане як з вродженими, так і набутими факторами. Серед найбільш значущих відзначають:

1. Раніше початок ходьби. Найчастіше вальгусна деформація нижніх кінцівок розвивається внаслідок надмірного навантаження на незміцнілі ніжки малюка. У таких випадках м’язи та зв’язки ще недостатньо міцні, щоб утримувати ніжки дитини у правильному положенні, а погана координація посилює цю проблему, оскільки під час ходьби малюк надто широко розставляє ноги, щоб не впасти.
2. Конституційні особливості. Формування Х-подібної деформації ніг може бути спровоковано зайвою вагою дитини. Однак, якщо зайва вага відсутня, патологія частіше розвивається у астеніків, а не у гіперстеніків, що може бути обумовлено вродженою слабкістю м’язово-зв’язкового апарату, більш характерною для людей з астенічним типом статури. Дівчатка страждають на вальгусне викривлення ніг частіше за хлопчиків через особливості будови таза, пов’язані з статтю дитини, при цьому, чим ширші таз і коротші стегнові кістки, тим сильніше може бути виражене Х-подібне викривлення ніг.
3. Порушення обміну кальцію. Негативний вплив на формування скелета мають деякі хвороби нирок та інші захворювання, що провокують порушення кальцієвого обміну і, як наслідок, зниження міцності кісткової тканини. Раніше як одна з основних причин розвитку вальгусної деформації розглядали рахіт, проте, на даний час ця проблема втратила свою актуальність. Тим не менш, рахіт іноді зустрічається, тому його необхідно виключати у процесі диференціальної діагностики.
4. Спадковість. У ряді випадків Х-подібні ноги передаються у спадок. Порушення викликається неправильним окостенінням зовнішнього виростка стегнової кістки. На відміну від набутого вальгусного викривлення, генетично обумовлена ​​патологія виявляється відразу після народження дитини, оскільки в нормі у новонароджених має спостерігатися фізіологічна О-подібна деформація. Вроджене Х-подібне викривлення ніг завжди поєднується з плоскостопістю та вальгусною деформацією шийки стегна.
5. Травми та пухлини. Причиною односторонньої деформації можуть стати внутрішньосуглобові переломи виростків великогомілкової та стегнової кістки, компресійні переломи зони метафізів, а також діафізарні переломи стегна та гомілки з неусуненим кутовим зміщенням. Викривлення кінцівки можливе при злоякісних та доброякісних пухлинах хрящової та кісткової тканини.
6. Вроджені стани. Іноді одностороння Х-подібна деформація розвивається при вроджених аномаліях нижніх кінцівок (дисплазії тазостегнового суглоба та вродженому вивиху стегна, гіпоплазії великогомілкової кістки, аномалії розвитку колінного суглоба тощо).

Поряд із істинною вальгусною деформацією ніг, обумовленою змінами кісток та суглобів нижніх кінцівок, виділяють хибне викривлення, пов’язане з особливостями розташування м’яких тканин. Хибна Х-подібна деформація ніг є суто косметичним дефектом і не потребує спеціального лікування.

Діти з Х-подібними ногами швидко втомлюються і часто скаржаться на біль у нижніх кінцівках. Їхня хода стає незручною, невпевненою. Іноді виникають м’язові судоми. Зміна форми ніг видно неозброєним оком, для точної оцінки виразності патології дитини просять стати зі зведеними разом ногами, після чого вимірюють відстань між стопами. Якщо у малюка віком до 4 років ця відстань перевищує 4-5 см, необхідно подальше обстеження, консервативне лікування та динамічне спостереження.

Тривале існування вальгусної деформації спричиняє анатомічні зміни колінних суглобів, стоп, а в деяких випадках і хребта. Внутрішні колатеральні зв’язки колінних суглобів надмірно розтягуються, суглоб стає нестійким, відбувається його бічне перегинання. Стопи хворих з Х-подібними ногами набувають плосковальгусної установки, формується плоскостопість, яка ще більше ускладнює ходьбу, викликає болі та підвищену стомлюваність після навантаження. Якщо одна нога викривлена ​​сильніше за іншу, тулуб дитини під час стояння відхиляється від вертикальної осі, що може спричинити порушення постави і формування сколіозу.

Діагноз встановлюється спеціалістом у сфері ортопедії та травматології на підставі результатів зовнішнього огляду, рентгенографії, плантографії та спеціальних вимірювань:

• На рентгенографії колінних суглобів виявляється нерівномірність суглобової щілини, внутрішні виростки розвинені краще за зовнішні, зовнішні виростки скошені. При спадково обумовленому вальгусному викривленні контури окостенілої частини зовнішніх виростків можуть бути розпливчастими, нечіткими. Склепіння стоп сплощені.
• Дані плантографії та визначення подометричного індексу за Фрідландом підтверджує наявність патологічних змін.

Консервативна тактика

Нерезко виражена деформація в дітей віком молодшого віку є фізіологічної нормою і вимагає спеціального лікування. За відсутності патологічних змін у суглобах рекомендується спостереження дитячого ортопеда. При вираженому вальгусному викривленні ніг проводять консервативні заходи. Призначають комплекси ЛФК для зміцнення м’язів і зв’язок стегон і гомілок, рекомендують носіння спеціального взуття, що обмежує бічне відхилення гомілок. Дитину направляють на масаж та фізіопроцедури. У важких випадках використовують спеціальні шарнірні ортези та знімні лонгети.

Хірургічне лікування

Тривале існування вальгусної деформації провокує ранній розвиток гонартрозу, тому дорослим і дітям старшого віку за наявності патології, що зберігається, виконуються операції при викривленні ніг. Тактика лікування залежить від виду та причини деформації. При Х-подібних ногах, зумовлених спадковою патологією чи слабкістю м’язово-зв’язувального апарату, проводять остеотомію стегнової кістки. У післяопераційному періоді призначають ЛФК, масаж та фізіотерапевтичні процедури.

При односторонньому викривленні, спровокованому травмами або патологічними процесами в середній частині гомілки, накладають апарат Ілізарова, одночасно здійснюючи остеотомію великогомілкової кістки. Термін носіння апарата визначається вираженістю деформації і може коливатися від 2-3 місяців до півроку та більше. Після операції пацієнтам призначають ЛФК, масаж та фізіотерапію, у подальшому проводять реабілітаційні заходи, спрямовані на відновлення обсягу рухів та зміцнення м’язів.