На думку вченого та доктора медичних наук Берклі Хардіна Джонса, хіміотерапію можна визнати більш шкідливою для організму людини, ніж онкозахворювання, яке вона призвана лікувати, передає sutura.org.ua Як вважає фахівець, така методика боротьби з раком приноситиме користь виключно лікарям, оскільки це дозволяє їм заробляти гроші, проте люди від неї не одужують.

Вчений доктор медичних наук Берклі Хардін Джонс заявив, що хіміотерапія більш небезпечна для людського організму, ніж сам рак. Джонс провів низку експериментів та досліджень, які мониторять ситуацію більш ніж четверту століття. У ході перевірок він зазначив, що люди, які мають серйозні захворювання, мають шанс якраз прожити довше, якщо не йдуть на хіміотерапію. Особливо це характерно для тих, у кого діагностували опухоль у молочних залозах. Такі хворі без хіміотерапії збільшують термін свого життя вчетверо.

Підтверджують думку західного фахівця та російські дослідники. Зокрема, у Томському університеті біологи відзначили, що хіміотерапія може нести серйозну опасность здоров’ю людини, від неї гірше, ніж від самого раку. Часто використовувані препарати призводять до того, що опухлина починає мутувати, а не зникати, і виникають нові типи захворювання, яких не бере медикаментозне лікування. Такі висновки були зроблені на основі результатів у хворих на рак молочних залоз. Добровольці-жінки пройшли курси хіміотерапії, після чого фахівці вивчили їхній стан. Виявилося, що у 23-х відсотків результат належний взагалі був відсутній, опухлина навіть стала більш здатною до того, щоби утворювати метастазі. Як із цим боротися, томські фахівці поки не знають. Частково стандартні методики є корисними, проте далеко не всі таким чином виліковуються.

Вивчали вплив хіміотерапії також у Медичному коледжі імені Альберта Ейнштейна, Нью-Йорк, США. Місцеві фахівці спостерігали, як клітини проникають у судинні мережі, коли має місце рак молочної залози. Ті з них, які іменуються мікрооточенням опухоли, здатні виступати, як шлюзі, щоб метастатичні клони могли проходити. На думку авторів дослідження, деякі види хіміотерапії здатні додати кількість мікрооточення, щоб опухлина краще збагачувалася кров’ю. У підсумку, фахівці дійшли висновку, що слід запроваджувати відповідні інгібітори. Тільки так можна покращити результат, коли застосовується неод’ювантна хіміотерапія.

Крім раку молочних залоз, доведено, що погано хіміотерапія бореться, зокрема, і з раком легенів. Коли трапляються рецидиви дрібноклітинної карциноми, при застосуванні препаратів може розвиватися резистентність. Такий ефект був відомий і раніше, проте йому не було пояснень. В основному, рак легенів – це недрібноклітинна карцинома, на яку добре впливає специфічна та імунотерапія.

Однак 15-20 відсотків – дрібноклітинна, є нейроендокринні клітини, а фінал – швидке метастазування. Щоб лікувати, стандартно застосовують цитотоксичну хіміотерапію та лучеву терапію. Однак часто трапляються рецидиви, коли перший варіант не діє. Пояснили, чому так відбувається, австрійські вчені. На їхню думку, у ракових клітин є здатність з’єднуватися до кількох згуртованих груп, які не дають медикаментам пробратися. Виходять згустки в діаметрі до кількох міліметрів, у яких тисячі осередків. Якщо ліки не пробиває цей «щит», то хворий живе щонайбільше кілька місяців.

Цікаве дослідження провели фахівці з Університету Ерланген-Нюрнберг. На їхню думку, одна справа, що хіміотерапія може не боротися з раком безпосередньо, так у неї ще й маса важких побічних ефектів. Зокрема, її застосування веде до пошкодження нейронів мозку. Препарати здатні знищувати не тільки ракові клітини, але і атакувати частину нервних клітин, внаслідок чого часто мають місце якісь неврологічні та психіатричні симптоми.

Вчені вивчили вплив мультикіназних інгібіторів на мозок через синаптичний оптогенетичний флуоресцентний аналіз. Виявилося, що порушується тонке налаштування у везикулах нейронів, внаслідок чого вони практично перестають взаємодіяти. Відповідно, навіть мінімальна кількість хіміопрепаратів здатна суттєво нашкодити мозку. За фактом, мультикіназні інгібітори застосовуються, коли є рак нірок, печінки та щитовидних залоз. Відповідно, у випадках розвитку у вас саме одного з цих видів онкозахворювання погоджуватися на хіміотерапію також не слід.

Що робити в тому випадку, якщо метастатичні клітини з’єднуються у щит, не даючи прорватися медикаментам? Фахівці з Інституту Броада. стверджують, що теоретично можна спробувати і у цьому випадку вилікуватися. За результатами їх досліджень, допоможе ферроптоз. У чому завдання лікування? Для того, щоб могли знищувати злоякісні клітини. Сценарії для цього є різні. Серед них, зокрема, стандартний при хіміотерапії апоптоз, а також є некроптоз, піроптоз і так далі.

Ферроптоз, запропонований вченими з Інституту Броада., власне, полягає головним чином у застосуванні заліза. Коли є певні умови, через нього починає відбуватися окислення ліпідів, які є складовою мембран, і, відповідно, останні псуються, токсичні речовини окислюються, а клітина гине самостійно.