Кіста Беккера

Кіста Беккера – випинання в ділянці підколінної ямки, що утворюється внаслідок запалення у колінному суглобі. Підколінна кіста Беккера проявляється клінічно тільки коли вона вже досягла таких розмірів, що починає здавлювати нервові стовбури та судини, що розташовані в підколінній ямці. Захворювання супроводжується болем та обмеженням згинання в колінному суглобі, можливі оніміння та парестезії в ділянці підошви. Встановлення діагнозу підтверджується даними МРТ чи УЗД колінного суглоба. Як лікування застосовують пункції кісти. За показаннями проводять відкрите чи артроскопічне видалення освіти.

У кожної другої людини на задній поверхні колінного суглоба, між сухожиллями напівперетинчастої та литкової м’язів розташована слизова межсухожильна сумка, що є варіантом нормальної анатомічної будови. При запаленні у колінному суглобі накопичується рідина, яка через тонкі щілини може проникати у міжсухожильну сумку. В результаті сумка збільшується в розмірах, з’являються болі та обмеження рухів у колінному суглобі. Підколінна кіста Беккера утворюється при обмінно-дистрофічних (наприклад, при хворобах та посттравматичних змінах менісків) та запальних (ревматоїдний артрит та ін.) захворюваннях.

На перших стадіях захворювання протікає безсимптомно чи супроводжується слабкими неприємними відчуттями. При подальшому збільшенні кіста починає здавлювати розташовані поблизу нерви, викликаючи біль, поколювання або оніміння в ділянці підошви і заважаючи хворому повністю згинати колінний суглоб. При огляді іноді виявляється видима пухлиноподібна освіта у підколінній ямці. На дотик кіста Беккера пружна, щільна. Її пальпація супроводжується слабкою хворобливістю.

При розриві кісти Беккера рідина із сухожильної сумки проникає у м’язи, стаючи причиною болю та набряку по задній поверхні гомілки. У деяких випадках кіста Беккера здавлює вени гомілки, призводячи до застою крові, розвитку флебітів та формування тромбів. Тромб, що відірвався, може мігрувати в легені і стати причиною небезпечного для життя хворого ускладнення – тромбоемболії легеневої артерії. У поодиноких випадках тиск кісти на м’язи, кровоносні судини та нерви викликає синдром здавлення – грубе порушення обмінних процесів у кістках та м’яких тканинах, що призводить до розвитку некрозів та остеомієліту.

У відділенні ортопедії та травматології проводиться оперативне та консервативне лікування патології. Консервативна терапія полягає у пункції кісти Бекера для видалення запальної рідини та подальшого введення в порожнину міжсухожильної сумки кортикостероїдних препаратів (наприклад – гідрокортизону). Паралельно проводять лікування основного захворювання колінного суглоба (терапія ревматоїдного артриту, видалення пошкодженої частини меніска тощо).

Оперативне лікування кісти Беккера показано при її тривалому існування, великому розмірі, здавленні нервів, кровоносних судин та м’яких тканин, обмеження згинання колінного суглоба та безуспішності консервативної терапії. Операцію виконують під місцевою анестезією. Над випинання роблять невеликий розріз, кісту Беккера виділяють, місце з’єднання сухожильної сумки з колінним суглобом прошивають і перев’язують, після чого кісту видаляють. В останні роки для видалення кісти Беккер часто використовують артроскоп, що дозволяє знизити травматичність оперативного втручання.