Ронда Бернфільм «Секрет», передає sutura.org.ua

Хочу розповісти про мою мрію, яка втілилася у життя так яскраво, що цим обов’язково треба поділитися. Я хочу показати, що мрії збуваються, за певних умов. Умов ці такі прості, що у мене все вийшло інтуїтивно.

Я давно мріяла побувати в Італії. Ви скажете — діло, сідаєш на літак і через пару годин ти там.

Але з моїм доходом це було не просто важко, а практично неможливо. Жила я у маленькому містечку Татарстану і заробляла 10-13 тисяч рублів на місяць. Я розуміла, що до Італії мені «як до Китаю пішки». Але я не залишила свою мрію. Я почала вивчати італійську мову. Я розвішувала по стінах папірці зі словами, я завела тетрадь для вправ з італійської, я слухала пісні італійською і навіть зі своєї маленької зарплати примудрялася щомісяця відкладати одну-дві тисячі.

І що ви думаєте? Життя, доля, провидіння, всесвіт, називайте це як хочете, відповіла на мої пориви!

Грудень 2013 року. Рано вранці у вихідний день мене розбудивши дзвінок із незнайомого номера. Я спросоння зняла слухавку. Виявилося, дзвонити далекий родич — пропонує поїхати жити і працювати до Сибіру, ​​заробітна плата дуже хороша. Я так розгубилася, що навіть не подумавши до ладу відповіла — так! І мене накрила така радість упереміш зі страхом. Як? Куди? Для чого? Ти з глузду з’їхала? За тридев’ять земель, до міста, де практично нікого не знаєш! Одумайся!» — казали мені внутрішні страхи. Але я не передумала. Спасибі близьким, які підтримали моє рішення. Гроші, які відкладала на мрію, довелося вкласти у переїзд.

Далі були півтора роки роботи. Багато перешкод — робоче гуртожиток для домашньої дівчини виявилося у новинку, як і мороз за «мінус 50». Нові, як приємні, так і не дуже, знайомства з людьми. Загалом життєвий досвід отримала колосальний.

І весь цей час я не переставав мріяти, але тепер це вже була мета! Я вчила мову, дивувалася фільми, сиділа на сайтах про Італію, мониторила ціни на квитки.

Серпень 2015 року. Я стою в аеропорту Риму! Всього пару років тому я б ні за що не повірила, що це станеться так скоро. Однак життя – дивна штука! І якщо правильно мріяти – з позитивними емоціями та радістю, то вона обов’язково дасть шанс! Головне — не розтринькати його, сказати «ТАК»! Як це зробила я, коли напівсонна відповіла «Так!» переїзду до Сибіру.

Найголовніше: не лінуйтеся мріяти! Не зупиняйте свою фантазію словом “неможливо”! Можливо все за умови, якщо дійсно цього хочеш!

І ні в якому разі не боятися! Хоч я і заробляла вже достатньо, щоб поїхати до Італії, але до того моменту, як на зло підскочив євро. Багато почали відмовляти мене від подорожі, деякі називали мене божевільною і лише одиниці підтримували (спасибі їм за це). Я змогла побороти страх і вирушила до Італії не по путівці, а своїм ходом — забронювавши готель і купивши квитки за дуже вигідною ціною. Мене ніби хто вів за руку, допомагаючи обійти всі перешкоди!

Що сталося зі мною за тиждень у країні моєї мрії – це матеріал для окремої статті. І я дуже хочу її написати!

Тепер у мене є нова мрія — я хочу ділитися своїм натхненням із людьми через свої тексти. Прочитавши статтю, написану звичайними людьми, я загорілася ідеєю розповісти свою історію. І потім ще цілий місяць боролася зі страхами, які не давали мені сісти за роботу. Я розуміла, що життя знову дає мені шанс, і не скористатися ним просто нерозумно. І ось стаття народилася. Я поки не знаю, чи опубликують її чи ні. Якщо чесно, ладошки пітніють, і я дуже переживаю.

А ще я записалася на курс письменства школи авторів «ОЖ». Я зробила крок і скористалася наданим шансом. А ви?

Одного разу мені розповіли притчу. Дві дівчини були влюблені у принца Уельського. Але одна тільки зітхала і жалкувалася, як він безнадійно далекий. А друга пішла вчити англійську мову з думкою — а раптом». То хто з них двох став ближчим до своєї мрії?