Лікування мозочкової атаксії (порушення координації рухів): лікарська терапія та комплекс ЛФК

Порушення координації рухів (НКД) – це розлад процесів узгодження активності м’язів при виконанні рухових завдань. Однією із форм НКД є атаксія. Стан спостерігається при ураженні мозочка, лобових часток, які проводять шляхи пропріоцептивної (глибокої) чутливості. Виявляється патологія розладом координації рухів (атаксія динамічна) або порушенням рівноваги в положенні стоячи (статична атаксія). Помірна динамічна атаксія характеризується відсутністю плавності та точності рухів. При помірній статичній атаксії втрачається здатність підтримувати нормальне положення тіла в стані спокою. Види атаксій (залежно від локалізації ураження): мозочкова – обумовлена ​​дисфункцією мозочка; вестибулярна – проявляється при ураженні вестибулярного апарату; сенситивна – спричинена втратою пропріоцепції (відчуття власного тіла) внаслідок дисфункції дорсальних рогів спинного мозку; кіркова – виникає при дисфункції кори передніх відділів лобової частки. Спадкові атаксії також поділяють на кілька видів: Фрідрейха, П’єра-Марі, синдром Луї-Бар та інші. Симптоми сенситивної атаксії Причини порушення координації рухів: Будь-який тип осередкового ураження центральної нервової системи (інсульт, пухлина головного мозку, розсіяний склероз тощо). Дія екзогенних речовин: етанолу, деяких лікарських засобів (бензодіазепіни, протиепілептичні засоби), наркотиків. Гостро радіаційне отруєння. Дефіцит вітаміну В12. Гіпотиреоз. Черепно-мозкові травми. Спадкові порушення. Ознаки спиноцеребеллярної атаксії – тремор, дизартрія (невиразна мова), зміна почерку (літери різної величини), дисдіадохокінез (нездатність швидко виконувати рухи, що чергуються). У пацієнтів з мозочковою атаксією спостерігаються проблеми з визначенням напрямку, швидкості та ритму м’язових скорочень, що помітно за нестабільною ходою. Для пізньої мозочкової атаксії у дорослої людини характерні дизартрія та дисфагія (розлад ковтання). Порушення варіюються в залежності від того, які структури мозочка були пошкоджені і чи є ураження двостороннім або одностороннім. Початкові симптоми виявляються розладом статичної координації, наприклад, нездатністю стояти на одній нозі. У міру прогресування захворювання з’являється відчуття порушення координації руху під час ходьби. Хода характеризується високим підйомом ноги та ривками з боку на бік. Симптоми сенситивної атаксії – хода, що «топає», з важкими ударами п’яти, а також постуральна нестійкість (нездатність утримувати рівновагу в будь-якій позі). Симптоми вестибулярної атаксії варіюються, але, як правило, є унікальною комбінацією ністагму (мимовільні ритмічні коливальні рухи очей навколо однієї або декількох осей), косоокості та диплопії (роздвоєний зір). Розлади зору часто є ранніми симптомами патології, які можуть з’явитися ще в дитинстві. Порушення координації рухів зазвичай спостерігаються віком від 30 до 60 років. Пацієнти відчувають напади запаморочення та дзвін у вухах при зміні положення голови. Діагностика вестибулярної атаксії ґрунтується на результатах нейровізуалізаційних (КТ, МРТ) досліджень. Лікування мозочкової атаксії Методи терапії атаксії та їх ефективність залежать від основної причини, що викликала стан. Лікування порушень координації рухів при ураженні головного мозку у людей похилого віку може зменшити прояв атаксії, але не повністю усунути. Результати терапії помітніші у пацієнтів з одним осередковим ушкодженням (наприклад, інсультом або доброякісною пухлиною). Люди з дегенеративними захворюваннями ЦНС терапія менш ефективна. Лікування мозочкової атаксії комплексне – прийом фармакологічних препаратів та регулярне виконання спеціальних вправ. Для покращення стану хворих з діагнозом «порушення координації рухів» призначають: 5-гідрокситриптофан (5-HTP); ідебенон; амантадин; фізостигмін; L-карнітин; триметоприм/сульфаметоксазол; вігабатрін; фосфатидилхолін; ацетазоламід; 4-амінопіридин; буспірон; поєднання коензиму Q10 та вітаміну Е. Фізична реабілітація сприяє адаптації активності та полегшенню моторного навчання. При мозочковій атаксії показані вправи Френкеля, пропріоцептивне нейром’язове полегшення (PNF) та тренування балансу. Фізична реабілітація Поточні дослідження показують, що якщо людина може ходити, фізична реабілітація повинна містити програму вправ з такими компонентами: статичний баланс; динамічний баланс; координація тулуба та кінцівок; попередження утворення контрактур. Щойно лікар визначає, що людина здатна безпечно виконувати вправи самостійно, пацієнту рекомендують щоденні заняття вдома. Систематичне виконання комплексу вправ сприяє подальшому поліпшенню стану. Для запобігання ризику падіння, пов’язаного з порушенням рівноваги або поганою координацією, пацієнтам рекомендують користуватися тростиною або ходунками. Оскільки атаксія може призвести до важкої інвалідизації та необхідності використання інвалідного візка, потрібно крім терапії атаксії проводити заходи щодо збільшення м’язової сили та загальної витривалості. Докладніше про гімнастику та ЛФК при спадковій атаксії у дітей читайте на нашому сайті www.dobrobut.com. Пов’язані послуги: Лікувальна фізкультура Консультація невролога

Критичто ставтеся до прочитаного, стаття не заміняє консультацію лікаря.