Мона Ліза посміхається. З цим давно вже не сперечаються. Представникам нинішнього покоління експертів та ентузіастів дісталася інша загадка – зрозуміти, чому жінка на портреті Леонардо да Вінчі посміхається так дивно, інформує sutura.org.ua

Нещодавно розгадка начебто знайшлася. Її запропонували Мендіп Мехра, директор серцево-судинного центру та жіночої лікарні у Брігхемі, та його колега Хіларі Кемпбелл з Університету Каліфорнії. Діагноз Моні Лізі медики поставили, як і належить, попередньо озирнувши її. Не саму, звичайно, а ту, що є у мальовничому вигляді.

Мехра і Кемпбелл вказали: у жінки, яка позувала художнику, одутле обличчя, набряклі руки, жовтуватий відтінок шкіри, рідке волосся на голові, а нижче – на бровах – їх взагалі немає. Випали. Щитовидка збільшена.

Діагности вважають, що подібні зовнішні прояви свідчать лише про одне: у Моні Лізі був гіпотиреоз – захворювання, викликане недоліком гормонів щитовидної залози. А посмішка? Скоріше за все, вона не загадкова, а дурнувата. Що теж відповідає поставленому діагнозу. Люди які страждають на гіпотиреоз часто демонструють ознаки легкого розумового розладу.

Медики захоплюються майстерністю Леонардо да Вінчі, який виписав портрет неймовірно реалістично – точно відобразивши симптоми гормонального захворювання. Відтворивши так, що їх зуміли розпізнати за майже 500 років.

Якщо діагности праві, то у Лізі був грубий голос, вона була в’ялою, повільною. Часто зябла і швидко втомлювалася. Страждала від запорів. До того ж мала схильність до повноти.

До речі, згідно з історичними хроніками, у XVI столітті гіпотиреоз був поширений серед населення Італії – людям не вистачало йоду.