Лишай у дітей

Лишай у дітей – Група інфекційних дерматозів грибкової або вірусної природи, що протікають з висипаннями, свербежем, лущенням, порушенням пігментації шкіри, випаданням волосся. У дітей зустрічаються різні види лишаю (стригучий, різнокольоровий, червоний плоский, висівковий, оперізуючий), що мають специфічні прояви. Для виявлення лишаю у дітей проводиться дерматологічна діагностика: огляд шкіри під лампою Вуда, мікроскопія зіскрібків, вірусологічне та культуральне дослідження. Лікування лишаю у дітей включає карантинні заходи, обробку уражених ділянок шкіри протигрибковими, противірусними, кортикостероїдними препаратами, фізіотерапевтичну дію.

Лишай у дітей – збірний термін, що означає вірусні та грибкові захворювання шкіри у дітей, різні за етіологією, зовнішніми проявами та течією. За статистикою, тим чи іншим видом позбавляючи уражається до 90% дітей, які відвідують різні дитячі установи. У дитячій дерматології лишай найчастіше діагностується у дітей віком до 14 років. Зважаючи на те, що деякі види позбавляючи висококонтагіозні та становлять небезпеку для оточуючих дітей та дорослих, при будь-яких шкірних змінах необхідно показати дитину педіатру, дитячому дерматологу або інфекціоністу.

Фахівцям у галузі педіатрії найчастіше доводиться стикатися з випадками стригучого лишаю (трихофітією та мікроспорією), висівкового (різнобарвного), рожевого (лишая Жибера), рідше – червоного плоского та оперізувального лишаю у дітей.

З урахуванням збудників, що викликають їх, лишаї у дітей діляться на грибкові та вірусні. Зараження дітей позбавляємо зазвичай відбувається в колективах (дитсадку, школі, таборі), громадських місцях (басейнах, лазнях, перукарнях), при тісному контакті з тваринами (собаками, кішками), недотриманні правил особистої гігієни.

Стригучий лишай у дітей має два різновиди мікроспорію та трихофітію. Перша їх викликається паразитическими грибками Microsporum canis; друга – Trichophyton tonsurans. Основними носіями загрози зараження стригаючим лишаєм для дітей виступають хворі на грибкову інфекцію тварини та люди. У ряді випадків захворювання передається через суперечки грибка, що містять предмети побуту і особисті речі (іграшки, мочалки, гребінці, головні убори).

Висівкоподібний або різнокольоровий лишай у дітей відноситься до мікозів шкіри, що викликається дріжджоподібним грибком трьох видів – Pityrosporum orbiculare, P. Ovale або Malassezia furfur. Цей грибок часто мешкає на шкірних покривах, не викликаючи патологічних змін. Поштовхом для грибкового процесу можуть стати інфекційні захворювання (туберкульоз, СНІД), гормональні порушення (цукровий діабет, колоїдний зоб, ожиріння, хвороба Кушинга), гіпергідроз, себорея, ревматизм, лімфогрануломатоз, лейкоз, спадкова схильність. Різнобарвний лишай малоконтагіозен і найчастіше зустрічається у дітей у підлітковому віці. Улюбленими місцями проживання патогенних грибків є ділянки шкіри з великим скупченням потових залоз.

Рожевий лишай у дітей зазвичай виникає після перенесених респіраторних та кишкових інфекцій, вакцинації, гострих гарячкових станів. Причини захворювання точно не відомі; імовірно збудником виступає вірус герпесу людини типу 7 (HHV7), а інфекція передається повітряно-краплинним або контактним шляхом. Рожевим лишаєм хворіють діти та дорослі віком від 10 до 35 років.

Етіологія червоного плоского лишаю також вивчена недостатньо. В даний час розглядається ряд теорій (спадкова, вірусна, імуноалергічна, неврогенна, інтоксикаційна).

Оперезуючий лишай у дітей більше відомий як оперізувальний герпес. Захворювання викликається вірусом герпесу Varicella zoster, який є також збудником вітряної віспи. Після перенесеної вітрянки вірус дрімає в нервових гангліях і активізується під впливом несприятливих факторів. Серонегативні діти, які контактували з хворим на оперізувальний лишаєм, можуть захворіти на вітрянку.

Найбільша захворюваність на грибковий лишай серед дітей відзначається в теплу пору року; вірусним – у холодні сезони. До виникнення позбавляючи в дітей віком привертає ослаблення імунітету, нестача вітамінів, перевтома; наявність ГРВІ, алергічних реакцій, вегетоневрозів, підвищеної пітливості, дрібних ушкоджень шкіри.

Стригучий лишай у дітей

Стригучий лишай є найпоширенішим серед дітей грибковим захворюванням, що вражає шкіру, волосся, нігті. Від моменту зараження грибком до появи симптомів позбавляючи дітей може пройти від 5 днів до 6 тижнів. При ураженні шкіри утворюються відмежовані круглі та овальні плями червоного кольору. Шкіра на цих ділянках покрита скоринками та лусочками, сильно лущиться; іноді виражені свербіж та печіння.

Якщо стрижучий лишай у дітей вражає волосисту частину голови, це супроводжується утворенням великого осередку облисіння округлої форми, в межах якого волосся обламане (начебто підстрижене) на рівні 4-8 мм від шкіри голови. Навколо основного вогнища можуть розташовуватись дрібні, іноді численні аналогічні вогнища ураження.

У ослаблених дітей стригучий лишай може протікати з лімфаденітом, підвищенням температури, зниженням апетиту, головним болем, піодермією, фолікулітом та перифолікулітом голови.

Висівкоподібний (різнобарвний) лишай у дітей

Улюбленою локалізацією висівкового лишаю у дітей служать «себорейні зони» – волосиста частина голови та верхня половина тулуба. У дебюті захворювання навколо усть волосяних фолікулів з’являються жовті крапки, які потім трансформуються в пляму рожево-жовтого (коричнево-жовтого) кольору, покритого лусочками. Елементи поступово розростаються по периферії, зливаючись у великі осередки. При пошкрібання лусочок виникає помітне лущення.

Забарвлення уражених ділянок може варіювати від світло-кремового до темно-бурого кольору, що послужило двоякому назві лишая у дітей – висівковий або різнокольоровий. Зони, уражені лишаєм, мають властивість не темніти від засмаги, що пояснює появу на шкірі у дітей гіпопігментованих ділянок.

Себорейний або атопічний дерматит у дітей, асоційований із збудником лишаю – P. orbiculare (ovale), є ризик-фактором формування ускладнених та резистентних до традиційної терапії форм.

Рожевий лишай у дітей

При типовій формі рожевого лишаю на тулуб дитини спочатку утворюється первинне вогнище – поодинока материнська бляшка. Вона має вигляд яскраво-рожевої овальної плями розміром від 2 до 5 см у діаметрі. Приблизно через 7 – 10 днів з’являються множинні вторинні висипання дрібнішого розміру (1-2 см), овальної форми. Для висипань характерна наявність лущення в центрі плями і червона облямівка, вільна від лусочок, – по периферії, чому вони нагадують медальйон. Як правило, плями розташовуються в природних складках шкіри (по лініях Лангера).

При поразці рожевим лишаєм дітей може турбувати невелику сверблячку. Період висипів триває 4-6 тижнів, потім елементи безслідно самостійно зникають. При постійному подразненні уражених ділянок шкіри (миття, тертя про одяг, ультрафіолетовому опроміненні) висипання можуть інфікуватися, призводячи до гнійних ускладнень – фолікулітів, імпетиго, гідраденіту.

Червоний плоский лишай у дітей

Цей різновид лишая у дітей зустрічається вкрай рідко. При захворюванні уражаються шкіра, слизові оболонки, рідко – нігті. Дерматоз характеризується мономорфним висипом у вигляді плоских вузликів яскраво-червоного або синюшного кольору з блискучою поверхнею діаметром 2-3 мм. Червоний плоский лишай супроводжується інтенсивним свербінням, що позбавляє дітей сну. Зливаючись, вузлики утворюють невеликі бляшки з дрібними лусочками на поверхні.

Характерна локалізація висипань при червоному плоскому лишаї у дітей – згинальні поверхні передпліч, променево-зап’ясткові суглоби, внутрішні поверхні стегон, пахові та пахвові області, слизові оболонки рота.

Оперізуючий лишай у дітей

Оперезуючий лишай (герпес) розвивається у дітей віком від 10 років і дорослих, які перенесли у минулому вітряну віспу. Появі шкірних висипань при лишаї, що оперізує, у дітей передує грипоподібний стан – нездужання, позначення, підвищення температури, відчуття печіння, оніміння або поколювання по ходу чутливих нервів, в зоні майбутніх висипань.

Через 1-2 доби на еритематозно-набряковому фоні з’являються групи бульбашок розміром 0,3-0,5 см, заповнені прозорим вмістом. Висипка розташовується лінійно, по ходу великих нервових стовбурів і нервових гілок. У період активних висипань відзначається висока лихоманка, іррадіюючі болі по ходу міжреберного та трійчастого нерва, лімфаденіт. Через кілька днів вміст бульбашок каламутніє і підсихає; на їхньому місці утворюються скоринки, які потім відпадають, залишаючи після себе легку пігментацію. Одужання зазвичай настає у строки від 15 днів до 1 місяця.

При оперізуючому лишаї у дітей можуть розвиватися стоматит, кон’юнктивіт, кератит, іридоцикліт, неврит зорового та окорухового нервів, невралгії. У ослаблених дітей оперізуючий лишай може ускладнюватись серозним менінгітом, енцефалітом, мієлітом.

Діагностика позбавляючи в дітей віком, і навіть визначення його форми здійснюється дитячим дерматологом, мікологом чи інфекціоністом. Для підтвердження гаданого діагнозу лікар проводить візуальний огляд шкірних покривів, спеціальні проби, люмінесцентну діагностику. Кожній формі позбавляючи в дітей віком властиві свої особливості морфології елементів, і навіть характерна флюоресценція уражених ділянок під час огляду шкіри під лампою Вуда.

Для визначення видової приналежності грибкових збудників проводиться дослідження зішкрібання шкіри під світловим мікроскопом, бакпосів зішкрібання/відокремлюваного на мікрофлору. З метою підтвердження діагнозу червоного плоского лишаю у дітей іноді доводиться вдаватися до біопсії шкіри та дослідження морфології клітин та тканин.

При оперізуючому лишаї у дітей може знадобитися проведення ІФА крові, консультацій дитячого невролога та дитячого офтальмолога.

Диференціальна діагностика лишаю у дітей проводиться з псоріазом, екземою, локальними алергічними реакціями, дитячими інфекціями (кіром, краснухою), вітіліго, гніздною алопецією у дітей (при стрижучому лишаї).

Схема терапії позбавляючи у дітей залежить від виду інфекції та вираженості проявів. У всіх випадках лікування має проводитися під контролем лікаря-дерматолога. Заразні форми позбавляючи вимагають ізоляції хворої дитини та тимчасового припинення контактів із нею інших дітей.

Лікування позбавляючи у дітей, викликаного грибковими збудниками, передбачає збривання волосся в зоні ураження, прийом системних антимікотиків (гризеофульвіну), обробку шкіри протигрибковими мазями, проведення загальнозміцнюючої вітамінотерапії, імуномодулюючої терапії. При сильному свербежі шкіри призначаються антигістамінні препарати, кортикостероїдні мазі. У разі ураження гнучкої волосистої частини голови застосовуються лікувальні шампуні на фунгіцидній основі. Критерієм лікування при грибкових лишаях у дітей служить триразовий негативний аналіз на гриби.

Терапія оперізуючого лишаю у дітей проводиться противірусними препаратами місцевої та загальної дії (інтерферон, ацикловір), анальгетиками, НПЗЗ. Здійснюється змащування вогнищ висипань зеленкою та іншими дезінфікуючими розчинами для попередження нагноєних ускладнень. Дуже ефективні при оперізуючому лишаї у дітей фізіотерапевтичні процедури – солюкс, УФО, ультразвукова терапія, електрофорез, діатермія, магнітне поле. При вираженому больовому синдромі проводяться новокаїнові блокади, рефлексотерапія.

Важливим моментом є суворе дотримання правил гігієни (регулярна зміна білизни та одягу дитини, їх прання та прогладжування; недопущення розчісування елементів; дезінфекція предметів особистої гігієни), тимчасове виключення загальних водних процедур, гіпоалергенне харчування.

Факторами, що дозволяють запобігти зараженню лишаєм, є: повна ізоляція хворої дитини від здорових дітей; обмеження контактів дітей із бездомними тваринами; регулярний огляд домашніх тварин ветеринаром. Вкрай важливо приділяти увагу зміцненню імунітету дітей, прищеплювати дітям гігієнічні навички.

Лікування позбавляючи у дітей – тривалий процес, що вимагає терпіння. Найчастіше зникнення видимих ​​проявів зовсім не означає повного одужання, тому необхідно витримувати терміни терапії та карантину.