Вирішити її вдалося лише тепер, і лише за допомогою нових технологій.

Треба сказати, що таємниця хрускоту хвилювала вчених уже давно. Ще у 1940-х була висловлена ​​гіпотеза про те, що причиною його може стати кавітація – поява дрібних бульбашок у синовіальній рідині суглобової сумки. Різкий вигін суглобів створює в ній порожнини, народження яких через звичайні закони гідродинаміки супроводжується характерним шумом. Однак ні підтвердити, ні спростувати цю версію не вдавалося, а в 1970-х навіть з’явилася протилежна ідея, згідно з якою вигин суглобів збільшує тиск синовіальної рідини, змушуючи скупчилися в ній тріскати бульбашки – і хрустіти.

На щастя, у розпорядженні канадського дослідника Грега Кочука (Greg Kawchuk) та його колег виявився справжній “чемпіон з хрускоту” Джером Фраєр (Jerome Fryer) – плюс сучасний томограф, здатний отримувати інформацію з великим тимчасовим дозволом. “Фраєр дивно обдарований у цій області, – дивується професор Кочук, – він просто як Уейн Гретцькі по хрускоту пальців”.

Талановіті пальці майстра дослідники помістили у спеціальні трубки, які обережно витягували їх, доки той нерухомо лежав у томографі, – і тим самим змушували хрустіти. Весь процес розгортався близько 300 мс і вперше постав здивованим очам учених у всіх деталях.

Коротко кажучи, спостереження підтвердили першісну гіпотезу про те, що хрускіт пов’язаний з появою мікробульбашок – але тепер Кочук і його однодумці можуть переходити до вивчення наступного животрепетного питання: чи корисно хрустіти суглобами? Теоретично енергія, яка створюється при цьому у зчленуваннях, дуже велика та легко здатна пошкодити поверхні суглобів. Однак довготривалі дослідження поки що не вказали на якісь небезпечні наслідки для здоров’я любителів похрумтіти.