Я ріс хворобливою дитиною. Блідий, змарнілий, постійно хворів. У школі мене навіть дражнили, називаючи привидом. Але коли у моду увійшов фільм про каспера, я навіть опинився в тренді. А вже скільки різноманітних алергій у мене було, інформує sutura.org.ua

Стільки співуче і в десяти людей не буває. І перехворів усім, чим тільки можна було – від вітрянки до скарлатини. Але характер у мене був веселий і тому я героїчно все переносив. Батьки мої дуже за мене переживали. Вітаміні змушували пити постійно, по бабках водили. Але ці бабки постійно казали одну і ту ж незрозумілу для мене річ – самі винні. У чому винні? У того, що народили? Нічого я не розумів. Та й особливо не морочився. Я виріс, став дорослим і трохи зміцнів.

Одружився з прекрасною дівчиною, працював на роботі, яка мені нравилась. Загалом у мене все було добре. Але були у нас із дружиною деякі проблеми – у нас не було дітей. Моя кохана дружина не могла їх виносити. Після п’ятого викидня ми з Лілею забили тривогу і звернулися до генетика, адже як зовнішні обстеження, так і аналізи у нас були чудовими.

Увечері я розповів про наше рішення батькові з матір’ю. Ті зблідли, переглянулись і, зрештою, почали розповідати. Їхні батьки, виявляється, були рідними братами, а вони, відповідно, двоюрідні брат і сестра. Вони грали разом у дитинстві, він захищав її у школі. Так і жодного натяку не було на якісь стосунки. Потім батько поїхав на навчання на чотири роки, матері тоді було п’ятнадцять років. А коли приїхав, то не впізнавши її – з незграбного підлітка вона перетворилася на жінку, бажану жінку. Спочатку батько подумав, що це лише клик дорослої плоті, але… Він думав про сестру, як про дівчину, а не про об’єкт плотських утіх. Як виявилося пізніше, сестра теж поділяла його почуття. І хоча законом не заборонено такі шлюби, молоді люди чудово розуміли, що рідні їх не зрозуміють. Тому було вирішено бігти… Тут я нарешті зрозумів, чому у всіх були бабусі і дідусі, а у мене немає… Батьки плакали та звинувачували собі у наших бідах. Дійсно, потім нам несладко довелося.

Дослідження показали, щоб народити здорову дитину, нам доведеться вдатися до процедури ЕКЗ. Грошей на це в мене не було. Отут і допомогли батьки, які від дня свого весілля відкладали гроші на майбутнє. Мабуть, це майбутнє нарешті настало. У нас все вийшло, дружина вагітна вже восьмий місяць, скоро з’явиться наша маленька донечка. А батьків я не звинувачую. Якби вони були єдиноутробними, то так, безперечно, я засудив би їх, це блюзнірство. А так… Чого тільки в житті не буває… Головне, що вони досі разом і люблять один одного.