“Національний перелік лікарських засобів визначає перелік життєво важливих препаратів, яких потребують пацієнти України та які є частиною національної політики щодо лікарських засобів”, – зазначила в.о. міністра здравоохранения Уляна Супрун під час брифінгу 29 грудня.

На госпітальному етапі ліки із Національного переліку пацієнти будуть отримувати безкоштовно, а на амбулаторному препараті будуть включені до програми реімбурсації.

За потреби препарати, які не потраплятимуть до переліку, будуть закуповуватися за державні кошти, заощаджені після закупівель ліків із Нацпереліку.

“Наразі ми оголошуємо громадське обговорення Національного переліку лікарських засобів, воно триватиме 30 днів”, – повідомила Супрун.

Після затвердження переліку, МОЗ прийматиме від виробників ліків та організацій пацієнтів заявки для постійного перегляду цього реестру.

Заступник Супрун, який займається упорядкуванням реестру, Роман Ілик зазначив, що в чинному національному переліку є більше 1000 найменувань лікарських засобів, а в тому регістрі, який обговорюється їх – 345.

265 з них – основні лікарські засоби, які будуть використовуватись для лікування хворих. До сотні із переліку 345 є засобами, призначеними для лікування специфічних захворювань.

“З 1000 препаратів, які закуповують коштом держбюджету є, так звані, екзотичні засоби, що містять кров тварин, плавці акулі, у складі таких препаратів немає діючої речовини, вони не мають міжнародної непатентованої назви. Ми не можемо собі дозволити закупівлю таких ліків, надто дорого, і з боку держави є промарством”, – заявив Ілик.

Голова експертного комітету з відбору та використання основних лікарських засобів МОЗ Олександра Олещук розповіла, що Національний перелік, який рекомендували МОЗ, створювався на основі чинного міжнародного реєстру ВООЗ.

“Дуже важливо враховувати не тільки клінічну ефективність, а й здатність держави оплачувати препарати – фармакоекономічну доцільність їхнього включення до національного переліку”, – наголосила Олещук.

Раніше також повідомлялося, що МОЗ вимагатиме від лікарів дотримуватися клінічних протоколів, а пацієнт, який сумнівається у призначених лікарем препаратах, може звернутися на гарячу лінію міністерства.

“Будуть вимоги до лікарів, за якими вони повинні лікувати. У них буде пояснюватися, які є специфічні захворювання, які діагностичні тести мають пройти пацієнти і що лікарі мають виписувати”, – розповіла Супрун в інтерв’ю.

Також йшлося про те, що сімейного лікаря українці мають обрати до липня 2017 року.

У липні 2017 року МОЗ сподівається розпочати підписання договорів між пацієнтами та лікарями – про це розповіла в.о. міністра здравоохранения Уляна Супрун в інтерв’ю.

“За ці шість місяців ми будемо працювати з регіонами, аби міста і територіальні громади вирішили, як у них буде виглядати первичное ланка. Чи це будуть центри первичної допомоги, чи поліклініки, чи приватні клініки. доступ до неї”, – сказала Супрун.

До липня у МОЗ також збиратимуть усі регістри лікарів та пацієнтів в Україні.

Нагадаємо, як обрати сімейного лікаря, пояснюючи заступник міністра здравоохранения Павло Ковтонюк, даючи відповіді на запитання, які виникли у читачів після публікації тексту “Фабрика здоров’я. Що ми змінюємо у системі здравоохранения. Частина 1”.

“Якщо є лікар, який доглядає вас чи членів вашої батьківщини, ви до нього звикли і він вас влаштовує – просто підпишіть з ним угоду, і організація, в якій він працює, буде отримувати кошти за вашу підтримку. Якщо він вас не влаштовує – запитайте друзів та родичів, чи є у них лікар, якому вони довіряють”, – порадивши Ковтонюк.

Угода із сімейним лікарем укладається безстроково і діє до моменту, поки ви не вирішите підписати угоду з іншим лікарем.