Локальне поширення вирусу цілком зрозуміло: хвороба передається через тісний контакт із рідинами хворого – дах, піт, блювання, кал, січу, сперму.

Але скоро хвороба перекинулася на сусідню державу Сьєрра-Леоне. Причому протягом двох днів заразилися понад 300 чоловік. Влада Сьєрра-Леоне довго дивувалися, як хвороба могла так швидко перекинутися з однієї країни на іншу.

Місцева Ванга

Виявилося, що в гвінейському селіщі на кордоні зі Сьєрра-Леоне жила цілителька, до якої місцеві жителі зверталися в надії вилікуватися від різних недуг. У Гвінеї знахарка була досить відомою, її знали та поважали. Після спалаху “невідомої хвороби”, яку тоді вважали Еболу, “місцева Ванга” заявила, що у неї є таємне зілля, здатне вберегти від зараження і вилікувати вже хворих.

Чуйки розповсюджувалися так швидко, що незабаром до цілительки почали приходити люди з сусідньої країни, нелегально перетинали кордон для цього. Люди вірили, що таємно зілля – це єдиний шанс зберегти собі життя.

Іронія долі

Скільки людей приходило до місцевої знахарки – невідомо. Скоріше за все, хтось із відвідувачів і заразив цілительку лихоманкою. І мабуть, її ж власне зілля виявилося марним. За кілька днів жінка померла. На її похорон прийшло близько тисячі людей, як із Гвінеї, так і сусідньої Сьєрра-Леоне. Люди прийшли вшанувати пам’ять шанованої цілительки, яка нібито знала рецепт ліків від страшної хвороби. Однак, за іронією долі, саме вона виявилася носієм вирусу.

Ні для кого не секрет, що африканські похоронні ритуали передбачають тісний контакт із побіжником. Прощаючись зі знахаркою, люди цілували її у чоло, губи, очі, руки. На цій церемонії 365 людей заразилися лихоманкою Ебола.

Таким чином, частка зіграла злу шутку не лише з самою цілителькою, а й з людьми, які сліпо вірили, що смертельно небезпечні хвороби можна вилікувати за допомогою чарівного зілля.

З звітів ВООЗ випливає, що масова спалах смертельного вирусу сховували більше двох місяців.