Вивчають головний мозок людини вчені за останні кілька років виявили певну кількість несподіваних аспектів, що обумовлюють вплив мозку на загальний стан здоров’я нашого організму, передає sutura.org.ua Проте і деякі аспекти нашої поведінки впливають на наш мозок. Крім того, відповідно до сучасної точки зору, що сформувалася відносно недавно, мозок людини не припиняє свого формування до підліткового віку.

Раніше вважалося, що мозок, починаючи з досить раннього віку (підлітковий період), піддається невблаганному процесові старіння, що досягає свого піку у літньому віку. Проте зараз відомо, що мозок людини має здатність змінюватися, відновлюватися і навіть виліковуватися, причому ця здатність воістину безмежна! Виходить, що не стільки вік впливає на наш мозок, а ті, як ми користуємося мозком протягом життя.

Дійсно, певна активність, що вимагає посиленої роботи головного мозку, здатна заново «перезавантажити» так зване базальне ядро ​​(комплекс нейронів підкіркових білого речовини), яке, у свою чергу, запускає так званий механізм нейропластичності мозку. Іншими словами, нейропластичність – це можливість контролювати стан головного мозку, підтримуючи його працездатність.

У той час як функціональність мозку дещо погіршується природним чином у міру старіння організму (але не настільки критично, як вважалося раніше), визначені стратегічні підходи та методики дозволяють створювати нові нейронні провідні шляхи і навіть покращувати роботу старих шляхів, причому протягом усього життя людини. І що ще дивніше, то це ті, що подібні зусилля з «перезавантаження» мозку надають довготривалий позитивний ефект на загальний стан здоров’я. Яким чином це відбувається? Наші думки здатні впливати на наші гені!

Ми схильні думати, що наша так звана генетична спадщина, тобто своєрідний генетичний багаж нашого організму, ця матерія незмінна. На нашу думку, батьки передали нам весь той генетичний матеріал, які самі колись наслідували – гени облисіння, зростання, ваги, захворювань і так далі – і тепер ми обходимося лише тим, що отримали. Але насправді, наші гени відкриті для впливу протягом усієї нашої життя, причому, на них впливають не тільки наші дії, але й наші думки, почуття, віра.

Ви, мабуть, чули, що на генетичний матеріал можна вплинути шляхом зміни раціону харчування, способу життя, фізичної активності тощо. Так зараз серйозно вивчається можливість такого ж епігенетичного ефекту, викликаного думками, почуттями, вірою.

Як показують уже численні дослідження, хімічні речовини, на які впливає наша розумова активність, здатні вступати у взаємодію з нашим генетичним матеріалом, викликаючи потужний ефект. На багато процесів у нашому організмі можна вплинути так само, як і при зміні режиму харчування, способу життя, середовища проживання. Наші думки здатні буквально вимикати і включати активність певних генів.

Про що говорять дослідження?

Доктор наук і дослідник Доусон Черч (Dawson Church) розповів про взаємодію, яке надають думки та віра пацієнту на експресію пов’язаних із хворобою та зціленням генів.

«Наше тіло читає у нашому мозку, — каже Черч. – Наукою встановлено, що ми можемо мати лише певний фіксований набір генів у наших хромосомах. Однак які з цих генів впливають на наше суб’єктивне сприйняття і на перебіг різних процесів, що має велике значення».

В результаті одного з досліджень, проведеного в Університеті Огайо (Ohio University), був наочно продемонстрований ефект впливу розумового напруження на процес лікування. Вчені провели його серед сімейних пар: кожному учаснику досвіду на шкірі залишали невелике ушкодження, що призводило до появи маленького пухиря. Потім різним парам пропонувалося протягом півгодини або поспілкуватися на нейтральну тему, або посперечатися на якусь конкретну тему.

Потім протягом кількох тижнів вчені визначали рівень трьох певних білків в організмі, які впливають на швидкість загоєння ран. Виявилося, що у тих сперечальників, які використовували у своїх суперечках найбільш їдливі та жорсткі зауваження, і рівень цих білків і швидкість загоєння були на 40 відсотків нижчими, ніж у тих, хто спілкувався на нейтральну тему.

Черч пояснює це наступним чином: наше тіло посилає сигнал у вигляді білка, активує певні гени, пов’язані із загоєнням ран. Білки активують гени, які, використовуючи стовбурові клітини, створюють нові клітини шкіри для лікування ран.

Однак коли енергія організму виснажується тим, що витрачається на вироблення стресових речовин, таких як кортизол, адреналін і норадреналін, — сигнал, який надходитиме до ваших зціляють рани генам, значно слабшає. Процес відновлення триває набагато довше. У той же час, якщо організм людини не налаштовується на боротьбу з якоюсь зовнішньою загрозою, його енергетичні ресурси залишаються недоторканими і готовими для виконання місій, що виліковують.

Чому це дуже важливо для нас?

Немає сумнівів, що тіло практично будь-якої людини з народження укомплектовано генетичним матеріалом, необхідним для оптимального функціонування в умовах щоденних фізичних навантажень. Проте наша здатність зберігати так зване розумова рівновага надає величезний вплив на можливості нашого тіла використовувати свої ресурси. І навіть якщо ви повні агресивних думок, певна активність допомагає настроїти ваші нейронні провідні шляхи на підтримку менш реакційних дій.

Хронічний стрес здатний передчасно зістарити наш мозок

«Нас постійно підстерігають стреси у нашій середовищі проживання, — розповідає Говард Філліт (Howard Fillit), доктор наук, професор геріатрії у Школі медицини Маунт-Сінай, Нью-Йорк, і керівник фонду, що займається пошуком нових ліків від хвороби Альцгеймера. – Однак найбільшої шкоди приносити той психічний стрес, який ми відчуваємо в собі у відповідь на зовнішній стрес».

Подібне розмежування стресів вказує на наявність постійної відповідної реакції всього організму у відповідь на постійний зовнішній стрес. Ця реакція впливає на наш мозок, призводячи до порушення пам’яті та інших аспектів розумової діяльності. Таким чином, стреси є фактором ризику, що впливає на розвиток хвороби Альцгеймера, а також прискорює погіршення пам’яті при старінні людини. При цьому ви можете навіть почати почувати себе набагато старіше, що називається, розумово, ніж ви є насправді.

Дослідження, проведені фахівцями Каліфорнійського університету (University of California) у Сан-Франциско продемонстрували, що постійна реакція організму на стрес (і постійні сплески кортизолу) здатні призводити до зменшення гіпокампу – найважливішої частини лімбічної системи головного мозку, що відповідає за регулювання наслідків стресу, і за довготривалу пам’ять. Це також один із проявів нейропластичності – але вже негативне.

Як і інші форми релаксації, повне зречення від всяких думок не тільки здатні швидко упорядкувати думку (і, відповідно, біохімічний рівень стресу поряд з експресією генів), але і навіть змінювати структуру самого мозку!

«Стимулювання областей мозку, які керують позитивними емоціями, здатне посилити нейронні зв’язки так само, як фізичні вправи підсилюють м’язи», — висловлює Хенсон один із головних принципів нейропластичності. Однак вірно і зворотне: «Якщо ви постійно думаєте про ті промови, які мучать вас і зводять з розуму, ви збільшуєте чутливість мозочкової мигдалини, яка в першу чергу несе відповідальність за негативні переживання».

Хенсон пояснив, що таким чином ми робить наш мозок більш сприйнятливим, а це призводить до того, що ми легко засмучується через дрібниці в майбутньому.

«Робота мозку в унісон з організмом за допомогою інтерорецепції береже наше тіло від пошкоджень у момент виконання фізичних упражнень, — розповідає Хенсон. – А також допомагає відчувати приємне і просте відчуття того, що у вашому організмі все добре». Ще один плюс здорового «острівця» полягає в тому, що ви таким чином покращуєте свої інстинкти, інтуїцію та емпатію – вміння співпереживати».

Кожен рік нашого життя в літньому віці здатний додавати нам розуму

Довгий час вважалося, що ближче до середнього віку людський мозок, колись молодий і гнучкий, починає поступово здавати позиції. Однак нещодавні дослідження продемонстрували, що в середньому віку мозок здатний почати проявляти свою пікову активність. Дослідження показують, що навіть незважаючи на шкідливі звички, саме ці роки є найсприятливішими для найактивнішої роботи мозку. Саме тоді ми приймаємо найусвідомленіші рішення, озираючись на нагромаджений досвід.

Вчені, які вивчали людський мозок, завжди упевнювали нас, що основною причиною старіння мозку є втрата нейронів – смерть клітин мозку. Однак сканування мозку за допомогою нових технологій продемонструвало, що велика частина мозку підтримує однакову кількість активних нейронів протягом усієї життя. І навіть за умови, що деякі аспекти старіння і правда призводять до погіршення пам’яті, реакції і так далі, відбувається постійне поповнення запасів нейронів. Але за рахунок чого?

Вчені назвали цей процес «білатералізацією мозку», при якій відбувається одночасно використання як правого, так і лівого півкуль мозку. У 1990-х роках у Канаді, в Торонтському університеті (University of Toronto), завдяки розвитку технологій сканувань мозку, вдалося візуалізувати та порівняти ті, як працює мозок молодих людей та людей середнього віку при вирішенні наступного завдання на уважність і пам’ять:

необхідно було швидко запам’ятати імена людей на різних фотографіях, а потім постаратися згадати, кого як звуть.

Вчені очікували, що учасники дослідження середніх років гірше впораються з поставленим завданням, проте результати експериментів для обох вікових груп були однакові. Але дивним виявилося інше: позитрон-емісійна томографія продемонструвала, що нейронні зв’язки у молодих людей активізувалися у певній частині мозку, а у людей старшого віку, крім активності в тій же зоні, виявляла собі і частину передлобової кори головного мозку.

Канадські вчені, ґрунтуючись на результатах цього та багатьох інших експериментів, дійшли наступного висновку: біологічна нейрона мережа мозку людей середнього віку могла дати слабкість у певній зоні, проте тут же підключалася інша частина мозку, компенсуючи нестачу. Таким чином, процес старіння призводить до того, що люди в середньому віці і старші використовують свій мозок буквально більшою мірою. Крім того, в наявності посилення біологічної нейронної мережі в інших зонах мозку.

Наш мозок улаштований таким чином, що він вміє справлятися з обставинами (протидіяти їм), виявляючи гнучкість. І чим краще стежити за його здоров’ям, тим краще він справляється.

Дослідники пропонують цілий комплекс заходів, що дозволяють якомога довше зберегти здоров’я мозку:

здорове харчування,

фізична активність,

релаксація,

рішення складних завдань,

постійне вивчення чогось і так далі.

Причому це працює в будь-якому віку.