Неправильне положення плода, неправильне вставлення голівки

У наших дослідженнях 47 вагітних із такою патологією (5,2% усіх оперованих) були умовно об’єднані в одну групу. У більшості випадків при неправильному положенні плода відзначалася й інша акушерська патологія, наприклад, передлежання плаценти, великий плід, вузький таз, передчасне вилив навколоплідних вод, багатоплідна вагітність, аномалії матки та ін. В даний час більшість акушерів дотримуються тактики активного розродження шляхом неправильне положення плода, оскільки клінічні спостереження свідчать про те, що пологи природним шляхом у цих випадках дають дуже високий відсоток мертвонароджуваності та родового травматизму. Якщо неправильне положення плода поєднується з іншою акушерською патологією, то найбільш раціонально у цьому випадку виконати планову операцію. Інше рішення має бути при неправильному положенні та мертвому плоді. Якщо плід загинув внутрішньоутробно, то вибір методу розродження має вирішуватися на користь плодоруйнівної операції.
При неправильному вставленні головки плода до оперативного втручання слід приступати після відходження навколоплідних вод, розкриття шийки матки не менше ніж на 7-8 см, активної родової діяльності та фіксованої у вході в малий головний таз, тобто. тільки тоді, коли є повна впевненість у тому, що головка не зможе вільно пройти через родовий канал. Слід вважати, що без цих станів ще немає підстав застосування оперативного методу розродження, оскільки голівка у процесі пологів часто перетворюється на більш сприятливе становище і тоді пологи закінчуються спонтанно. Тому на першому етапі ведення пологів при неправильних передлежання головки тактика повинна бути вичікувальної, і тільки після того, як остаточно встановлено, що головка прийняла лобове вставлення, передній вид лицьового вставлення або є високе пряме стояння головки, питання має бути вирішене на користь кесаревого розтину.