Неправильний прикус у дітей

Неправильний прикус у дітей – аномальне змикання зубних рядів при звичному нерухомому положенні нижньої щелепи. Неправильний прикус у дітей супроводжується несвоєчасним прорізуванням, скупченістю та дистопією зубів; наявністю трьох і діастем між зубами; болями в ділянці щелепи, головними болями; дефектами звуковимови; підвищеним ризиком розвитку карієсу, пародонтиту, захворювань СНЩС. Визначення неправильного прикусу у дітей проводиться ортдонтом на підставі огляду та виконання ортопантомограми, телерентгенограми, зняття діагностичних моделей. Для виправлення неправильного прикусу в дітей віком використовуються брекет-системи, знімні апарати, міотерапія, хірургічне лікування.

Неправильним прикусом у дітей називають таке взаємне розташування зубів верхньої та нижньої щелепи, яке не відповідає фізіологічним нормам та функціональним потребам. У стоматології та ортодонтії за норму прийнято так званий ортогнатичний прикус, при якому верхні різці перекривають нижні приблизно на третину висоти коронок (1,5-3 мм). За статистикою, близько 35% дітей мають проблеми з прикусом того чи іншого ступеня виразності та потребують консультації дитячого ортодонта. Неправильний прикус у дитини є не просто естетичним недоліком, а може призводити до серйозних захворювань зубощелепної, дихальної, травної, опорно-рухової систем, порушень мови, психологічного дискомфорту.

Формування патологічного прикусу в дітей віком може починатися вже у дитинстві. Найчастіше неправильний прикус діагностується у дітей, які отримують штучне вигодовування. Справа в тому, що у новонароджених нижня щелепа дещо укорочена по відношенню до верхньої, і на першому році життя, у процесі природного вигодовування, відбувається вирівнювання розмірів щелеп. Смоктання материнських грудей супроводжується активною роботою лицевих м’язів і рухами нижньої щелепи, що сприяє її розвитку. Навпаки, годування з пляшечки не вимагає від дитини посиленого ссання та залучення нижньої щелепи, тому вона продовжує відставати у розмірах від верхньої щелепи.

Однак занадто довге (понад 1,5 років) грудне вигодовування дітей також може призвести до формування у них неправильного прикусу. До того ж, у цьому віці в раціоні дитини обов’язково має бути щільна, тверда їжа, що вимагає ретельного пережовування. В іншому випадку недостатнє навантаження на жувальний апарат також послужить розвитку у дітей неправильного прикусу.

Несприятливим чином розвитку зубощелепної системи дитини позначаються шкідливі оральні звички: часте і безконтрольне використання соски, прикусування губ, ссання пальця чи іграшок, бруксизм, звички гризти нігті і олівці та інших. У разі також можливе утворення діастеми. Сприяти виникненню неправильного прикусу у дітей може однакове положення головки дитини під час годування або сну (закидання голівки назад або опускання на груди, звичка спати в одній і тій самій позі, підкладання руки під щоку тощо).

Тісний взаємозв’язок відзначається між станом прикусу та характером дихання дитини. Порушення носового дихання (при аденоїдах у дітей, хронічному риніті, викривленні носової перегородки, поліпах порожнини носа) та дихання через рот призводить до неправильного положення язика, несмикання губ і зубів на передній ділянці та формування аномального прикусу у дітей. У свою чергу, неправильний прикус також сприяє переходу до ротового дихання, зменшення об’єму носових порожнин та звуження носових ходів, слабкого обігріву та зволоження повітряного струменя, недостатньої бактеріостатичної та бактерицидної функції слизової оболонки та частих респіраторних захворювань – ангін, ларингітів, бронхеній. .

Немаловажну роль у формуванні неправильного прикусу у дітей відіграє передчасна втрата молочних зубів, порушення термінів прорізування зубів внаслідок нестачі в організмі мінеральних речовин (фтору, кальцію), адентію, множинний карієс, коротка вуздечка язика, травми щелепи. У деяких випадках неправильний прикус успадковується дітьми батьків. Відносно рідко неправильний прикус у дітей є наслідком уроджених дефектів, таких як ущелини піднебіння або недорозвинення щелеп.

До нормальних видів прикусу, що забезпечують правильне функціонування зубощелепної системи, відносять ортогнатичний, прогенічний, прямий та біпрогнатичний. Серед варіантів неправильного прикусу у дітей виділяють такі основні різновиди:

• дистальний прикус (прогнання) – різке виступання верхньої щелепи вперед, її переважання над нижньою щелепою
• мезіальний прикус (прогенія) – різке виступ нижньої щелепи вперед, її переважання над верхньою
• глибокий прикус – глибоке (більш ніж на 50%) перекриття верхніми різцями нижніх
• перехресний прикус – порушення нормального співвідношення зубних дуг, їхнє зміщення вбік щодо один одного
• відкритий прикус – несмикання верхніх та нижніх різців при зімкнутих корінних зубах (відкритий передній прикус) або несмикання корінних зубів при зімкнутих різцях (відкритий бічний прикус).

До очевидних ознак неправильного прикусу у дитини слід віднести висування щелеп уперед чи назад, нерівні зубні ряди, надмірна скупченість зубів, гіпердентія (наявністю «зайвих», надкомплектних зубів), дистопія (неправильне розташування зубів), наявність діастем та трьох між зубами. Діти з неправильним прикусом можуть скаржитися на труднощі з жуванням та ковтанням їжі, постійне прикушування язика чи щік, біль у щелепі та м’язах обличчя, регулярні головні болі.

Уважні батьки зможуть запідозрити проблему неправильного прикусу у своїх дітей за деякими непрямими ознаками: переважання ротового дихання, помітне напруження губ і підборіддя при ковтанні, зміну профілю, несиметричність обличчя, порушення термінів прорізування молочних та постійних зубів.

Проте зовнішні ознаки неправильного прикусу в дітей віком – це лише «вершина айсберга»; набагато драматичнішими можуть бути віддалені наслідки. Діти з неправильним прикусом, як правило, приречені на швидке стирання зубної емалі і виникнення гіперестезії зубів. Неприємними супутниками неправильного прикусу у дітей служать часті травми язика та щік, травматичні виразки в ротовій порожнині, виразковий гінгівіт, пародонтит, пародонтоз, захворювання скронево-нижньощелепного суглоба та ін.

Наявність переднього відкритого прикусу у дітей ускладнює надкушування їжі; наявність відкритого бокового прикусу обмежує жування, а наявність дистального та глибокого прикусу погіршує дихання. Неякісне пережовування їжі супроводжується проблемами із травленням, порушення дихання сприяє виникненню частих ГРВІ. Усі види неправильного прикусу тією чи іншою мірою призводять до порушення звуковимови, нечіткості мови, зумовлюючи наявність у дітей механічної дислалії.

Діти з неправильним прикусом відчувають свою фізичну неповноцінність на тлі однолітків, що поступово призводить до вторинних психологічних проблем: замкнутості, зневіри, дратівливості.

Діти з неправильним прикусом мають бути обстежені дитячим отоларингологом, дитячим стоматологом, дитячим пародонтологом, логопедом. Основна роль у виявленні виду та ступеня порушення прикусу належить дитячому ортодонту.

З метою проведення докладних розрахунків та складання грамотного плану лікування проводиться панорамний знімок (ортопантомограма), рентгенографія черепа у бічній проекції (телерентгенограма), фотографування особи у фас та профіль. На підставі знятого альгінатного зліпка виготовляється діагностична гіпсова модель зубних рядів. Для отримання додаткових даних про неправильний прикус у дітей може знадобитися комп’ютерна томографія, міографія. Після збору всіх необхідних даних виконується комп’ютерне моделювання результатів лікування.

Виправлення неправильного прикусу у дітей відбувається набагато швидше, ніж у дорослих, тому виправлення зубощелепних аномалій необхідно проводити якомога раніше, бажано з віку 5-6 років. Перед початком ортодонтичного лікування неправильного прикусу у дітей необхідно проведення повної санації порожнини рота: терапії карієсу та хвороб ясен, професійного гігієнічного чищення порожнини рота з подальшою ремінералізуючою терапією. У разі скупченості або гіпердентії може знадобитися видалення зубів.

Можливості сучасної ортодонтії дозволяють застосовувати корекції неправильного прикусу в дітей віком різні методики. На ранніх стадіях, у період тимчасового прикусу використовується міотерапія – спеціальна лікувальна гімнастика для тренування мімічних та жувальних м’язів.

Дітям віком 5-12 років, які мають неправильний прикус, може бути рекомендовано носити преортодонтичний трейнер – функціональний апарат з еластичного силікону. Зручність трейнерів полягає в тому, що вони використовуються лише під час сну та 1 годину протягом дня; при цьому ефективно впливають на м’язи та зубощелепну систему, відучують дітей від шкідливих оральних звичок.

Починаючи з 11-12-річного віку, для корекції неправильного прикусу в дітей віком можуть застосовуватися ортодонтичні пластинки – знімні апарати. За допомогою знімних пластин можна повернути і перемістити зуби, звузити або розширити зубну дугу. Приблизно з цього ж віку для виправлення неправильного прикусу у дітей застосовується незнімна апаратура – ​​брекет-системи, що є маленькими замками, за допомогою яких кожен зуб з’єднується зі спеціальною дугою, що коригує положення зубів. Після закінчення основного періоду для закріплення правильного положення зубів виникає необхідність у носінні ретейнера або ретенційної каппи. Весь період виправлення неправильного прикусу в дітей віком з допомогою брекет-системи загалом займає близько 2-х років.

Логопедичні заняття з корекції дислалії слід починати, не чекаючи закінчення ортодонтичного лікування. У поодиноких та особливо важких випадках дітям з неправильним прикусом може знадобитися допомога щелепно-лицевого хірурга та хірургічне лікування (усунення аномалій щелеп, уранопластика, велофарінгопластика).

У більшості випадків батьки спроможні попередити формування неправильного прикусу у дітей. Для цього бажано здійснювати грудне вигодовування, а у разі годування дитини сумішшю слід використовувати соску з невеликим отвором для стимуляції активного ссання. Необхідно своєчасно відучувати дитину від соски, не культивувати шкідливі звички, привчати до твердої їжі, стежити за зміною пози дитини під час сну, прищеплювати навички догляду за ротовою порожниною. Після появи перших зубів (не пізніше 1 року) рекомендується відвідати дитячого стоматолога, а 5-6 років – дитячого ортодонта.