Невралгія потиличного нерва

Невралгія потиличного нерва – це нападоподібні болі в потилично-тім’яній ділянці голови, які викликані роздратуванням великого/малого потиличних нервів. Патологія виникає при дегенеративних змінах шийних хребців, компресії нервових структур м’язами чи розширеними венозними судинами. Стан проявляється больовими пароксизмами, які продовжуються кілька хвилин і повторюються багаторазово протягом доби. Для діагностики потиличної невралгії проводять рентгенографію та КТ хребта, нейровізуалізаційні дослідження, допплерографію шийних судин. Лікування включає медикаментозні блокади, фізіотерапію, мануальну терапію.

Взаємозв’язок між головними болями і патологіями шийної зони вперше виявлено в 1926 році, ще через 14 років була описана повна клінічна картина потиличної невралгії. Невралгія потиличного нерва (окципітальна невралгія) включена до 3-го видання Міжнародної класифікації головного болю. Вона належить до підрозділу «больові краніальні невропатії». Питома вага цієї патології серед пацієнтів із хронічними цервікалгіями досягає 40%. Враховуючи високу поширеність та складності фармакокорекції, хвороба становить серйозну проблему для клінічної неврології.

Пусковим фактором невралгії називають механічні ушкодження потиличних нервів. Це обумовлено анатомічними особливостями формування зазначених нервових структур: вони слабко захищені покривними тканинами і схильні до травматизації. Враховуючи взаємозв’язок нервових, м’язових, кісткових та хрящових структур, в одного пацієнта найчастіше поєднується кілька етіологічних факторів. Найбільш поширені причини окципітальної невралгії:

• Артроз міжхребцевих суглобів. Суглобові ушкодження спостерігаються при остеохондрозі, ревматоїдному артриті та інших дегенеративних процесах у шийних хребцях. Стан посилюється при неадекватних навантаженнях на шию, травмі хлистів, сколіозі.
• Міофасціальний синдром. Здавлення потиличних нервів відбувається при болючій напрузі шийних м’язів, що виникає при тривалому перебуванні в незручному положенні. Така проблема характерна для офісних працівників, співробітників конвеєрних ліній, швачок та інших майстрів ручної праці.
• Судинні порушення. З огляду на атеросклерозу магістральних артерій голови розвивається венозне полнокровие. Постійно розширені вени здавлюють невральні структури, викликаючи потиличні транзиторні болі.
• Новоутворення. Будь-які об’ємні утворення в області хребта та потилиці викликають механічне здавлення нервів та провокують пароксизми головного болю.

Великий потиличний нерв утворюється із задньої гілки 2-го шийного спинномозкового нерва. Він містить змішані волокна: короткі рухові гілки, які іннервують ремінні м’язи, напівостистий м’яз голови, довгий м’яз шиї та довгі гілки, що забезпечують чутливість шкіри потиличної області голови. Малий потиличний нерв – шкірна гілка шийного сплетення, яка іннервує бічні частини потилиці та задню поверхню вушної раковини.

У патогенезі цервікалгії виділяють 2 фази: гостра протікає на кшталт ноцицептивних порушень, хронічна характеризується невротичними болями. Це супроводжується чутливими порушеннями у сфері потиличних нервів, явищами гіпалгезії у зовнішній дужці Зельдера. Також описано можливість короткочасного звільнення від нападів болю шляхом пресорної дії, оскільки рецептори тактильних волокон блокують ноцицептивну аферентацію.

Основною скаргою пацієнта є різкі головні болі, що виникають з одного боку голови або по всій потилиці. Неприємні відчуття розвиваються раптово на кшталт прострілу чи електричного розряду, деякі люди відзначають пульсуючу цервікалгію. Болі досягають максимальної інтенсивності, тривають від кількох секунд до кількох хвилин, після чого так само раптово зникають. Симптоматика супроводжується світлобоязню, акустофобією, сльозотечею.

Під час нападу пацієнт намагається зберігати максимальну нерухомість, оскільки будь-які рухи посилюють болючі симптоми. Деякі люди злегка відводять голову назад і убік, щоб за допомогою пози полегшити свої страждання, проте такі дії не дають очікуваного ефекту. За добу розвивається від одного до декількох десятків нападів. Їхніми тригерами можуть виступати незручні повороти головою, тряска в транспорті, чхання і кашель.

Між нападами невралгії потиличного нерва головний біль практично не виникають. Зрідка хворі скаржаться на неприємні відчуття печіння, поколювання, повзання мурашок на потилиці. Також визначається зниження шкірної чутливості тім’яної та потиличної області аж до оніміння. При цьому тригерні точки нервів залишаються болючими, випадковий дотик до них здатний викликати новий пароксизм невралгії.

Регулярні головні болі погіршують якість життя, підвищують тривожність та депресивні настрої, зрідка стають причиною канцерофобії. Часті болючі пароксизми пов’язані зі зниженням працездатності, особливо серед професій, що вимагають підвищеної концентрації уваги. Неврологічні порушення супроводжуються розладами кровопостачання та трофіки тканин, тому у пацієнтів з тривалим стажем невралгії випадає волосся на потилиці.

При підозрі на потиличну невралгію показано обстеження лікаря-невролога. Цінну інформацію отримують при фізикальному огляді, який виявляє ділянки зниженої чи підвищеної чутливості, тригерні точки у місцях виходу потиличних нервів, порушення рефлекторної діяльності. При типовій клінічній картині визначити окципітальну невралгію не важко. Для уточнення її причин призначаються такі методи:

• Рентгенографія хребта. Рентгенограма дозволяє виявити ознаки дегенеративних змін кісткових та хрящових структур, передні остеофіти, сколіоз та інші порушення нормальної анатомії шийних хребців. Уточнити ступінь ураження хребта вдається за даними МРТ чи КТ шийного відділу.
• УЗДГ судин шиї. Дослідження призначається, щоб визначити атеросклеротичні ураження артерій, та проводиться в рамках комплексної діагностики для пацієнтів із частими нападами головного болю. За показаннями обстеження доповнюють реоенцефалографією з метою оцінки кровотоку в головному мозку.
• МРТ мозку. Нейровізуалізація застосовується для виключення інших неврологічних причин цервікалгії, зокрема при підозрі на аномалію Арнольда-Кіарі. Для уточнення неврологічного діагнозу призначається електроенцефалографія, ехоенцефалографія, КТ головного мозку.
• Лабораторний комплекс. Для оцінки соматичного статусу пацієнта потрібні результати гемограми, біохімічного аналізу крові із визначенням ліпідного спектра, загального аналізу сечі. При супутній кардіальній патології рекомендовано дослідження системи згортання крові.

Диференційна діагностика

Диференціальна діагностика проводиться з мігрень, артеріальною гіпертензією, кластерними болями. При постановці діагнозу необхідно відрізняти невралгію потиличного нерва від відбитих болів при ураженнях атлантоаксіального та фасеткових суглобів шийних хребців. При комплексній оцінці неврологічного статусу окципітальну цервікалгію диференціюють із наявністю чутливих тригерних точок шийних м’язів або місць їх прикріплення.

Консервативна терапія

Найбільш ефективним методом корекції невралгії потиличного нерва визнано блокади з розчинами місцевих анестетиків. Маніпуляція спочатку проводиться з діагностичними цілями, після чого при підтвердженні діагнозу пацієнту призначають лікувальні блокади. Після введення анестетиків в тригерну зону частота нападів уріджується, зменшується значущість факторів, що провокують, що викликають появу нових пароксизмів болів.

Застосування пероральних знеболюючих препаратів не має значного лікувального ефекту. При цьому у пацієнтів із потиличними невралгіями широко застосовуються немедикаментозні методи. Позитивний вплив на перебіг хвороби має мануальна терапія, яка відновлює фізіологічний обсяг рухів у шийному відділі та нормалізує м’язовий тонус. Як допоміжні методи терапії використовуються акупунктура, електростимуляція.

Хірургічне лікування

За відсутності ефекту від консервативних методів терапії показано додаткове обстеження та лікування пацієнтів у відділенні нейрохірургії. Для полегшення больового синдрому проводиться ізольована нейректомія С2 або гангліонектомія. При тяжких формах артропатії фасеткових суглобів можливе нейрохірургічне злиття С1-2. Хірургічні варіанти лікування мають обмежений спектр показань.

Невралгія потиличного нерва відноситься до поліетиологічних станів з хронічним перебігом, що ускладнює її ефективну терапію. При комплексному лікуванні досягають ушкодження пароксизмів болю, проте повністю позбавити пацієнта симптомів вдається далеко не завжди. Профілактика нейропатії полягає у запобіганні та своєчасному виявленні захворювань шийної зони, які виступають типовими причинами механічної компресії нервів.