У тасманійських дияволів виявлено нову форму трансмісивної злоякісної опухоли. Відкриття говорити про те, що передається шляхом зараження рак є більш частим явищем у природі, ніж прийнято вважати. Про це розповідається у статті, опублікованій у журналі Proceedings of the National Academy of Sciences, повідомляє sutura.org.ua

На сьогодні науці відомі три типи заразних форм раку: у собак (трансмісивна венерічна саркома), піщаних черепашок та тасманійських дияволів — хижих сумчастих. На відміну від “нормального” раку ці опухоли передаються від особини до особини через живі ракові клітини. Особова опухоль тасманійського диявола (DFT1) вперше була описана у 1996 році. Їй властива стовідсоткова смертність заражених тварин протягом кількох місяців. Злоякісні опухоли переходять з морди тварини на все тіло, і в результаті індивід втрачає можливість харчуватися. Агресивність тварин, їх схильність часто кусати один одного сприяла поширенню хвороби.

Нещодавно вчені знайшли у тварин на південно-сході Тасманії другу форму трансмісивної опухоли – DFT2. За зовнішнім виглядом лицьові опухоли обох типів майже не відрізнити один від одного, проте з генетичної точки зору між ними немає нічого спільного. Поки DFT2 знайшли у восьми особин.

“Раніше ми вважали, що тасманійським дияволам дуже не пощастило — вони стали жертвою випадково вийшов з-під контролю раку, який з’явився в однієї особини і поширився по популяції через укуси. до хвороб цього типу, або заразні форми раку не такі вже й рідкісні в природі”, — заявила співавтор статті Елізабет Мерчісон (Elizabeth Murchison).

Наразі вчені шукають і інші, поки невідомі, різновиди трансмісивних особових опухолей. Крім того, вони попереджають: це відкриття вказує на ризик “заразного раку” у людини. Це захворювання адаптується у нових умовах краще, ніж уважалося раніше. Ракові клітини пристосувалися до нової екологічної ніші (як паразитичні клітинні клони). Навіть якщо трансмісивні опухоли виникли через унікальні особливості тасманійських дияволів, їх різноманітність змушує задуматися про ймовірність виникнення цієї хвороби і у людини, відзначають дослідники.