Оофоріт. Запалення яєчників

Запалення яєчників (оофорит) – Запальний процес парних жіночих статевих залоз. Може бути одно-або двостороннім. Часто протікає з одночасним запаленням маткових труб, у гострій чи хронічній формі. При гострому запаленні відзначаються виражені болі внизу живота, пропасниця, дизурія, білі. Хронічній формі характерний больовий синдром та менструальні порушення (метрорагії). Накопичення гною в яєчнику може призвести до пельвіоперитоніту, у віддаленому прогнозі – небезпека вторинного безпліддя внаслідок порушення функцій яєчників. При оофориті діагностичний пошук включає гінекологічне обстеження, УЗД, гістеросальпінгоскопію, бактеріологічні дослідження, за показаннями – діагностичну лапароскопію.

Оофоріт є захворюванням, небезпечним для репродуктивної системи жінки. Оофорит (від oophoron – яєчник) – це запалення яєчників – парних жіночих статевих залоз, яке часто супроводжується запаленням фалопієвих (маткових) труб – сальпінгітом. Уражатись може як один яєчник (одностороннє запалення яєчника), так і відразу обидва (двостороннє запалення яєчників). Зазвичай запальний процес є загальним для придатків матки (маткових труб та яєчників) і називається сальпінгоофоритом або аднекситом (від adnexa – придатки).

Запалення яєчників може мати специфічну природу, якщо його причиною є збудники гонореї, трихомоніазу, хламідіозу, мікоплазмозу, туберкульозу, та неспецифічну – якщо викликається умовно-патогенною мікрофлорою (кишковою паличкою, стафілококами, кандидами, стрепом). Спровокувати запалення яєчників та його загострення можуть переохолодження, менструації, пологи, хірургічне переривання вагітності, використання ВМС, діагностичні та хірургічні маніпуляції на статевих органах. Найчастіше запалення яєчників розвивається вдруге, як наслідок сходження інфекції із цервікального каналу, матки, фалопієвих труб. Рідше збудники запалення яєчників можуть проникати у статеві залози через кров та лімфу (наприклад, при туберкульозі).

При запаленні яєчників інфекційний процес із порожнини матки поступово поширюється на маткові труби, вражаючи спочатку слизову оболонку, потім м’язовий та серозний шари. Маткова труба потовщується, подовжується, запалення призводить до виділення гною та утворення усередині неї спайок. Потім запальний процес залучаються яєчники, їх тканини розплавляються під дією гною з маткових труб. Відбувається спаювання запально-змінених маткової труби та яєчника, тому окремо симптоматика оофориту та сальпінгіту не виділяється. Іноді при запаленні яєчників патологічні зміни поширюються на навколишню очеревину (періаднексит). Запальний ексудат, що накопичився, може бути прозорим і утворювати в матковій трубі гідросальпінкс або гнійним – піосальпінкс, скупчення гною в яєчнику утворює піовар. При подальшому поширенні інфекційного процесу він виходить за межі яєчника з розвитком пельвіоперітониту.

Запалення яєчників може розвиватися гостро, підгостро та у хронічній формі зі своїми особливостями течії.

Гостра форма запалення яєчників характеризується такими симптомами:

• постійні, одно- або двосторонні, сильні болі внизу живота, що віддають у поперек та криж;
• часте, з болями та різями сечовипускання;
• іноді рясні гнійні та серозні виділення зі статевих шляхів;
• підвищення температури, лихоманка, загальне нездужання;
• різкий біль при статевому контакті;
• кровотечі між менструаціями

При гінекологічному огляді яєчники збільшені, дуже болючі. При гострому запаленні яєчників потрібна госпіталізація та лікування у стаціонарі. Підгостра форма запалення яєчників – спостерігається рідко, зазвичай при туберкульозній чи мікозній інфекції. Гостре запалення яєчників при своєчасному і правильному лікуванні може закінчитися повним одужанням. Недоліковане гостре запалення яєчників набуває затяжного хронічного перебігу, з періодами загострень.

Для періодів загострення хронічного запалення яєчників характерні:

• тупі, ниючі болі в піхву, внизу живота, пахвинної області, що посилюються перед менструацією, на тлі простудних захворювань від переохолодження;
• порушення у менструальному циклі, порушення функції яєчників;
• наявність убогих, але постійних виділень (білів);
• порушення сексуальної функції (зниження статевого потягу, болю при статевому акті);
• відсутність вагітності попри регулярне статеве життя.

Під час огляду яєчники збільшені, чутливі під час пальпації. Як правило, хронічне запалення яєчників супроводжується змінами нервово-психічного стану жінки: дратівливість та поганий сон, зниження працездатності та швидка стомлюваність.

Хронічний оофорит може й без гострої стадії. Деякі ЗПСШ (наприклад, гонорея) часто протікають у жінок безсимптомно і, викликане ними запалення яєчників, маючи прихований перебіг, швидко переходить у хронічну форму. При затяжному запаленні яєчників виникають зміни в маткових трубах, що призводять до їх непрохідності, можуть утворюватися спайки навколо яєчників, виникає вторинне функціональне безпліддя.

Ускладнення, що розвиваються після запалення яєчників, завжди небезпечні для репродуктивної функції жінки: порушення менструального циклу і функції яєчників, спайкові процеси і непрохідність маткових труб, позаматкова вагітність, мимовільний викидень, безпліддя, порушення статевої функції, запальні процеси в інших органах (піє коліт).

Симптоми запалення яєчників досить розмиті, у гострій формі мають схожість із симптомами гострого живота при різних захворюваннях: апендициті, позаматковій вагітності, ендометріозі, кісті та кістомі яєчника, перитоніті та ін. У зв’язку з цими обставинами діагностика оофориту часто утруднена.

Достовірна постановка діагнозу запалення яєчників ґрунтується на результатах:

• даних гінекологічного анамнезу (наявність раніше перенесених запалень придатків матки, ЗПСШ, абортів, ускладнень пологів, внутрішньоматкових діагностичних процедур), та анамнезу справжнього захворювання (характеру та локалізації болю, наявності виділень, переохолодження, загального самопочуття);
• лабораторних аналізів (при запаленні яєчників відзначається підвищений рівень лейкоцитів у загальних аналізах крові та сечі; мазках із піхви та уретри);
• гінекологічного обстеження (при запаленні яєчників визначається їх збільшення та болючість, порушення рухливості придатків матки);
• УЗД-діагностики органів малого тазу;
• бактеріологічного обстеження, ПЛР – діагностики, ІФА, РІФ (виявляють збудника запалення, приховані інфекції). При підозрі специфічне (гонорейне чи туберкульозне) запалення яєчників проводять додаткові дослідження;
• гістеросальпінгоскопії (виявляє грубі анатомічні зміни в маткових трубах, що виникають при хронічному запаленні яєчників);
• Лапароскопія – найбільш інформативного методу діагностики запалення яєчників (дає можливість безпосередньо оглянути матку, маткові труби та яєчники, диференціювати діагноз). Показанням для лапароскопії є тривала безплідність, хронічні болі внизу живота неясного генезу, запалення яєчників, яке не подається комплексному лікуванню. При хронічному запаленні яєчників на лапароскопії виявляється порушення прохідності маткових труб, їх інфікованість, спайки, наявність утворень у маткових трубах та яєчниках (піосальпінкс, піоовар), спайки в малому тазі. Виразність змін в органах малого тазу залежить від тривалості хронічного запалення яєчників та частоти рецидивів.

Починати лікування запалення яєчників слід після повної диференційованої діагностики. Терапія запалення яєчників залежить від стадії перебігу захворювання (гостра, підгостра, хронічна), причин, що його викликали, характеру симптомів.

Гостро запалення яєчників лікують у стаціонарі: постільний режим, у перші дні – холод на низ живота, знеболювальні та десенсибілізуючі препарати, антибіотики, сульфаніламіди, хлорид кальцію, загальнозміцнюючі засоби. У подострой стадії запалення яєчників обережно додають фізіотерапевтичні процедури. У стадії хронічного запалення яєчників показані різні види фізіолікування та бальнеолікування.

Хронічні та запущені форми запалення яєчників лікуються довше та важче, ніж випадки своєчасного звернення хворих, і можуть призвести до ускладнень, що потребують хірургічного втручання (оофоректомії, аднексектомії). Після встановлення діагнозу запалення яєчників та визначення збудника, лікарем призначається індивідуальний курс лікування. Як правило, медикаментозна терапія при запаленні яєчників доповнюється немедикаментозною. Останнім часом зростає інтерес до немедикаментозної терапії, яку гінекологія застосовує при лікуванні запалення яєчників, при цьому застосування антибіотиків обмежується.

Вибір антибіотика при лікуванні запалення яєчників визначається виділеним при бакпосіві збудником та його чутливістю до цього препарату. Використання антибактеріальних препаратів при лікуванні хронічного запалення яєчників виправдане у випадках:

• рецидиву хронічного запалення яєчників, якщо у клінічних проявах яскраво виражено посилення запального процесу;
• якщо лікування антибіотиками, а також сульфаніламідами не проводилося в гострій або підгострій стадії хронічного запалення яєчників;
• якщо в процесі фізіолікування та загальнозміцнюючої терапії виникає загострення хронічного запалення яєчників.

Мета лікування хронічного запалення яєчників – забезпечити протизапальний, антимікробний ефект, знеболювання, підвищення імунної реактивності організму, відновлення функціональних порушень статевих органів, а також порушень гормональної, нервової, судинної систем організму, що виникли на тлі цього.

Зазвичай курс сильнодіючих антибіотиків при запаленні яєчників доповнюється фізіотерапевтичними процедурами (магнітотерапія, електорофорез, лазеротерапія), щоб знизити ризик утворення спайок і надалі непрохідності маткових труб. При запаленні яєчників призначають також грязелікування, гірудотерапію та гінекологічний масаж. Болезаспокійливі методи при запаленні яєчників (голкорефлексотерапія, фізіолікування) знижують і припиняють больові відчуття, що негативно впливають на діяльність організму в цілому. При загостреннях хронічного запалення яєчників підвищення захисних сил організму застосовують иммуномодулирующие препарати.

Існує безліч народних методів лікування запалення яєчників (в основному траволікування), які можна використовувати профілактично або як додаткові до основного лікування. Лікування запалення яєчників може бути тривалим, але його потрібно довести до кінця. Якщо були виявлені ІПСШ, статевий партнер також повинен пройти одночасний курс лікування (щоб уникнути розвитку простатиту, безпліддя). Статеве життя під час лікування запалення яєчників краще припинити.

Профілактика запалення яєчників є дуже важливою. Жінкам необхідно уникати переохолодження, перевтоми, стресів, дотримуватись правил особистої гігієни. Профілактично необхідно проходити консультацію гінеколога не рідше 2 разів на рік. Здоровий спосіб життя, правильне харчування, виключення випадкових статевих зв’язків абортів допоможе не допустити розвитку запалення яєчників і супутніх ускладнень.